
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
22 червня 2020 р. Справа № 802/1968/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,
представника позивача: Довбиша О.Л.,
представника відповідача: Довбенко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, в якому просить:
- визнати бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Вінницькій області щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви - протиправною;
- зобов`язати ліквідаційну комісії УМВС України в Вінницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ОСОБА_2 І групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565- XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб та свідоцтвом про смерть. 26 травня 2016 року за результатами повторного огляду МСЕК ОСОБА_2 призначено І групу інвалідності ЧАЕС безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією №564624. Отримавши статус інваліда І групи, нині покійний ОСОБА_2 особисто звертався до ГУ НП у Вінницькій області письмово із заявами з питань виплати одноразової грошової допомоги. Однак, за результатами розгляду цих звернень ГУ НП у Вінницькій області було надано відповіді про відмову в задоволенні звернень, які були оскаржені до Вінницького окружного адміністративного суду.
Оскільки покійний чоловік позивача проходив службу в органах МВС, 26 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області. Відповіддю від 17 жовтня 2017 рокуїй було відмовлено в виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що Постановою КМУ від 21.10.2015 року №850 не передбачено виплату одноразової грошової допомоги вдові померлого працівника міліції, оскільки ОСОБА_2 станом на дату своєї смерті був звільнений з органів внутрішніх справ
Такі дії відповідача по справі позивачка вважає незаконними та такими, що грубо порушують її конституційні права, внаслідок чого звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 07.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії та ухвалено закінчити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду в судовому засіданні 20 листопада 2017 року.
20.11.2017 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, у яких останній вказує, що вважає поданий позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Вказаним Порядком встановлюється лише одна підстава, за якою можлива виплата одноразової грошової допомоги членам сім`ї працівника міліції. Але ця підстава не може застосовуватись до ОСОБА_2 , оскільки його право на отримання допомоги могло виникнути за інших підстав. Також, відповідно до п.13 Порядку передбачено, що працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) - члени його сім`ї, батьки та утриманці можуть пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги. Однак події, що надають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначені у п.3, де чітко зазначено, що таке право мають члени сім`ї загиблого (померлого) лише за обставин загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків. На момент смерті ОСОБА_2 не перебував на службі.
Ухвалою суду від 20.11.2017 року клопотання сторін задоволено. Провадження у справі №802/1968/17-а за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії зупинено до набрання законної сили рішення у справі №802/802/17-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 30.04.2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії поновлено та призначено підготовче провадження на 25 травня 2020 року.
Підготовче судове засідання 25.05.2020 року відкладено на 03.06.2020 року в зв`язку із неявкою позивача та відсутністю відомостей про належне його повідомлення.
Підготовче судове засідання 03.06.2020 року відкладено на 16.06.2020 року, в зв`язку із неявкою представника позивача, від якого надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
16.06.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив аналогічний із поданими 20.11.2017 року запереченнями.
Протокольною ухвалою 16.06.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті на 22.06.2020 року.
У судовому засіданні 22.06.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, враховуючи доводи зазначені у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував, щодо задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні з підстав зазначених у запереченнях та відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є вдовою колишнього працівника міліції ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 , проходив службу в органах МВС України на посаді дільничного інспектора міліції Ладижинського міського відділу Тростянецького районного відділу управління МВС України у Вінницькій області.
Відповідно до наказу начальника УМВС України у Вінницькій області №131 о/с від 14.09.1999 року, лейтенант міліції ОСОБА_2 був звільнений із займаної посади у запас Збройних Сил по статті 64 п. "б" (через хворобу).
19.10.2009 року ОСОБА_2 було встановлено II групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із виконанням службових обов`язків, а саме, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, що підтверджується випискою із Акта огляду МСЕК № 016608 та у 2010 році було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 38846,64 грн.
26 травня 2016 року за результатами повторного огляду МСЕК ОСОБА_2 призначено І групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із виконанням службових обов`язків, а саме ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 564624.
Отримавши статус інваліда І групи, ОСОБА_2 особисто звертався до ГУ НП у Вінницькій області письмово із заявами з питань виплати одноразової грошової допомоги. Однак, за результатами розгляду цих звернень ГУ НП у Вінницькій області було надано відповіді про відмову в задоволенні звернень, які були оскаржені до Вінницького окружного адміністративного суду.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління національної поліції України у Вінницькій області щодо відмови у вчиненні дій, пов`язаних із призначенням ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850. Крім того, судом зобов`язано ГУНП у Вінницькій області з урахуванням висновків суду повторно розглянути звернення ОСОБА_2 щодо призначення та виплати одноразової допомоги.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Ладижинським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану (актовий запис № 206).
18 листопада 2016 року позивачка звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Однак, отримала відмову в задоволенні вказаної заяви у зв`язку мотивовану тим, що органи національної поліції не являються правонаступниками органів міліції. Зазначену відмову вона оскаржила до Вінницького окружного адміністративного суду.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволені адміністративного позову до Головного управління Національної поліції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року без змін. У зазначені ухвалі суд апеляційної інстанції зокрема наголосив, що позивачці слід звернутися із відповідною заявою до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області.
26.09.2017 року позивачка звернулася до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області з заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, оскільки вона є спадкоємцем померлого колишнього працівника міліції ОСОБА_2 та надала копії документів.
Листом управління внутрішніх справ України у Вінницькій області від 17.10.2017 року за № 301/22-2017 позивачці надано відповідь на її звернення, якою було повідомлено, що відсутні правові підстави для прийняття відповідного рішення, зокрема - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, за виплатою грошової допомоги має право звертатись тільки працівник міліції. таким чином виконати прохання немає можливості.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає про таке.
Згідно абзацу 3 пункту 15 розділу ХІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).
Так, підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 передбачено, що підпунктом 1 пункту 3 Порядку № 850
Відповідно до пункту 6 Порядку № 850 члени сім`ї, батьки, яким призначається грошова допомога, подають за останнім місцем проходження служби працівником міліції заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання грошової допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату грошової допомоги за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов. До заяви додаються, зокрема, копії: акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) працівника міліції, зокрема про те, що вона не пов`язана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства, за формою, що затверджується МВС; постанови відповідної військово-лікарської комісії про визначення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), що спричинило смерть працівника міліції; свідоцтва про смерть працівника міліції; свідоцтва про народження працівника міліції - для виплати грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документів членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), що підтверджують реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС (пункти 9, 10 Порядку № 850).
З аналізу викладених норм слідує, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.
Однак, всупереч зазначених правових норм, управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій в особі Ліквідаційної комісії не направлялися відповідні документи до МВС, а питання щодо виплати одноразової допомоги вирішено ним самостійно, чим порушено вимоги діючого законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Частиною першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Застосовуючи механізм захисту порушеного права та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Вінницькій області, щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви;
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 року в справі №825/1355/18.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав належної оцінки заяві позивача та доданих до них документів, тому виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд вважає, що інтереси позивача будуть захищеними, а права поновленими, якщо суд зобов`яже відповідача надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ОСОБА_2 І групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565- XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить компенсувати, за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 в розмірі 640 грн.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Вінницькій області щодо не подання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви від 26.09.2017 року.
Зобов`язати ліквідаційну комісії УМВС України в Вінницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв`язку зі встановленням ОСОБА_2 І групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565- XII, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із даним позовом судовий збір у розмірі 640 грн (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії УМВС України в Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, Вінницька область, 21050, код за ЄДРПОУ- 40108672)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар
Судове рішення № 90283395, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/1968/17-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: