Рішення № 90284184, 11.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Справа № 280/118/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача Єременка Р.С.,

відповідача Лабура М.Г.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), відповідно до якого просить визнати протиправними та скасувати:

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.12.2018 №Ф-0034181305;

рішення №0034191305 від 17.12.2018 про застосування штрафних санкції в розмірі 8568,96 грн. за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

рішення №0034201305 від 17.12.2018 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про застосування штрафних санкцій в розмірі 6630 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0034171305 про застосування штрафних санкцій у сумі 510 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0034161305 про застосування штрафних санкцій та збільшення грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку інших ніж з/п, пені у сумі 18999,01 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №034151305 про застосування штрафних санкцій та збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені у сумі 1583,37 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства, оскільки ОСОБА_2 не працювала у позивача.

Ухвалою від 14.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Артоуз О.О. та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.02.2019.

05.02.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову, зазначаючи, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало виявлення факту роботи у позивача ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин та, відповідно, без нарахування та сплати податків та зборів за нараховані цій особі доходи.

Ухвалою від 06.02.2019 відкладено розгляд справи до 06.03.2019.

Ухвалою від 06.03.2019 провадження у справі зупинене до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду слідчим відділенням Приморського ВП ГУНП у Запорізькій області кримінального провадження №12018080340000555 від 04.10.2018.

За приписами ч. 9 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №28 від 15.04.2019 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» адміністративна справа №280/118/19 призначена на повторний автоматизований розподіл у зв`язку з перебуванням судді Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. з 12.04.2019 по 15.08.2019 у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

Справа №280/118/19, автоматизованою системою документообігу суду 15.04.2019 перерозподілена для розгляду судді Кисіль Р.В.

Ухвалою від 16.04.2019 справа прийнята до провадження суддею Киселем Р.В.

Судом встановлено, що постановою слідчого СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 26.09.2019 кримінальне провадження №12018080340000555 від 04.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України було закрите за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Ухвалою від 02.03.2020 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 17.03.2020.

Ухвалою від 17.03.2020 судом було замінено відповідача у справі №280/118/19 з Головного управління ДФС у Запорізькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) та розгляд справи відкладено на 08.04.2020.

Ухвалою суду від 08.04.2020 розгляд справи відкладено на 14.05.2020

Протокольною ухвалою від 14.05.2020 розгляд справи відкладено на 11.06.2020.

У судовому засіданні 11.06.2020 представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вимога, рішення та податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом безпідставно, без з`ясування усіх обставин, оскільки громадянка ОСОБА_2 (неналежне оформлення працевлаштування якої лягло в основу висновків перевірки 26.11.2018) не працювала у позивача ані за трудовим, ані за цивільно-правовим договором. Про даний факт свідчить і постанова Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/361/19 від 23.05.2019, яка набрала законної сили 17.12.2019.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. №4657 від 05.02.2019). Обґрунтовуючи свої доводи зазначив, що приводом для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги стали виявленні в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 порушення. Зокрема, за наслідками перевірки було нараховано ПДФО, військовий збір, єдиний внесок з виплат, які ФОП ОСОБА_3 здійснювала громадянці ОСОБА_2 за час роботи без належного оформлення трудових відносин та за ненадання звітності по зазначених виплатах.

11.06.2020, на підставі ст.250 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстровано фізичною особою-підприємцем 02.08.2012 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).

До Головного управління ДФС у Запорізькій області листом №1071/8/08-22-08-22 від 24.10.2018 від Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізької області надійшла скарга громадянки ОСОБА_2 щодо використання праці фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без оформлення трудових відносин та виплати заробітної плати без утримання податків та зборів (а.с. 45).

Аналогічне звернення надійшло листом ДФС України від 01.11.2018 №339216/7/99-99-21-03-03-17 (а.с. 43-44).

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.13 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), з питань оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом за період: з 01.01.2015 по 01.09.2018 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період: з 02.08.2012 по 01.09.2018.

Перевірка проводилась з 13.11.2018 по 19.11.2018.

Результати перевірки оформлені актом перевірки від 26.11.2018 №1013/08-01-13-05/3032819841 (а.с. 115-126).

Акт про результати позапланової документальної виїзної перевірки від 26.11.2018 було надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано позивачем 03.12.2018 (а.с. 127).

Перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлено порушення:

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1. ст.168 Податкового кодексу України, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з суми виплаченого доходу гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 по 01.09.2018 на загальну суму 11068,98грн., в т.ч. 2015 - 1377,6 грн., 2016 - 1266,12 грн., 2017 - 4702,14 грн., 2018 - 3723,12 грн.;

- пп.1.2, пп.1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету військового збору з суми виплаченого гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 по 01.09.2018 на загальну суму 945,43 грн., в т.ч. 2015 - 137,76 грн., 2016 - 105,53 грн., 2017 - 391,88 грн., 2018 - 310,26 грн.;

- п.1 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 (у редакції, що діє з 01.01.2016) Закону Україна «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: заниження сум єдиного внеску на загальну суму 17137,92грн., в т.ч. 2014 - 2555,43 грн., 2015 - 3425,63 грн., 2016- 1547,48 грн., 2017 - 5747,06 грн., 2018 - 3862,32 грн.;

- п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", пункт 1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом ДФС України від 14.04.2015 № 435, а саме: не подання звітів «Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (додаток 4) за червень 2014р. граничний термін надання припадає на 20.07.2014р., за липень 2014р. граничний термін надання припадає на 20.08.2014р., за серпень 2014р. граничний термін надання припадає на 20.09.2014р., за вересень 2014р. граничний термін надання припадає на 20.10.2014р., за жовтень 2014р. граничний термін надання припадає на 20.11.2014р., за листопад 2014р. граничний термін надання припадає на 20.12.2014р., за грудень 2014р. граничний термін надання припадає на 20.01.2015р., за січень 2015 року припадає на 20.02.2015 року, за лютий 2015р. граничний термін надання припадає на 20.03.2015р., за березень 2015р. граничний термін надання припадає на 20.04.2015р., за квітень 2015р. граничний термін надання припадає на 20.05.2015р., за травень 2015р. граничний термін надання припадає на 20.06.2015р., за червень 2015р. граничний термін надання припадає на 20.07.2015р., за липень 2015р. граничний термін надання припадає на 20.08.2015р., за серпень 2015р. граничний термін надання припадає на 20.09.2015р., за вересень 2015р. граничний термін надання припадає на 20.10.2015р., за липень 2016р. граничний термін надання припадає на 20.08.2016р., за серпень 2016р. граничний термін надання припадає на 20.09.2016р., за вересень 2016р. граничний термін надання припадає на 20.10.2016р., за жовтень 2016р. граничний термін надання припадає на 20.11.2016р., за листопад 2016р. граничний термін надання припадає на 20.12.2016р., за грудень 2016р. граничний термін надання припадає на 20.01.2017р., за січень 2017 року припадає на 20.02.2017 року, за лютий 2017р. граничний термін надання припадає на 20.03.2017р., за березень 2017р. граничний термін надання припадає на 20.04.2017р., за квітень 2017р. граничний термін надання припадає на 20.05.2017р., за травень 2017р. граничний термін надання припадає на 20.06.2017р., за червень 2017р. граничний термін надання припадає на 20.07.2017р., за липень 2017р. граничний термін надання припадає на 20.08.2017р., за серпень 2017р. граничний термін надання припадає на 20.09.2017р., за листопад 2017р. граничний термін надання припадає на 20.12.2017р., за грудень 2017р. граничний термін надання припадає на 20.01.2018р., за січень 2018 р. граничний термін надання припадає на 20.02.2018 р., за лютий 2018р. граничний термін надання припадає на 20.03.2018р., за березень 2018р. граничний термін надання припадає на 20.04.2018р., за квітень 2018р. граничний термін надання припадає на 20.05.2018р., за травень 2018р. граничний термін надання припадає на 20.06.2018р., за червень 2018р. граничний термін надання припадає на 20.07.2018р., за липень 2018р. граничний термін надання припадає на 20.08.2018р.;

- п. 51.1 ст.51, пп. «б» 176.2 п.176.2 ст.176, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме: неподання до органів ДФС податкових розрахунків за формою 1ДФ за 1 квартал 2015р., за 2 квартал 2015р., за 3 квартал 2015р., за 3 квартал 2016р., за 4 квартал 2016р., за 1 квартал 2017р., за 2 квартал 2017р., за 4 квартал 2017р., за 1 квартал 2018р., за 2 квартал 2018р., за 3 квартал 2018р. За 3 квартал 2017р. розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) поданий, проте в ньому не зазначено виплат гр. ОСОБА_2 ;

- не було укладено трудового договору за період з червня 2014р. по серпень 2018р. з громадянкою ОСОБА_2 та не надано повідомлення про прийняття працівника роботу чим порушено ст. 24, ст. 26 Кодексу законів про працю України та постанову КМ України №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі і її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015р.

На підставі Акту перевірки від 26.11.2018, зважаючи на виявлені порушення, податковим органом 17.12.2019 винесено:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0034181305, якою від ОСОБА_1 вимагається сплата недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17137,92 грн. (а.с. 12, 101);

- рішення №0034191305 про застосування штрафних санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції в розмірі 8568,96 грн. (а.с. 13, 102-103);

- рішення №0034201305 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції в розмірі 6630 грн. (а.с. 14, 104-105);

- податкове повідомлення-рішення №0034171305, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді З/П, в розмірі 510 грн. (а.с. 15, 106-107);

- податкове повідомлення-рішення №0034161305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку інших ніж з/п, пені на суму 18999,01 грн., з яких за податковим зобов`язанням 9691,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7103,25 грн. та пеня 2204,38 грн. (а.с. 16, 108-110);

- податкове повідомлення-рішення №0034151305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на суму 1583,37 грн., з яких за податковим зобов`язанням 807,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 591,98 грн. та пеня 183,72 грн. (а.с. 17, 111-113).

Податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога про сплату недоїмки направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім 22.12.2018 (а.с. 114).

Не погодившись з вказаними податковими рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких випадків їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними) роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПК України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до вимог пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Згідно вимог пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.1 та пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету унормовані статтею 168 ПК України.

Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно вимог ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до п. 176.2 «а-б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

За змістом абз. 2 п. 57.1 ст. 57 ПК України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Аналіз наведених положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що обов`язковою умовою для визначення наявності податкового порушення в частині обов`язку нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб є встановлення факту виплати доходу, оскільки сплата (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету пов`язується саме з оподатковуваним доходом.

За змістом акту перевірки від 26.11.2018 №1013/08-01-13-05/3032819841 контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства у зв`язку із тим, що підприємець, на думку податкової, протягом періоду з 01.01.2015 по 01.09.2018 використовувала працю найманого працівника (гр. ОСОБА_2 ) без укладення трудового чи цивільно-правового договору, що свідчить про неналежне оформлення трудових відносин з даним працівником та несплату податків під час виплати йому доходу (заробітної плати). При цьому, позивач наполягає на відсутності взаємовідносин з гр. ОСОБА_2 .

Згідно пункту 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395 (далі - Порядок №395), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Порядку №395 загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) повинні містити, зокрема, інформацію про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий).

Підпунктом 2.3.2.2 підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Порядку №395 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом досліджено акт перевірки від 26.11.2018 №1013/08-01-13-05/3032819841 та встановлено, що у відповідності до п. 1.11 акту при перевірці позивача використано: облікову справу; картки особових рахунків; інформацію комп`ютерних автоматизованих систем: АРМ «Облік платежів», АРМ «Облік платників», «Податковий блок»; лист ДФС від 01.11.2018 №339216/7/99-99-21-03-03-17 щодо розгляду звернення гр. ОСОБА_2 та пояснення гр. ОСОБА_2 .

Фактично, порушення встановлені шляхом опитування гр. ОСОБА_2 , яка повідомила, що «…працювала продавцем у ФОП ОСОБА_1 у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , в період з 01.01.2015 по 01.09.2018 без оформлення трудових відносин та отримувала заробітну плату без утримання податків та зборів…».

Тоді як, з акту перевірки слідує, що під час перевірки правильності визначення загального оподаткування, ФОП ОСОБА_1 письмових поясненнях повідомляла, що гр. ОСОБА_2 на роботу не приймала.

Окрім зазначених пояснень, як вбачається з акту, контролюючим органом під час проведення перевірки не досліджено жодного документу, який міг би беззаперечно свідчити про наявність правовідносин позивача із гр. ОСОБА_2 .

Тобто, відповідачем зроблено висновки про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника без дослідження первинних документів або будь-яких інших доказів, що підтверджують використання його праці.

Суду такі докази також не надано.

Натомість, як з`ясовано судом, 24.01.2019 ФОП ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 4 ДФС - ФС від 18.12.2018 про накладення штрафу в розмірі 111 690 грн. за порушення ст. 24 КЗпП України (за допущення до роботи гр. ОСОБА_2 без укладення трудового договору та не повідомлення про прийняття працівника на роботу).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2019 справі №280/361/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено та постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області накладення штрафу № 4 ДФС - ФС від 18.12.2018 скасовано.

При цьому, рішенням суду у справі №280/361/19 встановлено, що «…спірна постанова прийнята на підставі висновків акту перевірки від 26.11.2018, проведеної державним ревізором інспектором ГУ ДФС у Запорізькій області Арусоо П.Ю., який під час допиту в якості свідка пояснив, що висновки акту щодо допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору та розрахунок заробітної плати працівника, зроблено тільки на підставі пояснень гр.. ОСОБА_2 , але виїзд до приміщення магазину «Сімейний», де здійснюється господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 , не відбувався…».

Крім того, матеріали справи №280/118/19 містять постанову слідчого СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 26.09.2019, якою кримінальне провадження №12018080340000555 від 04.10.2018 (за заявою гр. ОСОБА_2 про порушення ФОП ОСОБА_1 трудового законодавства) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, закрите за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення (а.с. 59-60).

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, ані з акту перевірки, ані з матеріалів справи не вбачається жодного доказу, що підтверджує використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника - гр. ОСОБА_2 без належного оформлення.

Звідси, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 17.12.2018 №0034161305, №00034171305, винесені за платежем «податок на доходи фізичних осіб», є протиправними та підлягають скасуванню.

Слід зазначити, що доходи, визначені ст. 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Ставка військового збору становить 1,5 % об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України.

Враховуючи спростування вищевказаних доводів відповідача, збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 1583,37 грн. є неправомірним, відтак податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0034151305 підлягає скасуванню.

Щодо рішень від 17.12.2018 № 0034191305 № 0034201305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 8568,96 грн. та 6630,00 грн., відповідно, слід зазначити про таке.

У відповідності до положень п. 1, п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За приписами п.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Частинами 1, 4 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 ч. 11 ст. 25 цього Закону);

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою (п. 7 ч. 11 ст. 25 цього Закону).

У частинах 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Наведені норми свідчать, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є похідними від податку на доходи фізичних осіб.

Отже, враховуючи похідний характер визначення спірної суми штрафної санкції за оскаржуваним рішенням від факту заниження позивачем бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб за використання праці найманих працівників, який спростовується вищенаведеними висновками суду, рішення від 17.12.2018 № 0034191305 № 0034201305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 8568,96 грн. та 6630,00 грн., відповідно, від 17.12.2018 № 0034191305 № 0034201305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 8568,96 грн. та 6630,00 грн., відповідно, підлягають скасуванню як протиправні.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.12.2018 №0034181305 підлягає визнанню протиправною та скасуванню з огляду на відсутність у позивача недоїмки в розумінні п.6 ч.1 ст.1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 17.12.2018:

вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0034181305, якою від ОСОБА_1 вимагається сплата недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17137,92 грн.;

рішення №0034191305 про застосування штрафних санкції за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції в розмірі 8568,96 грн.;

рішення №0034201305 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції в розмірі 6630 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0034171305, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді З/П, в розмірі 510 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0034161305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку інших ніж з/п, пені на суму 18999,01 грн., з яких за податковим зобов`язанням 9691,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7103,25 грн. та пеня 2204,38 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0034151305, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на суму 1583,37 грн., з яких за податковим зобов`язанням 807,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 591,98 грн. та пеня 183,72 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 09.07.2020.

Суддя Р.В. Кисіль