Ухвала суду № 90283641, 08.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 липня 2020 року Справа №804/7791/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 804/7791/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року (суддя Кононенко О.В.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.11.2016 року № 0000481402.

Зобов`язано Нікопольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зарахувати суму в розмірі 1570995 грн. бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія», як сплату податку на прибуток приватних підприємств.

Стягнуто з Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» судовий збір в сумі 24942,92 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 року апеляційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 р. у справі № 804/7791/16 - повернуто заявнику.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року у справі № 804/7791/16 набрала законної сили 04.05.2017 року.

26.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 804/7791/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач звернувся до Державної виконавчої служби та 02.03.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 55904143, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 804/7791/16.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року здійснена заміна боржника як сторони у виконавчому провадженні Нікопольської ОДПІ на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

27.08.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні Нікопольської ОДПІ на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постановою від 11.01.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавче провадження № 55904143 передане на виконання до новоствореної структури - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

13.04.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнято постанову про накладення штрафу.

17.04.2020 року державний виконавець, в порядку ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. Враховуючи викладене, керуючись вимогами п. 11 частини першої ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 55904143.

У відповідь на заяву № 12/05-02 від 12.05.2020 року ТОВ «МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ» Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направив на електрону адресу ТОВ «МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ» повідомлення № 02133/10381 від 13.04.2020 р. про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 214 КПК України, ст. 382 КК України.

26.05.2020 року ТОВ «МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ» звернулось до Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області з відповідним запитом про надання інформації стосовно повідомлення державного виконавця № 02133/10381 від 13.04.2020 року про вчинення кримінального правопорушення. Станом на сьогодні ТОВ «МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ» відповіді не отримало.

Отже, рішення суду від 20.12.2016 року у справі № 804/7791/16, яке набрало законної сили 04.05.2017 року та є обов`язковим до виконання, не виконується Боржником на протязі тривалого часу.

З огляду на викладене, просить задовольнити клопотання про встановлення судового контролю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року клопотання призначено до судового розгляду на 08.07.2020 року об 08 год. 00 хв.

07.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю, у яких зазначається, що ТОВ «Мегапромекологія» звернулась до суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року № 804/7791/16. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та порядок її відшкодування визначено ст. 200 Податкового кодексу України.

Разом з цим, з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до статті 200 Кодексу.

Тобто, з 01.04.2017 року почав діяти порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою 26 та втрачають чинність постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 року № 68 "Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" та постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року № 39 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість".

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Механізм ведення інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість адмініструє та забезпечує Міністерство фінансів України.

У зв`язку з наведеним, позивачу пропонувалось звернутися до суду із заявою про зміну порядку виконання рішення суду.

Крім того, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, на виконання рішення суду в ITC «Податковий блок» здійснено опрацювання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року у справі №804/7791/16.

Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зверталась з листами до Державної податкової служби України, з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року.

Станом на 06.07.2020 року відповіді не отримано.

Таким чином, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) вчинила всі залежні від неї дії по виконанню рішення суду, а заявник не доводить, що загальний порядок виконання судового рішення не дає очікуваного результату, або що відповідач чинить перешкоди для виконання рішення суду. Заявником не доведені обставини належними доказами, які свідчать про існування протиправної рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (вфідповідача), спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

У зв`язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю.

Вирішуючи клопотання про встановлення судового контролю по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зазначеній нормі кореспондуються положення п. 1 ч. 6 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп.24-27, від 13.06.2006, пп.18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного видно, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" №3 від 13.03.2017 року, зазначено, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З системного аналізу вказаних правових норм, видно, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється, шляхом вказівки у судовому рішенні про зобов`язання відповідача подати у встановлений строк звіту про виконання судового рішення стосовно тих рішень, якими зобов`язано відповідача здійснити певні дії, шляхом розгляду адміністративних позовів стосовно оскарження дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні судових рішень.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі можливо лише під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Як видно з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року у справі № 804/7791/16, заходів судового контролю за виконанням судового рішення у справі, передбачених ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у ньому не встановлено.

Суд зазначає, що нормою ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проте з поданого клопотання не видно, а судом не встановлено, що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Така позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/9960/15 від 06.05.2019 року.

З огляду на викладене, враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення, а з матеріалів справи не видно що відповідач створює перешкоди для виконання рішення, суд робить висновок, що у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПРОМЕКОЛОГІЯ" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 804/7791/16 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський