Рішення № 90284404, 09.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Київ №320/1509/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК-Газпрогрес" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АК-Газпрогрес" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 №0003680506.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки саме відповідач не вжив всіх заходів для того, щоб у підприємства станом на 01.07.2019 була ліцензія для провадження господарської діяльності у сфері роздрібного продажу пального.

Водночас, на думку позивача, факт подачі 27.07.2019 заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, оплати вартості такої ліцензії, подачі 28.06.2019 заяви про реєстрацію платником податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів підтверджує виконання підприємством вимог закону щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Також, на думку позивача, закон не вимагає зупинення чи припинення з 01.07.2019 господарської діяльності з роздрібного продажу пального тими суб`єктами господарської діяльності, якими не отримано станом на таку дату ліцензії для провадження господарської діяльності у сфері роздрібного продажу пального.

Київський окружний адміністративний суд 25.02.2020 постановив ухвалу про відкриття провадження в даній адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив її до розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем у період з 01.07.2019 по 17.07.2019 здійснювалась роздрібна торгівля пальним без наявності відповідно ліцензії.

У судовому засіданні 12.05.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ "АК-Газпрогрес" є юридичною особою. Згідно з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до видів діяльності позивача відноситься, зокрема, роздрібна торгівля пальним.

Посадовими особами ГУ ДПС у Київській області здійснена фактична перевірка АГЗС, що належить ТОВ "АК-Газпрогрес" за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.

За результатами перевірки складено акт від 28.01.2020 №0125/1036/05/38168795 (т. 1, а.с. 67-68). Згідно з актом, перевіркою встановлено, що на момент перевірки на АГЗС здійснюється реалізація газу скрапленого за готівковий та безготівковий розрахунок з використанням реєстратора розрахункових операцій. При дослідженні контрольної стрічки, створеної в електронній формі на реєстраторі розрахункових операцій №3000383371 встановлено здійснення торгівлі пальним за період з 01.07.2019 по 17.07.2019 без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується звітом з фіскальної пам`яті та витягом з бази ITC "Податковий Блок".

Вказані обставини також підтверджуються Довідкою спостереження за здійсненням розрахункових операції у сфері готівкового та безготівкового обігу суб`єктами господарської діяльності від 23.01.2020 (т. 1, а.с. 73).

Зазначеним, на думку відповідача, підтверджується порушення позивачем вимог ч. 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 №0003680506, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 250 000,00 грн. (т. 1, а.с. 12).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначаються Законом України від 19 грудня 1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон№481/95-ВР).

Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України №481/95-ВР, зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зміни до Закону №481/95-ВР набули чинності з 01.07.2019.

Так, відповідно до ст. 15 Закону №481/95-ВР, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видається за заявою суб`єкта господарювання, а видача або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до Постанови КМ України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби.

Згідно з пп. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою КМ України від 06.03.2019 №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "АК-Газпрогрес" 27.06.2019 звернулось до ГУ ДФС у Київській області із завою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (т. 1, а.с. 13).

Позивачу 25.07.2019 видано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №10270314201900475 за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1. Термін дії з 26.07.22019 по 26.07.2024 (т. 1, а.с. 23).

Оскільки позивач звернувся до контролюючого органу із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним 27.06.2019, а відповідну ліцензію видано лише 25.07.2019, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено встановлений ст. 15 Закону №481/95-ВР строк видачі відповідної ліцензії, а саме - не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Водночас, суд зазначає, що ст. 15 Закону №481/95-ВР передбачає право на роздрібну торгівлю суб`єктами господарювання, зокрема, з 01.07.2019 пальним лише за наявності у них відповідної ліцензії, та не пов`язує право на здійснення такої діяльності з фактом подачі заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

З цих підстав суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що саме відповідач не вжив всіх заходів для того, щоб у підприємства станом на 01.07.2019 була ліцензія для провадження господарської діяльності у сфері роздрібного продажу пального.

Крім того, згідно з висновками, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, встановлено здійснення позивачем торгівлі пальним за період з 01.07.2019 по 17.07.2019 без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Отже, період перевищення відповідачем встановленого строку розгляду заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не входить до того періоду, протягом якого позивачем вчинялись зазначені дії.

З викладеного слідує, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст. 15 Закону №481/95-ВР є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 250 000,00 грн.

Оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст. 15 Закону №481/95-ВР у зв`язку із здійсненням у період з 01.07.2019 по 17.07.2019 роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії є обґрунтованими, застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 250 000,00 грн. є правомірним.

Згідно з пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В ході розгляду даної адміністративної справи відповідачем обґрунтовано правомірність прийняття оскаржуваного рішення. У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача та підтверджували обґрунтованість позовних вимог позивач суду не надав.

Враховуючи викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Басай О.В.