Рішення № 90286214, 06.07.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2294/20

Провадження № 2/552/877/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2020 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі судді Миронець О.К., за участі секретаря судового засідання Рибальченко О.П., позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення недоотриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення недоотриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Свій позов обґрунтовуючи тим, що 21.10.2004 року його було прийнято на роботу на підприємство «Полтавські магістральні електричні мережі» на посаду електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередач. З цього часу він 16 років працював на даному підприємстві та у липні 2015 року був призваний на військову служби до лав Збройних Сил України. З вересня 2016 року по жовтень 2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. З моменту мобілізації за ним було збережено його місце роботи, посада та середній заробіток. Відповідно до наказу відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» «НЕК «Укренерго» від 30.08.2017 року його переведено у складі працівників служби підстанцій до групи електричних підстанцій відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго». У зв`язку з тим, що він не був повідомлений про його переведення та не був ознайомлений з істотними умовами праці він не знав, що заробітна плата нараховується йому без врахування стажу роботи на підприємстві. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду та просить зобов`язати ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснити перерахунок заробітної плати інженера першої категорії за період роботи з серпня 2017 року по квітень 2020 року включно, стягнути з ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на його користь не нараховану та недоотриману заробітну плату за період з серпня 2017 року по квітень 2020 року включно в сумі 133982 грн. та стягнути 50000 грн. моральної шкоди.

15.06.2020 року позивач подав уточнену позовну заяву в якій просив зобов`язати ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснити перерахунок заробітної плати інженера першої категорії за період роботи з серпня 2017 року по квітень 2020 року включно, стягнути з відповідача на його користь не нараховану та недоотриману заробітну плату за період з серпня 2017 року по квітень 2020 року включно в сумі 131007,60 грн., стягнути компенсацію витрати частини не нарахованої та недоотриманої заробітної плати та прирівняних законодавством до них виплат у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги за період з серпня 2017 року по травень 2020 року включно в сумі 28784,16 грн., а також 50000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суд його задовольнити.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, надав суду заяву про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів.

Ухвалою суду від 26.05.2020 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, заслухавши позивача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 21.10.2004 року працює на посаді електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередач на підприємстві «Полтавські магістральні електричні мережі».

Згідно записів трудової книжки за період з 2004 року ОСОБА_1 безперервно працював на підприємстві та змінив декілька посад.

Згідно довідки №9 від 06.01.2018 року ОСОБА_1 в період з 08.10.2016 року по 06.10.2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей.

Згідно запису в трудовій книжці від 31.08.2017 року та наказу від 30.08.2017 року №383-К ОСОБА_1 переведено до електротехнічного відділу в групу електричних підстанцій на посаду інженера 1 категорії Полтавського ремонтно – експлуатаційного центру відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» «НЕК «Укренерго».

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата має виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективни договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.3 ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно п.8.1. Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про нарахований дохід №44 від 29.04.2020 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено 345680,14 грн.

Згідно розрахунку позивача загальна сума заробітної плати за період з серпня 2017 року по квітень 2020 року становить 443424,04 грн.

З 31.08.2017 року по квітень 2020 року відповідачем нараховано та сплачено 345680,14 грн.

У межах нарахованої та сплаченої заробітної плати з нагоди професійного свята Дня енергетика у період з 2017 року по 2020 року було виплачено премію в сумі 33263,7 грн. за таких обставин сума виплаченої основної заробітної плати становить: 345680,14-33263,7 = 312416,44.

Таким чином, сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати складає: 443424,04 – 312416,44 = 131007,6 грн.

Відповідно до положень ч.3 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять компенсаційні витрати.

Згідно п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Таким чином, згідно розрахунку позивача, який міститься в матеріалах справи загальна сума компенсаційних витрат за період з серпня 2017 року по квітень 2020 року становить 28784,16 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі та гідності, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, інших цивільних прав. Відповідно до п.9 вищевказаної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач зазнав душевних страждань у зв`язку із не повною виплатою йому заробітної плати, він відчував сильні хвилювання і розчарування з приводу справедливого ставлення до нього як до працівника. Його переживання та негативні емоції призвели до сильного стресу та він вимушений був проходити стаціонарне лікування.

Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд приходить до висновку, що діями відповідача позивачу завдана моральна шкода, розмір її складає 10000 гривень.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2102 грн. відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 263-265,280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з серпня 2017 року по квітень 2020 року включно.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період серпня 2017 року по квітень 2020 року включно у сумі 131007 грн., компенсацію втрати частини не нарахованої та недоотриманої заробітної плати та прирівняних законодавством до них виплат у зв`язку з порушенням строків їх виплати з серпня 2017 року по травень 2020 року в сумі 28784,16 грн. з урахуванням податків та зборів та 10000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь держави судовий збір в розмірі 2102 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», юридична адреса вул. Симона Петлюри 32, м. Київ, код ЄДРПОУ 00100227.

Повний текст заочного рішення виготовлено та підписано 09.07.2020 року.

Суддя О.К. Миронець