Ухвала суду № 90286989, 08.07.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 701/1537/19

провадження № 1-кп/691/295/20

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

та продовження терміну тримання під вартою

08 липня 2020 рокум.Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі: головуючого судді Черненка В.О., суддів Подороги Л.В., Савенко О.М., за участю секретаря судового засідання Сидоренко О.С., прокурора Руденка Р.В. (в режимі відеоконференції), захисника Кучеренко Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

при проведенні підготовчого судового засідання в залі суду м. Городище по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 03.07.2019 року за № 12019250210000158, відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

30.06.2020 року до Городищенського районного суду, з апеляційного суду Черкаської області, за підсудністю, надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, які ухвалою судді від 02.07.2020 року призначені до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, 08.07.2020 року, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи по факту:

- незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту, та збут психотропної речовини в особливо великих розмірах, вчинені повторно особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 309, 317 КК України, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України;

- незаконного придбання та зберігання без мети збуту наркотичного засобу в особливо великих розмірах, вчинені повторно особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 307, 317 КК України, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України;

- незаконного виготовлення та зберігання прекурсору, вчинене повторно, та незаконне виготовлення та зберігання прекурсору, вчинене повторно у великих розмірах, з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України;

- незаконного виготовлення та зберігання прекурсору, вчинене повторно, та незаконне виготовлення та зберігання прекурсору, вчинене повторно, в особливо великих розмірах, з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України;

- організації місця для незаконного виготовлення психотропної речовини, вчиненої повторно з корисливих мотивів групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України;

відносно ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку про можливість призначення їх до судового розгляду, з наступних підстав.

Згідно наданих матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт заступником начальника СВ Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, та затверджений прокурором Маньківського відділу Уманської місцевої прокуратури. Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Слободянюк І.В. обвинувальний акт отримали 29.11.2019 року. Кримінальне провадження, відповідно до ухвали апеляційного суду Черкаської області, було направлено до Городищенського районного суду Черкаської області для судового розгляду. Підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акта прокурору, не встановлено. Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не встановлено.

З метою підготовки до судового розгляду, вирішені питання, передбачені ч.2 ст. 315 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Прокурор доповів про можливість призначення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до судового розгляду. При цьому, підтримав своє клопотання, яке надійшло через канцелярію суду, про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які заявлені під час обрання запобіжного заходу не зменшилися та дають підстави вважати, що останній, у випадку зміни запобіжного заходу на більш м`який, може, зокрема, під тягарем кримінальної відповідальності та з метою уникнення покарання і затягування справи, переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину. Крім того, ще одним ризиком, який був заявлений під час обрання запобіжного заходу, прокурор зазначає можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, так як останньому стало відомо про їх місце проживання та зміст їхніх показів, після ознайомлення з матеріалами провадження, а суд, на даному етапі розгляду справи, безпосередньо не дослідив покази вказаних учасників процесу. Також, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, будучи обвинуваченим у вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, на шлях виправлення не стає та вчиняє нові умисні особливо тяжкі та тяжкі злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо призначення справи до судового розгляду не заперечував, проте зазначив, що з клопотанням прокурора не згідний та вважає, що його належну процесуальну поведінку можуть забезпечити більш м`який запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт. При цьому, пояснив, що в нього тяжко хвора мати, за якою він бажає здійснювати догляд, та неповнолітня донька і син – студент, яким також потрібна його допомога. Від суду переховуватися та вчиняти нові злочини, не збирається, а щодо свідків, то в даному кримінальному провадженні, на його думку, їх немає.

Захисник Кучеренко Н.В. повністю підтримала думку обвинуваченого.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, розглянувши заявлене клопотання прокурора, колегія суддів дійшла до висновку про можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, вирішивши при цьому питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, чи скасувати запобіжні заходи у кримінальному провадженні.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 12.05.2020 року відносно ОСОБА_1 був продовжений строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10.07.2020 року включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Стаття 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачає, що при розгляді справ, суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, з викладеного вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і, за наявності підстав, вичерпний перелік яких встановлений ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Колегія суддів, перевіряючи достатність доказів для такого висновку, разом з положенням КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007 року), згідно якого, слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, суд позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими, шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій, у відповідності до закону про кримінальну відповідальність, підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він є жителем іншого району, розлучений, не працює, доказів щодо наявності у нього неповнолітніх дітей немає, що вказує на відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків. Крім того, схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки, згідно обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, є ще обвинуваченим у кримінальному провадженні № 22016250000000044 від 12.09.2016 року за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, обвинувальний акт у якому 14.03.2017 року направлено для розгляду до Придніпровського районного суду м. Черкаси, не судимим являється на підставі ст. 89 КК України, тому маючи кримінальний досвід та з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від суду. Також, наявний ризик щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, так як останньому стало відомо про їх місце проживання та зміст їхніх показів, після ознайомлення з матеріалами провадження, а суд, на даному етапі розгляду справи, безпосередньо покази вказаних учасників процесу дослідити не має можливості.

В зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що відсутні належні гарантії, які б переважали наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому доцільно вирішити питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, відповідності особі обвинуваченого та запобіганню можливості перешкодити інтересам правосуддя, в зв`язку з чим, приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому іншого більш м`якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, обставини скоєння інкримінованого йому злочину, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що достатньою мірою гарантування виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, є застава в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 210200 гривень.

В разі внесення застави, слідчий суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід покласти наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

1) з`являтися на виклики до суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками.

Згідно ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314-316, 369-372 КПК України, рішенням КСУ у справі № 3-208/2018 (2402/18) від 13.06.2019 року № 4-р/2019, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, у відкритому судовому засіданні 17.07.2020 року о 13 годині 00 хвилин з обов`язковою участю прокурора, захисника та обвинувачуваного.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярськ, РФ, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - по 05.09.2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 210200 (двісті десять двісті) гривень 00 копійок.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) з`являтися на виклики до суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання, покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а суд вирішує питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_1 під розпис з ухвалою суду.

Зобов`язати процесуального прокурора повідомити про прийняте рішення суду в частині продовження обраного запобіжного заходу у кримінальному провадженні родичів обвинуваченого ОСОБА_1 .

Копію ухвали суду вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя В. О. ЧерненкоСуддіЛ.В. Подорога О.М. Савенко