Вирок № 90286749, 23.03.2020, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1186/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Войтко А.Г.

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Острозі кримінальне провадження №1201918017000026 від 09.08.2019 року,

по обвинуваченню неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , громадянин України, непрацюючий, неодружений.

сторонами кримінального провадження є:

прокурор Волкова І.М.

потерпіла ОСОБА_2

обвинувачений ОСОБА_1

законний представник обвинуваченого ОСОБА_3

захисник Баранчук В.М.

представник служби у справах дітей Острозької РДА - Федорчук В.С.

представник Острозького ГУНП в Рівненській області - Філінюк Б.І.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 будучи притягнутим до кримінальної відповідальності 08 лютого 2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.187 КК України (вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.04.2019 законної сили не набрав), 09 серпня 2019 року близько 15 год. 40 хв., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи на території господарства, що по АДРЕСА_3 , протиправно, всупереч волі користувача ОСОБА_2 , таємно заволодів автомобілем марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України винним себе визнав і показав, що дійсно 09.08.2019 близько 15год. перебував в с. Білашів Острозького району, в будинку ОСОБА_5 . Пізніше пішов додому, так як ОСОБА_5 разом із матір`ю мали йти в гості до своїх сусідів.

В нього виникло бажання таємно заволодіти автомобілем, що належить ОСОБА_6 , який знаходився на подвір`ї господарства, він хотів покататися на вказаному автомобілі, після чого думав непомітно для власниці повернути його на місце.

Він зайшов на територію господарства ОСОБА_6 , направився до входу в житловий будинок, взяв ключі від автомобіля, з жіночої сумки ОСОБА_6 .

Він відкрив ворота до господарства, сів у автомобіль, та виїхавши із подвір`я, направився до с. Точевики Острозького району. Зупинився поблизу господарства свого друга ОСОБА_7 , та запропонував йому сісти в автомобіль та поїхати в магазин с. Білашів, де вони придбали дві пляшки пива по 2,5 л та одну об`ємом 1,25 л. Коли вони проїздили пізніше повз магазин, то помітили, що він вже зачинений, після чого ОСОБА_7 сказав йому їхати в с. Грозів Острозького району, так як придбаного пива їм буде мало, тому потрібно придбати ще. Із с. Точевики до с. Грозів Острозького району вони їхали через польову дорогу в об`їзд с. Білашів.

В с. Грозів Острозького району, в магазині пива їм не продали. Після цього вони знову через польову дорогу повернулися до с. Точевики Острозького району, по дорозі вживали куплене пиво та приїхали до місця проживання ОСОБА_7 . В подальшому він вирішив повернути автомобіль і направився до с. Білашів Острозького району. Коли рухався в полі між селами, то автомобіль вийшов з ладу, тому він не міг продовжити рух. Після цього він залишив автомобіль та пішов в напрямку місця проживання ОСОБА_5 . Телефоном повідомив власницю авто про те, що став свідком того, як її автомобілем в напрямку с. Точевики Острозького району поїхали двоє невідомих чоловіка. Після цього ОСОБА_6 зателефонувала до поліції та повідомила про незаконне заволодіння транспортним засобом. Коли приїхали працівники поліції, то він перебував за місцем проживання ОСОБА_6 . ОСОБА_6 повідомила поліцейським придуману ним версію викрадення автомобіля, після чого працівники поліції поїхали. Однак, через деякий час працівники поліції повернулися до господарства ОСОБА_6 та запропонували йому проїхати з ними до місця, де він бачив невідомих чоловіків на автомобілі, на що він погодився. В подальшому він зізнався останнім, що автомобілем заволодів він та розповів про всі обставини викрадення.

Зазначає, що хотів повернути автомобіль. Про те, що вчинив особисто шкодує у вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати. Пояснив, що на даний час шкода потерпілій відшкодована в добровільному порядку.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 09.08.19 о 15 годині вона пішла на весілля разом зі своїми дітьми. О 17.48 їй на мобільний телефон з телефону її дочки зателефонував ОСОБА_1 , і повідомив про викрадення її автомобіля невідомими особами. Після цього вона зателефонувала до поліції та повідомила про незаконне заволодіння транспортним засобом. Коли приїхали працівники поліції, то ОСОБА_1 перебував за місцем їх проживання. Через деякий час працівники поліції повернулися до господарства ОСОБА_6 та запропонували ОСОБА_1 проїхати з ними до місця, де він бачив невідомих чоловіків на автомобілі, на що він погодився. В подальшому він зізнався останнім, що автомобілем заволодів він та розповів про всі обставини викрадення. На данний час автомобіль їй повернутий. Просить суд суворого ОСОБА_1 не карати.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, він працює в магазині «Крамниця», який знаходися у с.Точевики Острозького району Рівненської області. 09.08.2019 року близько 16 год.30 хв. до магазину зайшов ОСОБА_7 . Придбавши пиво ОСОБА_7. вийшов. Через деякий час він почув, що на вулиці завівся двигун автомобіля, проте який це був автомобіль він не бачив. Однак , невдовзі він знову почув, що рухається автомобіль в напрямку с. Білашів та визирнувши у вікно побачив, що по дорозі рухався автомобіль марки ВАЗ 2108 синього кольору за кермом якого був ОСОБА_1 . Даний факт його здивував, так як сім`я ОСОБА_1 у власності автомобіля не мають.

Свідок ОСОБА_7. суду показав, що 09.08.2019 близько 16 год.30 хв. він знаходився в себе вдома в с.Точевики Острозького району Рівненської області. В цей час до нього прийшов ОСОБА_1 , та запропонував поїхати з ним до магазину купити пива. Коли вони вийшли на вулицю, то він побачив, що перед його будинком стоїть автомобіль марки ВАЗ 2108 синього кольору, номер НОМЕР_1 . Він запитав у ОСОБА_1 , де він його взяв, на що той відповів, що авто йому дала теща, яку звати ОСОБА_6 . Після чого вони поїхали в с. Грозів, щоб купити пива, однак там пива для них не продали після вони повернулися назад. Потім по дорозі в напрямку с.Білашів, автомобіль зламався, а вони порозходились по домівках.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що 09.08.2019 близько 09 год. до неї в гості прийшов ОСОБА_1 , з яким вона товаришувала. Близько 14 год. 30 прийшла дому мама, яка повідомила їй про те, що їм треба йти в гості до сусідів. Почувши це ОСОБА_1 пішов додому в напрямку с.Точевики Острозького району Рівненської області. Крім того, вона дала йому власний мобільний телефон, щоб бути на зв`язку. Вона особисто закрила двері будинку та ворота, а ключі від будинку поклала до автомобіля. Перебуваючи у гостях вона дзвонила ОСОБА_1 , на що той відповідав, що знаходиться вдома. Пізніше близько 17 год.48 хв. до її мами зателефонував ОСОБА_1 , після чого мама вибігла на вулицю, а їй сказала бігти додому так як в них викрали автомобіль. Прибігши на подвір`я вона виявила, що на місці немає автомобіля, а ворота були відчинені. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_1 , який повідомив, що коли він йшов то бачив, що на їхньому автомобілі їхали якісь невідомі особи в напрямку с.Точевики.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що сім`я ОСОБА_2 проживає в с. Білашів Острозького району Рівненської області по сусідству з нею. Вказала, що їй відомо що у користуванні ОСОБА_2 знаходиться автомобіль марки ВАЗ 2108 синього кольору. Зазначила, що їй відомо, що на початку серпня 2019 року даним автомобілем заволодів хлопець з с. Точевики Острозького району Рівненської області ОСОБА_1 , якого вона неодноразово бачила на території господарства ОСОБА_2 ..

Свідок ОСОБА_10 вказав, що про обставини вчинення кримінального правопорушення йому відомо лише зі слів своєї дружини ОСОБА_9 .

Представник служби у справах дітей Острозької РДА Федорчук В.С. зазначив, що обвинувачений, будучи неповнолітнім, на обліку в службі не перебував.

Представник Острозького ГУНП в Рівненській області - Філінюк Б.І. зазначив, що обвинувачений, будучи неповнолітнім, на обліку в службі ювенальної превенції перебував з моменту вчинення першого злочину. Його матір притягалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків через те, що неповнолітній не відвідував школу.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 показала, що син росте добрим, ввічливим, слухняним, завжди допомагає по господарству. Вказала, що не знала, що син вчиняє правопорушення. Що призвело до вчинення ним злочину пояснити не може. Зобов`язується посилити контроль за поведінкою сина. Вказує, що після розкриття вчинення її сином правопорушення, його поведінка змінилася, він шкодує про вчинене і йому соромно за його вчинок.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини та його показань про обставини вчинення злочину, його винність у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена показами потерпілого та свідків, дослідженими доказами.

Із витягу з кримінального провадження №12019180170000276 вбачається, що 09.08.2019 було зареєстровано кримінальне провадження за ч.2 ст.289 КК України про те, що 09.08.2019 до Острозького ВП надійшла заява ОСОБА_2 , 1976 року народження, жительки АДРЕСА_3 , про те, що 09.08.2019 близько 17 год. 40 хв. невідома особа, шляхом проникнення до її господарства, скориставшись її відсутністю з території подвір`я незаконно заволоділа її автомобілем марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору. (а.с.1-2, т.2)

З повідомлення від 09.08.2019 встановлено, що за фактом обставин викладених в заяві ОСОБА_2 розпочато досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення: ч.2 ст.289 КК України. (а.с.21, т.2)

Постановою слідчого від 09.08.2019 автомобіль марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та інші речі які було виявлено в ході проведення огляду автомобіля та будинку, що в АДРЕСА_3 були визнані речовими доказами. (а.с.44, т.2)

Згідно розписки про попередження про кримінальну відповідальність за незбереження описаного майна від 24.09.2019, ОСОБА_2 було передано на зберігання автомобіль марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с.45, т.2)

Відповідно до квитанції від 24.09.2019, було отримано на зберігання речові докази, вилучені стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12019180170000276, а саме: сліди пальців рук 6/4, сліди долонь 2/2, сліди пальців рук 5/3. (а.с.46, т.2)

З свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_11 належить транспортний засіб марки ВАЗ 2108, 1987 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с.59, т.2)

Полісом № АК/9652093 ОСОБА_2 застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів, а саме автомобіля марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с.60, т.2)

Відповідно до протоколу огляду від 10.08.2019 та ілюстративної таблиці до нього, було проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J7», при огляді вхідних дзвінків якого встанвовлно, що о 15:33 наявний вхідний дзвінок на контакт " Доня ОСОБА_5 ", також наявний вхідний дзвінок о 17:48 також від контакту " Доня ОСОБА_5 ", абонент якого має номер телефону НОМЕР_4 . (а.с.62-65, т.2)

З висновку експерта №1.3-224/19 від 13.09.2019 встановлено, що сліди рук, що вилучені при огляді місця події 09.08.2019 в ході огляду житлового будинку за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 , що в АДРЕСА_3 та вході огляду автомобіля марки ВАЗ 2108, залишені не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Сліди пальців рук, що вилучені при огляді місця події 09.08.2019 в ході огляду житлового будинку за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 , що в АДРЕСА_3 та вході огляду автомобіля марки ВАЗ 2108, залишені відповідно середнім та безіменним пальцями лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_1 (а.с.78-100, т.2)

З висновку експерта №3.3.Т-112/19 від 13.09.2019 встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, станом на 09.08.2019 складає 22145,40 грн. Визначити матеріальний збиток, заподіяний користувачу автомобіля, не представляється можливим. (а.с.106-115)

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 09.08.2019 встановлено, що 09.08.2019 о 22:15 год., за участю захисника Баранчука В.М, та законного представника ОСОБА_12. було затримано підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня Білашівської ЗОШ І.ІІІ ст. (а.с.123-125, т.2)

З висновку судово-психіатричного експерта №179/19 від 29.08.2019 встановлено, що ОСОБА_1 , під час вчинення інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 на даний час здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 станом на 09.08.2019 на психічні розлади (захворювання) не страждав. (а.с.173-176, т.2)

З протоколу від 19.09.2019 та відеозапису слідчого експерименту встановлено, що відбулося проведення слідчого експерименту з неповнолітнім ОСОБА_1 , на якому останній показав, при яких обставинах він вчинив дане кримінальне правопорушення (а.с.179-181, т.2)

Неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , випускник 9 класу НВК "Білашівська ЗОШ І-ІІ ступенів дитячий садок", за місце навчання характеризується посередньо, за місцем проживання характеризується негативно, не перебуває на "Д" обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога. (а.с.136-158, т.2)

Як вбачається із досудової доповіді Острозького РС з питань пробації результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення відносно обвинуваченого ОСОБА_1 оцінюється як середній. Виправлення неповнолітнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе у винятковому порядку.( а.с.11-16 т.3)

На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.

У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, орган пробації не вбачає підстав для покладення додаткових обов`язків, передбачених ч.2 ст.76 КК України.

Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.

Згідно п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами та доповненнями) за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами та доповненнями) у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м`які види покарання.

За роз`ясненнями, що містяться в п.10 згаданої Постанови, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 01.06.2020 (справа 766/39/17) - при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);

б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або у зв`язку з необхідністю призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню ст. 71 КК, оскільки в такому разі апеляційний суд не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні злочину і не скасовує вироку в цій частині, а навпаки посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що скоєне ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких, відповідно до вимог ст.12 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання, обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які відповідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 учень 9-го класу ЗОШ І-ІІІ ступенів, за місцем проживання характеризується негативно за місцем навчання характеризується посередньо, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

ОСОБА_1 раніше судимий 24.04.2019 Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,107 КК призначено іспитовий строк два роки. на підставі ст.76 зобов`язано -періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 03.12.2019 щодо неповнолітнього ОСОБА_1 вирок Здолбунівського районного суду від 24.04.2019 залишено без змін.

Неповнолітній ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення після постановлення вироку від 24.04.2019 Здолбунівського районного суду Рівненської області і на час постановлення цього вироку попередній вирок щодо нього вже був переглянутий Рівненським апеляційним судом.

Враховуючи наведені обставини, суд призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1 враховує також і те, що він притягувався до кримінальної відповідальності, умови його життя та виховання, надання показів в судовому засіданні щодо обставин вчинених ним кримінального правопорушення, свідчать про його не байдужість щодо наслідків, які настали від вчиненого, та з врахуванням особи обвинуваченого, змісту досудової доповіді за якою не передбачена можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі, суд приходить до висновку, що дані обставини вказують на неможливість виправлення ОСОБА_1 без реального позбавлення волі.

Зазначений вид кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення неповнолітного обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують його покарання, та з урахуванням відсутності обставин, які пом`якшують покарання, вважає, що йому має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, позицію прокурора та потерпілої, а також мету покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише виключно в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст.289 КК України, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат пов`язаних з проведенням експертиз, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судових експертиз по даному кримінальному провадженню становлять 4396,28 грн., тому суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 витрат, пов`язаних з проведенням експертиз.

Вирішуючи питання про речові докази суд керується вимогами п.4, 5, 7 ч.9 ст.100 КПК України, при вирішенні питання про долю речових доказів, майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується; гроші, цінності та інше майно, які були предметом кримінального правопорушення, повертаються законному власнику, документи, що є речовими доказами залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України остаточне покарання призначити ОСОБА_1 , за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Здолбунівського районного суду від 24.04.2019 у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання -09 серпня 2019 року 22.15 год.

Продовжити застосування щодо ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 22 год. 15 хв. 5 вересня 2020 року включно, з подальшим його утриманням у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Стягнути з законого представника - ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 4396 (чотири тисячі триста дев`яносто шість) 28 коп.

Речові докази після набрання вироком законної сили: автомобіль ВАЗ 2108 р.н. НОМЕР_1 вважати повернутим потерпілій ОСОБА_2 .

Сліди пальців рук,6/4 сліди долонь 2\2, сліди пальців рук 5\3, дві пляшки пива "Львівське" 2,5л - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.