Ухвала суду № 90283580, 07.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 липня 2020 року Справа №160/1110/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування заходів забезпечення позову у справі № 160/1110/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІНГРУП ФАКТОР" про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІНГРУП ФАКТОР", у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розпорядження про призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 17.07.2018 р. №1275, прийнятого на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_2 та з урахуванням погодження Державної регуляторної служби України від 22.06.2018 р. №5993 на проведення позапланового заходу, та розпорядження від 13.11.2018 р. № 1994 «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.

Вжиті заходи забезпечення позову у справі № 160/1110/20 шляхом зупинення дії Розпорядження від 13.11.2018 р. № 1994 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінгруп Фактор» (код ЄДРПОУ 38945479).

Вжиті заходи забезпечення позову у справі № 160/1110/20 шляхом заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вулиця Бориса Грінченка, 3, код. ЄДРПОУ 38062828) вчиняти будь-які дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного реєстру фінансових установ, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінгруп Фактор» (код ЄДРПОУ 38945479) про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Зупинено дію Розпорядження від 13.11.2018 р. № 1994 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) шляхом видалення на час розгляду справи, з комплексної інформаційної системи, розташованими за адресами:

https://kis.nfp.gov.ua/Home/SrchViewLic/30000001003253

https://kis.nfp.gov.ua/

https://kis.nfp.gov.ua/Home/SrchViewIMDetail/30000001062328,

а саме: записи про анулювання ліцензії на підставі оскаржуваного Розпорядження від 13.11.2018 р. № 1994 Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг «Про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінгруп Фактор» (код ЄДРПОУ 38945479).

16.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування заходів забезпечення позову у справі № 160/1110/20, у якій просить:

- скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року у справі № 160/1110/20.

В обґрунтування клопотання зазначено, що постановою Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 160/8037/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінгруп Фактор» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправними та скасування розпорядження, встановлено законність та правомірність розпорядження "Про анулювання ліцензії на проведення господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінгруп Фактор» від 13.11.2018 року № 1994, тобто розпорядження, що оскржується позивачем, як учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінгруп Фактор». Суд не взяв до уваги постанову Верховного Суду та постановив ухвалу про забезпечення позову, яка на думку заявника є протиправною.

Відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.

Забезпечуючи позов в ухвалі від 03.03.2020 року суд виходив з того, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що скасування заходів забезпечення позову у цій справі може спричинити настання негативних наслідків для позивача, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль, а рішення суду не забезпечить в повній мірі відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що у заяві про скасування заходів забезпечення позову, відповідач фактично викладає доводи, якими не погоджується з висновками, до яких прийшов суд в ухвалі від 03.03.2020 року про забезпечення позову.

Отже, наразі є ухвала від 03.03.2020 року про забезпечення позову, яка набрала законної сили, якою доведено наявність очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, викладені в ухвалі від 03.03.2020 року, відповідають предмету позову та вжиття їх не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, зупинення дії розпорядження №1994 від 13.11.2018 року, винесеного відповідачем носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову та недопущення настання негативних наслідків для позивача, а також інших осіб.

Також, суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року здійснено заміну відповідача у справі № 160/1110/20 з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на її процесуального правонаступника - Національний банк України. Правонаступник, якщо він не погоджується із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року про забезпечення позову та вважає її протиправною, може звернутись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку передбаченому ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства, або оскаржити її в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене суд робить висновок, що клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування заходів забезпечення позову у справі № 160/1110/20 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 157, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування заходів забезпечення позову у справі № 160/1110/20 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський