Рішення № 90288878, 05.06.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2232/20

Справа № 760/27826/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В ИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачки 12 480, 00 гр. за кредитним договором.

Посилається в позові на те, що відповідачка відповідно до укладеного договору № 180821-110-1 від 21 серпня 2018 року отримала кредит у розмірі 3 000, 00 гр. строком на 30 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування та 2,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Відповідно до ч.2. ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» укладений Кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, з правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.com.ua/uk/about us.

При укладенні Кредитного договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України і укладений договір є договором приєднання.

Одноразовий направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_2 , який вказувався останньою при реєстрації.

Відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 30 днів.

Відповідно до п. 2.4.1. Кредитного договору позичальник зобов`язується у встановлений п. 1.3. договору строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Пунктом 4.10 Правил визначено, що датою повернення кредиту, так само як і датою сплати заборгованості, вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 3 000, 00 гр. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується чеком від 21 серпня 2018 року.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по договору не виконав, у зв`язку з чим станом на 16 серпня 2019 року виникла заборгованість у розмірі 12 480, 00 гр., яка складається з:

- 3 000, 00 гр.- заборгованість за кредитом;

- 9 480, 00 гр. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Виходячи з цього, невиконання відповідачкою умов договору, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 07 жовтня 2019 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідачка отримала копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 23 грудня 2019 року.

/ а. с. 34 /

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За ініціативою суду справа була призначена до розгляду з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить розглядати справу в його відсутності. Позов підтримав.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду відзив, у якому проти позову заперечує, просить розглядати справу в її відсутності.

Зазначає, що копія вказаного договору позивачем до суду надана не була.

Твердження позивача про підписання договору за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора НОМЕР_7 суперечить як вимогам Закону, так і умовам самого договору, вказаний номер телефону НОМЕР_2 як і електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 їй не належать та ніколи не належали, в неї відсутня картка на яку перераховувались кошти, що підтверджується довідкою від Приватбанку.

Вважає наданий позивачем розрахунок необґрунтованим, виконаним неналежним чином.

За умовами договору від 21 серпня 2018 року позивач, як фінансова установа, повинен надати позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі 20 вересня 2018 року.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 20 вересня 2018 року.

Зазначає, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період з 21 серпня 2018 року по 02 жовтня 2019 року, який виходить за межі строку кредитування.

Вважає, що оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позивачем вимога в частині стягнення заборгованості по основних та додаткових процентах за користування позикою за вказаний період є безпідставною, навіть у разі доведеності факту укладання нею договору № 180821-110-1 від 21 серпня 2018 року.

Виходячи з цього, просить відмовити у задоволенні позову.

20 січня 2020 року до суду надійшли заперечення на відзив від позивача, в яких останній зазначає, що відповідачка уникає повернення заборгованості за договором № 180821-110-1 від 21 серпня 2018 року, стверджує, що не здійснювала дій, направлених на укладення електронного договору, не підписувала його електронним підписом, заперечує дійсність підпису та отримання коштів.

Процедура укладення електронного договору з відповідачкою здійснювалась шляхом заповнення формуляра в інформаційно-технічній системі товариства на веб-сайті в мережі Інтернет, що повністю відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронний підпис».

Одноразовий ідентифікатор у вигляді алфавітно-цифрової послідовності може бути сформовано ІТС як цифрова послідовність так з використанням букв.

Відповідачем, були здійснені дії в ITC на укладення електронного договору, а саме:

-заповнена заявка на отримання кредиту (вказано прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, РНОКПП, дата народження, соціальний статус, дані про щомісячний дохід;

- проведено ознайомлення з умовами кредиту, кредитним договором, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту через мережу інтернет;

- здійснено підтвердження дії платіжної карти НОМЕР_1 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» шляхом списання та повернення коштів у сумі 94 копійки для чого також необхідне підтвердження з її номеру НОМЕР_2 ;

- підписано Договір № 180821-110-1 від 21 серпня 2018 року електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора НОМЕР_7 у відповідному полі в ITC.

Тобто, заповнення заявки в ITC, ознайомлення з умовами кредитування, підтвердженні платіжної карти, введення одноразового ідентифікатора, як електронного підпису є логічним завершенням дій відповідача спрямованих на укладення кредитного договору та отримання кредиту.

Укладення електронного договору не потребує наявності сертифікації електронно-цифрового підпису, відомостей про особистий ключ підписання та інших ознак, властивих звичайному цифровому підпису без одноразового ідентифікатора.

В листі вих. № 19136/47 від 21 серпня 2018 року АТ «Таскомбанк» було допущено помилку при зазначенні дати Договору №44 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 30 липня 2018 року. Вказаний договір регламентує порядок та технічний протокол переказів, що здійснює АТ «Таскомбанк» на користь клієнтів за допомогою міжнародних платіжних систем VISA та Mastercard.

Тому вищевказаний лист є підтвердженням переказу суми кредиту на картку НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

03 лютого 2020 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від відповідачки, в яких остання зазначає, що в матеріалах справи міститься лише один лист АТ «Таскомбанк», датований 14 вересня 2019 року.

Листа від 21 серпня 2018 року позивачем надано не було.

Вважає, що лист AT «ТАСКОМБАНК» вих. № 19136/47 від 14 вересня 2019 року є неналежним та недопустимим доказом, оскільки здійснення переказу на картку НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 3 000, 00 гр., відправником яких є ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 44 від 30 липня 2018 року було неможливим, так як не відповідало та прямо суперечило умовам цього самого договору в його редакції, яка діяла станом на 21 серпня 2018 року.

Твердження позивача про те, що ним було ініційовано та здійснено переказ на користь відповідача грошових коштів на підставі та в порядку Договору № 44 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 30 липня 2018 року прямо суперечать умовам вказаного договору.

Вважає, що чек №102951745 від 21 серпня 2018 року про проведення переказу, на який позивач посилається, як на доказ перерахування коштів також не відповідає вимогам законодавства та не містить обов`язкових реквізитів, зокрема визначених Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою НБУ від 05.11.2014 року № 705.

Виходячи з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості, просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 серпня 2018 року між сторонами був укладений договір позики в електронній формі № 180821-110-1, відповідно до умов якого відповідачу позивачем був наданий кредит у розмірі 3 000,00 гр.

Відповідно до п. 1.3 Договору позика надавалася строком на 30 днів до 20 вересня 2018 року.

Сукупна вартість позики складає 4 350, 00 гр., з яких: сума кредиту - 3 000,00 гр. та сума процентів до сплати - 1 350, 00 гр.

З розрахунку заборгованості за Договором станом на 16 серпня 2019 року загальна сума заборгованості позичальника перед позикодавцем за умовами договору становить 12 480, 00 гр., з яких:

-3 000, 00 гр. - заборгованість за кредитом;

-9 480, 00 гр. -заборгованість по процентам за користування кредитом.

/ а. с. 4 - 6 /

Як вбачається з повідомлення АТ «ТАСКОМБАНК» 21 серпня 2018 року було проведено видачу займу на суму 3 000,00 гр. через вищезазначену систему прийому платежів на картку клієнта - відповідачки ОСОБА_1 .

З даних електронних реєстрів вбачається, що позивач - ТОВ «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» є юридичною особою, включеною до Державного реєстру фінансових установ 10 лютого 2017 року як фінансова компанія, а тому має право надавати фінансові послуги відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті товариства.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Із запропонованими умовами відповідачка ознайомилась та погодилась з ними.

У відповідь на запит суду АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що 21 серпня 2018 року о 16:37:59 на картку № НОМЕР_1 , емітовану на відповідачку, було зараховано кошти у розмірі 3 000, 00 гр.

/ а.с. 80 /

За таких обставин суд вважає, що договір позики був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6 , 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили процентну ставку за користування кредитом у розмірі - 1,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку, визначеного в п. 1.3 цього Договору.

Згідно п. 3.3 Договору, у разі порушення строків повернення кредиту встановленим п. 1.3 Договору, позичальник сплачує Товариству плату за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою у розмірі 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування кредитом понад встановлений строк.

У пункті 6 договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов`язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщено на сайті позикодавця.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно довідки заборгованості за договором № 180821-110-1 від 21 серпня 2018 року, станом на 16 серпня 2019 року загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору становить 12 480, 00 гр., яка складається з:

-3 000. 00 гр. -заборгованість за кредитом;

-9 480, 00 гр. -заборгованість по процентах за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, при зверненні з позовом про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами, сумніватися в об`єктивності яких у суду немає підстав.

В свою чергу, відповідачка будь-яких доказів, які б спростовували приведені позивачем обставини, не надала.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Суд не приймає до уваги заперечень відповідачи, викладених у відзиві та інших поданих до суду документах, виходячи з наступного.

Заперечуючи сам факт укладення договору та отримання позики, відповідачка в той же час аналізує дії позивача в частині підстав та строку нарахування процентів за умовами договору.

Крім того, договір між сторонами був укладений в електронній формі, а тому має містити електронний підпис позичальника.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Характеристика електронного договору дана в ст.3 Закону України «Про електронну комерцію».

В укладеному сторонами Кредитному договорі зазначена мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.639 ЦК Украни договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції визначені в ст.5 Закону України « Про електронну комерцію».

В частинах 2, 3 ст.5 Закону зазначено, що обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.

Правочин не може бути визнано недійсним у зв`язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на офіційному веб-сайті за адресою https://www.nfb.gov.ua/ua/Holovni-podii/27162.html надано роз`яснення щодо тлумачення ст.ст. 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію» та деталізовано Порядок укладення електронного договору про надання позики на умовах фінансового кредиту в ITC небанківської фінансової установи, який характеризується такими етапами:

- Етап: клієнт (споживач) ідентифікувався в ITC (ч. 8 ст. 11 Закону). При цьому ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в ITC суб`єкта електронної комерції (ч. 4 ст.14 Закону);

- Етап: клієнт (споживач) в ITC надає всю необхідну інформацію для формування фінансовою установою належної пропозиції клієнту (споживачу), при цьому ITC має передбачати технічну можливість клієнта (споживача) змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття ним пропозиції (абз. 3 ч. 8 ст. 11 Закону);

- Етап: фінансовою установою направляється (розміщується) клієнту (споживачу) в ITC індивідуальна оферта (з відповідними активними посиланнями на інші частини оферти, у разі їх наявності), яка має містити істотні умови кредитного договору, визначені ст. 1054 ЦКУ та ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (ч. 1 ст. 11 Закону), а також статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (за умови поширення);

- Етап: акцептування клієнтом зазначеної в III етапі оферти шляхом надсилання електронного повідомлення або заповненням формуляра заяви (форми), які повинні містити істотні умови кредитного договору, про прийняття такої пропозиції (ч. 6 ст. 11 Закону). При цьому зазначені електронне повідомлення та заява (формуляр) підписуються електронним підписом одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону). Одноразовий ідентифікатор направляється споживачу засобами зв`язку, зазначеними під час реєстрації та може використовуватися тільки один раз;

- Етап: після акцептування клієнтом (споживачем) оферти, він повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Документ повинен містити обов`язкові відомості відповідно до ч. 1 статті 11 Закону, рекомендується також зазначати умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів (за необхідності).

При цьому Нацкомфінпослуг належним доказом підтвердження укладення фінансовою установою зі споживачем електронного договору може бути посвідчена керівником фінансової установи роздруківка інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії учасників електронної комерції (фінансової установи та споживача) в ITC (далі - Log file), якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів.

Така інформація відповідачем долучена до прави, яка в порядку, визначеному ч.ч.4,5 ст.178 ЦПК України, направлена позивачу.

Крм того, з довідки АТ КБ`ПриватБанк» від 02 березня 2020 року вбачається, що карта, на яку позивачем на виконання умов договору були перераховані кошти, емітована на відповідачку.

Обставини, зазначені у позові та додаткових поясненнях представника позивача, відповідачка не спростувала, доказів протилежного не надала, і доказів відсутності волевиявлення на укладення договору не надала.

Посилаючись на недійсність укладеного договору, відповідачка обмежилася лише самим аналізом законодавства, яке регулює порядок укладення договорів, не довівши при цьому допущення будь-яких порушень при укладенні договору щодо неї.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідачка тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Враховуючи викладене вище, заперечення відповідачки судом до увги прийняті бути не можуть.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1921, 00 гр. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 207, 525, 526, 610, 612, 622, 625, 629, 638, 641,644, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12,13, 76-81, 137, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 272, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_6 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ»/ адреса:03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, оф. 520, код ЄДРПОУ: 41146462/ 12 480, 00 гр. боргу та 1921, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л .А. Шереметьєва