Рішення № 90284161, 06.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 липня 2020 року о/об 17 год. 30 хв.Справа № 280/3637/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини 3029 Національної гвардії України (69013, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Військбуд, буд.123; код ЄДРПОУ 08803661)

про стягнення грошової компенсації та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини 3029 Національної гвардії України (надалі – відповідач, ВЧ 3029 НГУ), в якому позивач просить суд: стягнути з Військової частини 3029 Національної гвардії України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 02.03.2020 по 30.04.2020 в сумі 55903,80 грн.

У позові зазначено наступне. ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом у ВЧ 3029 НГУ на посаді командира танку. 28.01.2020 у зв`язку із закінченням строку контракту позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату належної йому грошової компенсації вартості неотриманого речового майна за час проходження служби. Листом від 31.01.2020 за №3/29/27/3-323 відповідач повідомив позивача, що на час надання відповіді за вищевказаним рапортом грошові кошти для погашення заборгованості перед військовослужбовцями, звільненими у запас, на рахунок військової частини не надходили. При цьому, вартість речового майна, що належить до видачі, складає 9872,08 грн. Оскільки грошову компенсацію за неотримане речове майно позивачу не виплачено в день його виключення із списків частини, вказане свідчить про те, що при звільненні відповідач не провів повного розрахунку. 30.04.2020 позивачу виплачено 9724,00 грн. (9872,08 грн. – 148,08 грн.), що відповідає вартості неотриманого речового майна за відрахуванням військового збору за ставкою 1,5%. Тому відповідно до ст.117 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнені (невиплата компенсації за неотримане речове майно) за період з 02.03.2020 (дата звільнення) по 30.04.2020 (дата виплати компенсації за неотримане речове майно) (60 днів) в розмірі 55903,80 грн. (931,73 грн./день х 60 днів), виходячи із розрахунку 931,73 грн. на день.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Відповідно до Довідки начальника речової служби №5 від 07.06.2020 та Наказу командира ВЧ 3029 НГУ (по стройовій частині) №45 від 02.03.2020 позивачу призначено до виплати грошова компенсація вартості неотриманого речового майна у сумі 9872 грн. 08 коп. Запит на виділення додаткових коштів був направлений до Південного Одеського територіального управління. Після надходження бюджетних призначень на виплату компенсації, в порядку черговості, гроші будуть перераховані на рахунок позивача. Компенсація за неотримане речове майно не входить до грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки, закупівля речового майна здійснюється незалежно від виплати грошового забезпечення і лише при незабезпеченні військовослужбовця речовим майном здійснюється виплата грошової компенсації. Тобто, компенсація за речове майно не є складовою заробітної плати, а тому на суму належної компенсації не розповсюджуються вимоги ст.ст.116, 117 КЗпП України щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку (виплати компенсації) при звільненні військовослужбовця.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 03.06.2020 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 06.07.2020.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_2 проходив військову службу у Національній гвардії України, останні звання та посада перед звільненням – молодший сержант, командир танка 3 танкового взводу танкової роти Військової частини 3029 Національної гвардії України.

Наказом командира Військової частини 3029 Національної гвардії України від 25.02.2020 за №6о/с позивача звільнено з військової служби у запас за пп.«а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із закінченням строку контракту.

Наказом командира Військової частини 3029 Національної гвардії України від 02.03.2020 за №45 позивача виключено із списків особового складу Військової частини 3029 Національної гвардії України та усіх видів забезпечення з 02.03.2020 та направлено для зарахування на військовий облік до Гуляйпільського РВК Запорізької області.

Позивачем надано до суду: Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі від 20.01.2020 за №5.

Суми, зазначені начальником речової служби Чуйко В.П. та начальником фінансової служби Харін А.О. у Довідці про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_2 від 20.01.2020 за №5 – сторонами не оспорюються, є вірними і не мають суперечностей (а.с.19).

Судом досліджено Довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від 03.03.2020 за №24, видану позивачу (а.с.21).

Позов підлягає частковому задоволенню враховуючи вище викладене та через наступне.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Отже, останнім днем військової служби позивача (днем фактичного звільнення) є день виключення його із списків особового складу Військової частини 3029 Національної гвардії України, тобто – 02.03.2020.

Відповідно до ч.7 ст.21 Закону України №876-VII від 13.03.2014 «Про Національну гвардію України» порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як передбачено ст.2 Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. (…).

Відповідно до п.3 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 (надалі – «Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»), грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).

Виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік (п.7 «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно»).

Як зазначено у п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента України №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. (…) Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Вказана позивачем сума грошової компенсації вартості за неотримане речове майно підтверджується Довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі від 20.01.2020 за №5.

Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що позивачем доведено право на отримання грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у сумі 9872 грн. 08 коп.

З метою отримання грошової компенсації ОСОБА_2 звертався до командира Військової частини 3029 Національної гвардії України із Рапортом про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби.

Позивачу виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно під час проходження служби тільки 30.04.2020.

Ухвалою суду від 06.07.2020 по даній справі залишено без розгляду позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості за не отримане речове майно у сумі 9872 грн. 08 коп.

Суд вважає, що грошова компенсація за неотримане речове майно під час проходження служби позивачу виплачена всупереч п.242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» після його звільнення з військової служби.

Відповідно до ст.116 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпПУ) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст.117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Як зазначено у ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Виключення позивача зі списку особового складу ВЧ 3029 НГУ відбулося без проведення остаточного з ним розрахунку. При цьому, письмової згоди на такі дії позивач не давав, що не спростовується відповідачем.

Посилання відповідача на те, що несвоєчасно виплачена позивачу грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу не є щомісячним чи одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, суд вважає безпідставними, оскільки вказаний факт не впливає на право позивача на отримання середнього заробітку за весь час затримки всіх виплат при звільненні по день фактичного розрахунку.

Так, передбачена ст.117 КЗпПУ відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає у випадку невиплати в день звільнення всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації. Вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові в день його звільнення. Тому посилання відповідача на те, що вказана грошова компенсація вартості за не отримане речове майно не є складовою грошового забезпечення – є не обгрунтованим.

Аналогічне застосування норм права відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №825/598/17 (адміністративне провадження №К/9901/23837/18).

Водночас, суд не погоджується з здійсненим позивачем розрахунком середнього заробітку за період з 02.03.2020 по 20.05.2020 за затримку розрахунку при звільненні у сумі 74538,40 грн.

Так, 02.03.2020 було останнім днем військової служби позивача за що він отримав відповідне грошове забезпечення.

Суд не приймає до уваги суми взяті до розрахунку позивачем, оскільки вони містять суми виплат при звільненні і не відображають фактичні показники щомісячної заробітної плати позивача.

Тому, суд при обчисленні суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні бере до уваги показники грошового забезпечення позивача у листопаді та жовтні 2019 року.

Таким чином, середньоденний заробіток позивача складає 371,17 грн. ((11237,97 грн. (грошове забезпечення за жовтень 2019 року) + 11403,09 грн. (грошове забезпечення за листопад 2019 року)) : 61 день = 371,17 грн.).

Період з 03.03.2020 по 30.04.2020 становить 59 днів.

Звідси, на користь позивача з відповідача може бути стягнутий середній заробіток за період з 03.03.2020 по 30.04.2020 за затримку розрахунку при звільненні у сумі 21899,03 грн. (371,17 грн./день х 59 днів = 21899,03 грн.).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивачем не надано до суду доказів понесення судових витрат по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 134, 143, 243-246, 382 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 3029 Національної гвардії України (69013, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Військбуд, буд.123; код ЄДРПОУ 08803661) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за період з 03.03.2020 по 30.04.2020 за затримку розрахунку при звільненні у сумі 21899 грн. 03 коп.

В іншій частині позову відмовити.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 06.07.2020.

Суддя О.О. Прасов