Рішення № 9028416, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/9-14/61919.03.10 «19»лютого 2010 р.Справа № 45/9-14/619 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 45/9-14/619

за позовом Приватного підприємства "Оптима консалтинг плюс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіонексперт"

простягнення 5374,06 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Васечко О.І. від відповідача- не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Оптима консалтинг плюс" (надалі –ПП "Оптима консалтинг плюс") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонексперт" (надалі –ТОВ "Регіонексперт") про стягнення 3768,60 грн. сплачених за проведення ліцензійної експертизи, 444,76 грн. пені, 56,53 грн. інфляційних нарахувань, 14,88 грн. відсотків річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором на проведення ліцензійної експертизи № 36-09/2008 від 26.09.2008 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2009 р. відмовлено у позові Приватного підприємства "Оптима консалтинг плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонексперт" про стягнення 4453,67 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2009 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача 3768,60 грн. сплачених за проведення ліцензійної експертизи, 82,91 грн. пені, 61,27 грн. інфляційних нарахувань, 13,92 грн. відсотків річних, 91,43 грн. державного мита, 104,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. та рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2009 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2009 р. справу прийнято до провадження, присвоєно справі № 45/9-14/619, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 11.12.2009 р., 03.02.2010 р. розгляд справи відкладався.

У судові засідання представник відповідача не з'являвся, вимог ухвал не виконував, про причини неявки суд не повідомляв, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

В процесі нового розгляду справи позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути 3768 грн. збитків, 781,40 грн. збитків у зв’язку з відновленням порушеного права, 82,91 грн. пені, 597,79 грн. інфляційних нарахувань, 143,36 грн. відсотків річних.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2008 р. між ПП "Оптима консалтинг плюс" (надалі –замовник) та ТОВ "Регіонексперт" (надалі –виконавець) укладено договір № 36-09/2008 про проведення ліцензійної експертизи (надалі –Договір), відповідно до якого замовник в порядку та на умовах, визначених Договором, доручив, а виконавець зобов'язався виконати експертизу щодо спроможності замовником здійснювати господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури (надалі –ліцензійна експертиза) та надати відповідний висновок, в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 1.2 Договору виконавець зобов'язався виконати ліцензійну експертизу відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 05.12.2007 № 1396 та Методичних вказівок схвалених рішенням колегії Держархбудінспекції від 14.12.07 № 7.

За своєю правовою природою Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Виходячи з цього, на позивача покладено тягар доведення наявності збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідач повинен доводити відсутність своєї вини.

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість проведення виконавцем ліцензійної експертизи складає 3140,50 грн., що розрахована відповідно до затверджених методичних рекомендацій, крім того ПДВ 628,10 грн. Загальна вартість проведення виконавцем ліцензійної експертизи складає 3768,60 грн.

Згідно п. 4.2 Договору замовник зобов'язаний після підписання Договору протягом трьох банківських днів здійснити оплату, визначену п. 4.1 Договору, на поточний рахунок виконавцю у формі повної передоплати.

Сторони погодили, що термін виконання ліцензійної експертизи за Договором становить 25 робочих днів з моменту сплати повної вартості її проведення (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 5 Методичних вказівок з підготовки експертного висновку щодо визнання спроможності суб’єктів здійснювати господарську діяльність, пов’язану зі створенням об’єктів архітектури, схвалених рішенням колегії Держархбудінспекції від 14 грудня 2007 N 7 (надалі –Методичні вказівки), застосування приписів якої є обов'язковим при виконанні відповідачем ліцензійної експертизи відповідно до п. 1.2. договору №36-09/2008, встановлений 25-денний строк для роботи експертів з підготовки висновку.

Тобто, укладаючи Договір сторони узгодили строк виконання відповідачем передбачених Договором робіт протягом 25 робочих днів, який починається саме з моменту оплати позивачем їх вартості. Таким чином, узгоджений сторонами 25-денний строк виконання відповідачем робіт за вказаним Договором починає свій перебіг саме з дати сплати позивачем грошових коштів і цей початок не пов'язаний з будь-якими іншими чинниками.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 3768,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 585 від 02.10.2008 р.

Таким чином, відповідно до п. 1.3 Договору, враховуючи дату здійснення передплати позивачем вартості проведення ліцензійної експертизи відповідач повинен був провести ліцензійну експертизу до 07.11.2008 р.

Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства відповідач не виконав своїх зобов'язань.

У зв’язку з невиконанням відповідачам умов Договору позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, збитки, які складаються із вартості непроведеної ліцензійної експертизи, а також штраф, пеню, інфляційні нарахування, відсотки річні та збитки у зв’язку з відновленням порушеного права.

Вищий господарський суд України, направляючи справу № 45/9 на новий розгляд, в постанові від 28.10.2009 р. зазначив, що, ст. 220 ГК України (прострочення боржника), якою керувався суд апеляційної інстанції при частковому задоволенні позовних вимог є загальною нормою, якою врегульовані випадки відповідальності у разі прострочення боржника при здійсненні господарської діяльності та права кредитора у даному випадку. Спеціальною нормою у даному випадку, тобто при виникненні правовідносин на підставі саме договору підряду, яким є договір, за яким стягуються грошові кошти у даній справі, є глава 61 ЦК України, а саме ст. 849 ЦК України, ч. ч. 2, 4 якої передбачають право замовника на відмову від договору підряду та право на стягнення з підрядника збитків, яка не була застосована судом апеляційної інстанції, і відповідно судом не досліджувалось питання відмови замовника (позивача) від договору підряду, яке є відмінним від відмови від прийняття виконання. Застосовуючи до даних правовідносин загальну норму –ст. 220 ГК України, а не спеціальну, суд апеляційної інстанції не врахував, що як застосована ним норма, так і спеціальна норма матеріального права, яка підлягала застосуванню, надають право замовнику (кредитору), за наведених в них умов, на відшкодування збитків, а не на стягнення попередньої оплати (як у даному випадку), порядок доведення завдання (наявності) яких є, відповідно, відмінним, від порядку доведення підстав для повернення попередньо сплачених грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ч. ч. 2, 4 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач у встановлений Договором термін не виконав ліцензійну експертизу, позивач має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У зв’язку з несвоєчасним виконанням ліцензійної експертизи позивач направив відповідачу претензію № 01 від 28.11.2008 р., якою фактично відмовився від Договору та зажадав перерахування вартості ліцензійної експертизи у розмірі 3768, 60 грн. та суму неустойки в розмірі 82,94 грн. (належним чином засвідчені копії опису вкладення у цінний лист від 28.11.2008 р., фіскальний чек № 3467 від 28.11.2008 р. містяться в матеріалах справи).

В подальшому, позивач 17.12.2008 р. повторно направив відповідачу претензію № 02 з вимогою перерахувати вартість ліцензійної експертизи, суми пені, штрафу та інфляційних нарахувань (належним чином засвідчена копія фіскального чеку № 9998 від 17.12.2008 р. міститься в матеріалах справи).

Однак, вищезазначені претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач в своїх запереченнях на позов посилається на те, що позивач не сприяв йому у виконанні робіт за Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник протягом здійснення виконавцем ліцензійної експертизи зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ експертів до своїх приміщень, техніки, обладнання та інших об’єктів, що будуть використовуватись замовником для здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури з наданням необхідних документів та інформації для здійснення ліцензійної експертизи.

Згідно п. 3.2.2 Договору виконавець має право отримувати від замовника необхідну для здійснення ліцензійної експертизи документацію, та вільний доступ до приміщень, техніки, обладнання та інших об’єктів замовника.

В п. 12 Методичних вказівок передбачено, що у разі створення перешкод з боку суб’єкта будівельної діяльності щодо проведення експертизи складається відповідний акт, який є підставою для припинення подальшої експертизи суб’єктів будівельної діяльності.

Так, в матеріалах справи міститься лист № 08/01/1 від 04.11.2008 в якому відповідач зазначає про неможливість завершення проведення ліцензійної експертизи внаслідок недотримання позивачем положень Методичних вказівок та керуючись п. 3.2.1 Договору відмовляється від виконання зобов’язань за Договором.

Також, в матеріалах справи міститься акт про неможливість проведення ліцензійної експертизи № 1 від 03.11.2008 р., який складений з посиланням на п. 12 Методичних вказівок та підписаний Печуріним С.М., Дорошенко М.Ф., які призначені наказом № 62 від 10.10.2008 р. експертами від ТОВ "Регіонексперт", для проведення ліцензійної експертизи.

Разом з тим, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження спроб відповідача скористатись правами передбаченими в Договорі, як і не надано доказів направлення позивачу листа про відмову від Договору та акта про неможливість проведення ліцензійної експертизи.

Таким чином, позивачем доведено належне виконання своїх зобов’язань за Договором, а відповідачем не спростовано таке належне виконання позивачем. Поряд з цим, відповідачем не виконано своїх договірних зобов’язань.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов’язань за Договором, наслідком чого стала відмова позивача від Договору, вимоги в частині стягнення 3768,60 грн. збитків, які складаються із вартості непроведеної ліцензійної експертизи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Поряд з цим, позивач просить стягнути з відповідача 781,40 грн. збитків у зв’язку з відновленням порушеного права.

Посилання позивача на те, що у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором позивач змушений був звернутись за наданням експертного висновку до іншої уповноваженої організації та поніс додаткові витрати у розмірі 781,40 грн., судом до уваги не приймаються.

За загальним принципом цивільного права особа, які завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Проте, позивачем не доведено наявності причинного зв’язку між невиконанням відповідачем договірних обов’язків та збитками, які зазнав позивач у зв’язку з укладанням іншого договору із більшою вартістю проведення експертизи.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якого полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

У зв'язку з цим, позивачем не доведено, що він діяв вимушено щодо укладання з іншою організацією договору на виконання робіт по складанню експертного висновку та змушений був оплатити вартість робіт саме у розмірі 4550 грн.

Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 82,91 грн. пені, 263,80 грн. штрафу нарахованих за порушення строків виконання робіт.

Відповідно до п. 5.3 Договору у разі несвоєчасного надання висновку експертизи із виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості ліцензійної експертизи, за кожний день прострочення надання висновку, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Таким чином, враховуючи, що прострочення зобов'язання з надання висновку експертизи мало місце лише за період з 07.11.2008 по 28.11.2008 р. (до відмови позивача від Договору), вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню за розрахунком суду у розмірі 82,91 грн.

Разом з тим, з огляду на те, що прострочення виконання відповідачем обов’язку по наданню висновку існувало з 07.11.2008 р. по 28.11.2008 р. (до відмови позивача від Договору), тобто менше 30 днів, вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 263,80 грн. задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 597,79 грн. інфляційних нарахувань, 143,36 грн. відсотків річних задоволенню не підлягають, оскільки положення ст. 625 ЦК України стосуються невиконання грошового зобов'язання, а відшкодування збитків не є виконанням грошового зобов’язання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи обставини справи, положення чинного законодавства, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, приймаючи до уваги предмет доказування у даній справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом пропорційно на обидві сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонексперт" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 23, оф. 819, код 35912875) на користь Приватного підприємства "Оптима консалтинг плюс" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, оф. 1, код 35780936) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3768,60 грн. збитків, 82,91 грн. пені, 73,10 грн. державного мита, 84,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині в позові відмовити.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 19.03.2010 р.