Рішення № 90283389, 08.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 липня 2020 р. Справа № 120/2380/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком, а також зобов`язати здійснити відповідний перерахунок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 20 січня 2020 року звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком з врахуванням довідки архівного відділу Вінницької міської ради від 30 січня 2019 року вих. №К-24-6154/24-30 про розмір заробітної плати за період з 1989 по 1991 роки, а також довідки Головного управління статистики у Вінницькій області від 29 березня 2019 року вих. №08-54/132-19 про розмір середньомісячної заробітної плати за період роботи з 1987 по 1988 роки.

Проте, листом від 07 лютого 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило позивача щодо особливостей нарахування їй пенсійних виплат.

Позивач вважає такі дії органу пенсійного фонду протиправними, тому й звернулася до суду з позовом.

Ухвалою від 09 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30 червня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Проте, заява, із якою позивач звернулася для здійснення відповідного перерахунку, на думку відповідача, не відповідає вимогам додатку №3 до вказаного Порядку. Крім того, відповідач зазначає, що оскаржувана відповідь органу пенсійного фонду від 07 лютого 2020 року надана відповідно до норм Закону України "Про звернення громадян" та не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак і не може бути предметом оскарження.

Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, тому суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

З огляду на те, що ухвалою від 09 червня 2020 року вирішено розгляд цієї справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (тобто в письмовому провадженні), тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

20 січня 2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій із заявою щодо перерахунку пенсії за віком з врахуванням довідки архівного відділу Вінницької міської ради від 30 січня 2019 року вих. №К-24-6154/24-30 про розмір заробітної плати за період з 1989 по 1991 роки, а також довідки Головного управління статистики у Вінницькій області від 29 березня 2019 року вих. №08-54/132-19 про розмір середньомісячної заробітної плати за період роботи з 1987 по 1988 роки та з 1992 по 1993 роки.

Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. №544-362/К-02/8-0200/20 від 07 лютого 2020 року заявницю повідомлено про розрахунок її пенсії відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.

Водночас, судом встановлено, що пенсійним органом не прийнято рішення за результатами розгляду заяви позивачки, а у листі від 07 лютого 2020 року, яким надано відповідь на її звернення, відповідачем не зазначено про те, чи розглядалась її заява про перерахунок пенсії; крім того, у листі не наведено мотивів врахування чи неврахування наданих позивачкою довідок для здійснення перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

При цьому, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058-IV).

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (частина 5 статті 45 Закону №1058-IV).

Правила подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" деталізовано Порядком, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1).

Пунктом 4.1 Порядку №22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 згаданого вище Порядку).

Відтак, передумовою для здійснення перерахунку пенсії є подання особою заяви про перерахунок пенсії, після розгляду якої орган, що призначає пенсію, приймає рішення про перерахунок пенсійних виплат.

Зі встановлених в ході судового розгляду обставин слідує, що відповідачем всупереч норм Порядку №22-1 подана ОСОБА_1 заява про перерахунок пенсії розглянута як звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян» з посиланням на те, що остання не відповідає вимогам додатку №2 до вказаного Порядку щодо форми та змісту.

Зокрема, як свідчить зміст поданої позивачем заяви від 20 січня 2020 року, що адресована начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, така стосується перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з врахуванням при такому перерахунку довідки архівного відділу Вінницької міської ради від 30 січня 2019 року про розмір заробітної плати за період з 1989 по 1991 роки, а також довідки Головного управління статистики у Вінницькій області від 29 березня 2019 року про розмір середньомісячної заробітної плати за періоди роботи з 1987 по 1988 роки та з 1992 по 1993 роки.

Суд звертає увагу на тому, що зміст заяви, з якою позивачка звернулася до відповідача, не містить звернення щодо надання інформації про розрахунок призначеної їй пенсії. Натомість, зі змісту поданої заяви слідує, що заявниця звертається із заявою про здійснення їй перерахунку пенсії із врахуванням при цьому довідок про заробітну плату.

Більше того, навіть формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її конституційного права на соціальний захист (в тому числі й на перерахунок пенсії).

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а та ряду інших.

Окрім того, підпунктом 4 пункту 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Проте, суду не надано доказів того, що відповідачем вживалися заходи, спрямовані на отримання додаткових уточнень до поданої заяви, на підставі яких можливо було б встановити, що заява, з якою звернулася позивачка, стосується саме перерахунку пенсії.

Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області допущено бездіяльність при розгляді заяви позивачки про перерахунок пенсії, адже всупереч вимогам наведених вище норм пенсійного законодавства ним не прийнято рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії, що свідчить про те, що така заява не розглядалася у порядку, визначеному пенсійним законодавством.

Про нерозгляд відповідачем заяви ОСОБА_1 у порядку, який встановлений для розгляду заяв про перерахунок пенсії, свідчить зміст листа від 07 лютого 2020 року, у якому не наведено мотивів прийняття чи відхилення доводів заявниці щодо необхідності врахування наданих довідок при перерахунку пенсії. Крім того, у листі не зазначено про прийняте за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії рішення. Більше того, відповідач визнає факт нерозгляду заяви позивачки про перерахунок пенсії в порядку, що встановлений для таких заяв.

За таких обставин слід визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нерозгляду заяви позивачки від 20 січня 2020 року про перерахунок пенсії за віком.

Водночас, суд звертає увагу на тому, що позивач зверталася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, а оскаржує дії, що стосуються відмови призначити їй пенсію, що свідчить про неузгодженість позовних вимог із встановленими в ході судового розгляду обставинами.

З приводу вимоги зобов`язального характеру, то варто врахувати наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

З метою захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 відповідача слід зобов`язати розглянути заяву позивачки від 20 січня 2020 року про перерахунок пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності бездіяльності, та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 840,80 гривень, що підтверджується квитанцією №3 від 04 червня 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 840,80 гривень, а тому на користь позивача слід стягнути 420,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернулася до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 840,80 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою. А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 20 січня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 20 січня 2020 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину (пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Повний текст рішення складено 08.07.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович