Рішення № 90284282, 09.07.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2020 р. справа № 300/1094/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 24234,81 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 24234,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв`язку із чим у відповідача виник обов`язок сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 24068,75 грн. Оскільки відповідачем вказані санкції в добровільному порядку до Державного бюджету України не перераховано, вони підлягають стягненню в судовому порядку разом із нарахованою за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій сумою пені в розмірі 166,06 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов до суду 18.06.2020 (а.с.15-18). Відповідно до відзиву відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Відзив мотивований тим, що в період з січня по березень 2019 року позивач не мав обов`язку щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача не перевищувала 7 осіб, що підтверджується податковою звітністю. Однак, при поданні Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік позивачем допущено помилку і вказано середньооблікову чисельність штатних - 8 осіб, про що позивач повідомив відповідача, шляхом направлення уточненого звіту. Вказує, що в грудні 2019 року ним прийнято на роботу ще трьох осіб, в тому числі й 1 особу з інвалідністю. Відтак зазначає, що обов`язок щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у нього виник з грудня 2019 року, який одночасно із досягненням середньооблікової чисельності штатних працівників, яка перевищує 8 осіб, ним виконано в силу укладення трудового договору з особою, якій встановлена інвалідність. Тому, вважає, що у позивача відсутні підстави для накладення адміністративно-господарських санкцій. Просив в задоволенні позову відмовити.

22.06.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується з аргументами відповідача та вважає їх безпідставними. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі (а.с.99-101).

02.07.2020 відповідач подав заяву в якій висловив своє небажання скористатись правом на подання заперечення (а.с.104).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та використовує найману працю.

14.01.2020 відповідач подав позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми 10-ПІ, згідно якого в 2019 році штатна чисельність працівників відповідача становила 8 осіб. Кількість штатних працівників осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для відповідача зазначено 1 (особа). Графа "Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність" - незаповнена (а.с.5).

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій відповідача, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2019 рік становила 8 осіб, з них за даними позивача середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали в фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 0 осіб, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до 4% нормативу становить 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників становив 385 100,00 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 48 137,50 грн., відповідно сума адміністративно-господарських санкцій за 2019 рік за одну непрацевлаштовану особу з інвалідністю становить 24068,75 грн. (а.с.6).

20.01.2020 Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів листом №03-02/84 повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про необхідність перерахувати до 15.04.2020 кошти на загальну суму 24 068,75 грн. (а.с.7).

Відповідач, в свою чергу, направив на адресу позивача заяву від 31.01.2020 в якій повідомив Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про те, що при заповненні звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми 10-ПІ ним допущено помилку в графі "середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу" вказано 8 осіб, а фактично за період з січня по листопад 2019 року включно фактична кількість працевлаштованих осіб становила 7. Також, повідомив, що в грудні 2019 року ним на роботу прийнято особу з інвалідністю. До вказаної заяви додав виправлений звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми 10-ПІ, який просив взяти до уваги (а.с.23-25).

07.02.2020 позивач листом за №05.1-26/141 надав відповідачу інформацію щодо порядку подачі та заповнення звіту форми 10-ПІ (а.с.26).

Відповідач листом від 16.03.2020 повторно повідомив позивача про обставини, які вказують на помилковість застосування до нього адміністративного-господарських санкцій та нарахування пені.

Повідомлені відповідачем обставини, не взяті до уваги, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 24234,81 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені в Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною 5 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно із частиною 9 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 про реалізацію статей 19 і 20 вищевказаного Закону затверджено Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць у господарських об`єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, відповідно до пункту 4 даного Порядку рішення щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць за звітний період господарському об`єднанню та підприємствам, що входять до його складу, приймається відділенням Фонду соціального захисту інвалідів протягом 30 календарних днів після подання господарським об`єднанням звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць у господарському об`єднанні та підприємствах, що входять до його складу, здійснюється відповідно до Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці від 10.02.2007 №42.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особи з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Як встановлено судом, відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми 10-ПІ, в 2019 році штатна чисельність працівників відповідача становила 8 осіб. Кількість штатних працівників - осіб з інвалідністю, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для відповідача зазначено 1 (особа). Графа "Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність" - незаповнена (а.с.5).

В той же час, відповідач вказує на ту обставину, що в період з січня по листопад 2019 року включно, фактично штатна чисельність працівників відповідача становила 7 осіб.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо вищезазначеної обставини, оскільки такі дані підтверджуються належними доказами - податковими розрахунками форми 1-ДФ та звітами про суми нарахованої заробітної плати форми Д4 (а.с.35-76).

Отже, в силу вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у період з січня по листопад 2019 року включно, у відповідача відсутній обов`язок щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Наведеною вище звітністю позивача також підтверджується та обставина що в грудні 2019 роки ним працевлаштовано 3 особи.

Відтак, саме з грудня 2019 року у позивача виник обов`язок дотримання нормативу по створенню робочих місць та працевлаштуванню осіб з інвалідністю в кількості - 1.

Судом встановлено, що зазначений обов`язок позивачем виконано, оскільки саме в грудні 2019 року ним працевлаштовано 1 особу, якій за висновком медико-соціальної експертної комісії встановлена інвалідність, що підтверджується копіями трудового договору №7 від 02.12.2019, наказу №19/07 від 28.11.2019, довідки до акта огляду медико-соціальною комісією №157584 (а.с.30-33).

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, відмовляв особам з інвалідністю у прийнятті на роботу або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України позивачем до суду такі докази не надані та в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що відповідач виконав обов`язок щодо створення робочого місця для особи з інвалідністю з моменту виникнення такого обов`язку - грудня 2019 року, що у свою чергу виключає допущення ОСОБА_1 порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а відтак, і обґрунтованість застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76007) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 24234,81 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.