Рішення № 90283495, 07.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6526/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Денисюка Р.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання відмови протиправною про зарахування стажу роботи до пільгового та призначенні пенсії; зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 18.04.1983 пo 24.09.1987 на посаді лаборанта у Іваничівській районній державній ветлабораторії; з 24.09.1987 пo 29.09.1988 на посаді ветлікаря хіміка-токсиколога у Іваничівській районній державній ветлабораторії; з 29.09.1988 пo 20.11.1989 на посаді ветлікаря I категорії токсиколога, біохіміка-радіолога у Іваничівській районній державній ветлабораторії; з 01.02.1994 пo 21.11.1995 на пocaдi ветлікаря-серолога у Іваничівській районній державній ветлабораторії; з 22.11.1995 пo 01.01.1997 нa посаді ветлікаря-серолога у Володимир-Волинській районній державній ветлабораторії та призначити пенсію за віком з урахуванням даного стажу починаючи з дня звернення, тобто з 29.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після досягнення 55-річного віку вона звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. На підтвердження наявності у неї права на пільгову пенсію надала відповідачу трудову книжку із відомостями про роботу в у державних ветлабораторіях та витяги з наказів, якими підтверджено стаж роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах на посадах лаборанта та ветлікаря.

Листом від 25.09.2019 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та повідомив, що період роботи з 18.04.1983 по 20.11.1989 та з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 по 01.01.1997 року у Володимир-Волинській районній державній ветлаботорії зараховувати не має підстав, оскільки відсутні уточнюючі довідки, які підтверджували б пільговий стаж за Списком №2 та відсутня атестація робочих місць.

Позивач вважає, що робота на посаді лаборанта та ветлікаря відносяться дo пільгового стажу за Списком №2 відповідно дo постанови Кабінету Міністрів CPCP від 26.01.1991 №10, пocтaнoви Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, тaк як пpoвoдилa дiaгнocтикy на інфекційні захворювання спільні для тварин і людей, щo відносяться дo II гpyпи патогенності.

Щодо твердження відповідача про подання уточнюючої довідки, то позивач зазначає, що відповідач має право витребовувати уточнюючі довідки лише за відсутності трудової книжки. Однак, у трудовій книжці, які була надана відповідачу, наявні усі необхідні записи, дані записи виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, і немає підстав сумніватись у їх правильності чи неточності.

Також позивач зазначає, що питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 i №2 виpoбництв, poбiт, пpoфeciй, пocaд i показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерстві праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383.

Пунктом 3 Порядку застосування передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільговик умовах є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2. При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 pоку, тo застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів CPCP від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, тo застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів CPCP від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 pоку, тo застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162. При цьому, до пільгового стажу зараховується увесь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії дo Списків.

Зазначає, що 03.01.1995 було проведено атестацію робочих місць у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини, яка затверджена наказом №3 вiд 03.01.1995 «Про результати атестації робочих місць за умовами праві на наступних 5 років». Робочі місця ветлікарів та лаборантів були визначені місцями з шкідливими умовами праці - працюють з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки, професії яких дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Також зазначає, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

З врахуванням наведеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 відкрито провадження у справі та на підставі пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово, у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (а. с. 45).

Представник відповідача у відзиві на позов, позовні вимоги заперечив та зазначив, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Відповідно до поданих документів, зазначає, що позивачу не було зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 18.04.1983 по 20.11.1989, з 01.02.1994 по 01.01.1997, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статі 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за cпиcкoм №2 та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з яких не менше 10 років на таких роботах. Працівники, які не мають стажу роботи з шкідливими та важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацом першим і п`ятнадцятим — двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього 3акону: жінкам — на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Аналіз вказаних норм свідчить про наявність обов`язкових умов, додержання яких необхідне для призначення пільгової пенсії особам, які працювали за Списком №2. Зокрема, такими умовами є: 1) наявність загального стажу роботи визначеної тривалості; 2) наявність спеціального стажу роботи, належно підтвердженого; 3) наявність атестації робочих місць за умовами праці (з 1992 року); 4) наявність відповідної посади в Списку N2; 5) підтвердження факту роботи за вказаною посадою повний робочий день; 6) досягнення встановленого законом віку.

Порядок застосування списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджений наказом Мінпраці України від 18.11.2005 року №383, пepeдбaчaє, що під чac визнaчeння пpaвa на пeнciю за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. Ha період роботи позивача були чинні Списки №1 і 2, затверджені постановами Ради Міністрів CPCP від 22.08.1956 року №1173, Kaбiнeтy Міністрів CPCP від 2.6.01.1991 року № 10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Звертає увагу на те, що Списки №1 i 2 виpoбництв, poбiт, пpoфeciй, посад та пoкaзнuиiв, якi були чинними на момент роботи позивача, не містить таких посад, як лаборант ветлабораторії; ветлікар хімік-токсиколог; ветлікар 1 категорії токсиколог, бioxiмiк-paдioлoг; вeтлiкap-cepoлoг, якi oбiймaла позивaч.

Необхідність надання уточнюючих довідок обумовлена тим, що трудова книжка не містить всіх відомостей, необхідних для визначення можливості зарахування до певного періоду роботи до пільгового страхового стажу. Враховуючи, що Списки N1 і 2 не містять посад, на яких згідно записів трудової книжки працювала ОСОБА_1 , a довідок, які 6 містили відомості, що підтверджують пільговий характер роботи, вона до управління Пенсійного фонду не надала, тому немає підстав для зарахування спірних періодів до пільгового страхового стажу.

Додатково звертає увагу суду на ту обставину, що окрім довідок про підтвердження пільгового періоду роботи, позивачем не надано і документів, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці з 01.01.1994 по 02.01.1995.

Крім цього, зазначає, що відповідно до пунктів 3 і 4 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які утворюються при головних управліннях Пенсійного фонду України.

Іваничівська та Володимир-Волинська районні державні лабораторії ветеринарної медицини ліквідовані з 01.04.2009. У зв`язку з цим позивач повинна була спочатку звернутися до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області. Проте такого звернення до управління не надходило. У зв`язку з тим, що позивач не зверталася до управління в установленому порядку щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 18.04.1983 по 20.11.1989, з 01.02.1994 по 01.01.1997 в Іваничівській та Володимир-Волинській районних державних лабораторіях, тому даний позов є передчасним.

Водночас відповідач заперечив щодо розміру витрат на правову допомогу.

З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 05.06.2020 ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання призначено на 12:00 год. 17.06.2020 (а.с. 110).

17.06.2020 з ініціативи суду оголошено перерву у розгляді справи до 12:30 год. 07.07.2020 (а.с. 139-140).

07.07.2020 представником позивача подано до суду додаткові пояснення, в яких просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання 07.07.2020 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить відповідна розписка (а.с. 141).

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі матеріалів справи, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 29.05.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Іваничівського ОУПФ України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до розписки-повідомлення, до заяви додала диплом про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку про місце проживання, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, заяву про спосіб виплати пенсії, паспорт, свідоцтва про народження дитини та про шлюб, трудову книжку (а.с. 77).

Як вбачається з матеріалів справи пенсійної справи, протоколом Головного управлінням ПФУ у Волинській області (Іваничівський район та м. Нововолинськ) №032450002139 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Листом від 25.09.2019 № 17789/02-39 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії за віком згідно з статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначано, що відповідно до довідки від 11.08.2017 №3192/7, виданої Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 18.04.1983 по 22.11.1989 та з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 по 01.01.1997 у Володимир - Волинській районній державній ветлабораторії не має підстав, оскільки відсутні уточнюючі довідки, які підтверджували б пільговий стаж за Списком №2 та вiдcyтня aтеcтaцiя робочих місць. Повідомлено, що загальний страховий стаж складає 38 років 06 місяців 10 днів. Відтак, право на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 набуде у віці 60 років (а.с. 36-37).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За правилами частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Згідно із частинами першою, третьою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За приписами частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1; далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пунктом 3.3 Порядку № 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

За приписами пунктів 4.1, 4.7, 4.8 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 (далі – Порядок № 18-1).

Відповідно до пунктів 3-6 цього Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основними завданнями Комісії є: розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку; участь у підготовці методичних посібників з розгляду питань про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно з пунктами 11-12 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління, та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Пунктами 13-15 Порядку № 18-1 визначено, що управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління, приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов`язковими для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 29.05.2019 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Протоколом № 032450002139 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи та листом від 25.09.2019 № 17789/02-39 ГУ ПФУ у Волинській області повідомлено позивача про неврахування до пільгового стажу періодів роботи з 18.04.1983 по 22.11.1989 та з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 по 01.01.1997 у Володимир-Волинській районній державній ветлабораторії у зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок, які підтверджували б пільговий стаж за Списком №2 та відсутня атестація робочих місць.

Також у вказаному листі зазначено, що у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні ПФУ в області відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1.

Як зазначено вище Порядком № 637 та Порядком № 18-1 визначено механізм підтвердження пільгового стажу у випадках коли відсутні записи в трудовій книжці, що визначають право на пенсії на пільгових умовах та коли підприємство є ліквідованим.

Відповідач при вирішенні заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, дав оцінку поданим нею до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії, одночасно давши оцінку наявності чи відсутності в ОСОБА_1 відповідного пільгового стажу для її призначення.

Однак, як зазначено вище, питання про зарахування пільгового стажу при умовах, наявних у позивача, повинно прийматися Комісією у відповідності до зазначених Порядків.

Суд звертає увагу на те, що заява позивача від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років не розглядалась і жодного рішення за результатами її розгляду прийнято не було.

Саме за результатами розгляду заяви Комісією повинно прийматися рішення про призначення чи відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зазначені рішення є обов`язковими для пенсійних органів.

Як слідує з розписки-повідомлення від 29.05.2019 позивачу було запропоновано подати додаткові документи, такі як довідку про зміну назви організації та довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

За результатами розгляду заяви позивача від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідач не надав допомоги в оформленні заяви та за відсутності рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яке є обов`язковим для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій, відразу протоколом № 032450002139 (без зазначення дати його винесення) відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу та листом від 25.09.2019 № 17789/02-39 повідомив позивача про неврахування до пільгового стажу періодів роботи з 18.04.1983 по 22.11.1989 та з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 по 01.01.1997 у Володимир-Волинській районній державній ветлабораторії у зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок, які підтверджували б пільговий стаж за Списком №2 та відсутністю атестації робочих місць.

В протоколі про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах не було зазначено, який пільговий стаж наявний в позивача, які періоди роботи йому було зараховано, а по яких відмовлено.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно та передчасно зроблено висновок щодо відсутності необхідного пільгового стажу у ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вказане питання не було предметом розгляду Комісії.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно перебрав на себе повноваження Комісії щодо підтвердження чи відсутності пільгового стажу, неналежним чином розглянув заяву позивача та передчасно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

За приписами частини першої статті 23 Закону № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що питання підтвердження наявного пільгового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не розглядалося з дотриманням вимог Порядку № 18-1 та відповідачем не забезпечено всебічний, повний і об`єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів, як того вимагають положення Порядку № 18-1 та прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак при розгляді заяви позивача та прийнятті відповідачем рішення не були враховані зазначені принципи.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити позовну вимогу щодо зарахування періодів роботи позивача до її пільгового стажу, оскільки вказане питання не було предметом розгляду Комісії.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

В даному випадку позивач оскаржує відмову в зарахуванні стажу роботи до пільгового та призначенні пенсії.

Лист відповідача від 25.09.2019 № 17789/02-39 не є в розумінні вищевказаних норм законодавства, рішенням про відмову в зарахуванні пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах. Єдиним рішенням, прийнятим за наслідками розгляду заяви позивача від 29.05.2019 є рішення, оформлене протоколом № 032450002139 (без зазначення дати його винесення) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яке не є предметом розгляду даної справи.

На думку суду, оскільки при розгляді заяви позивача від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не було забезпечено дотримання вимог зазначених вище приписів Закону № 1058-IV та Порядку № 18-1, тому, з урахуванням вимог частини другої статті 9, частини другої статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та позовні вимоги задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом № 032450002139 (без зазначення дати його винесення) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийнятого за наслідками розгляду заяви позивача від 29.05.2019 та зобов`язання повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на її користь судовий збір в сумі 840,80 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн..

Перевіряючи доводи сторін та докази, якими позивач підтверджує понесені витрати, суд встановив, що сплата судового збору у сумі 840,80 грн. підтверджується квитанцією від 29.04.2020 № 3963 в сумі 840,80 грн. (а. с. 6).

Як вбачається із доданих письмових доказів, зокрема, договору про надання правничої допомоги від 18.03.2020, розрахунку витрат на правничу допомогу від 29.04.2020, квитанції до прибуткового касового ордера від 29.04.2020 № 13 позивач сплатила на рахунок адвоката Свередюк Ю.А. 4000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до розрахунку витрат на правничу допомогу від 29.04.2020 складається із написання позовної заяви.

З наведених документів вбачається, що адвокатом надано послуги, вартість яких становить 4000,00 грн. та вартість послуг оплачена позивачем в повному обсязі.

Відповідач вважає, що розмір правової допомоги є необґрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час, а дана справа є справою незначної складності.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, суд враховує те, що провадження у справі здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Також, судом враховано, що відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до справ незначної складності.

З огляду на вказані обставини справи, суд дійшов висновку, що вартість таких послуг адвоката не є співмірною зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Відтак, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, суд (враховуючи також позицію відповідача) вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 29.04.2020 № 3963 та витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн. Решту витрат залишити за позивачем.

Керуючись статтями 229, 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Іваничівський район та місто Нововолинськ), оформлене протоколом № 032450002139 (без зазначення дати) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», прийняте за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 травня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк