Ухвала суду № 90283382, 09.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

09 липня 2020 р. Справа № 120/3061/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Оніщенка Дмитра Степановича про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Оніщенка Дмитра Степановича, в якій позивачка просить:

- скасувати постанову відповідача від 24.04.2020 року ВП № 61598868 про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 ;

- витребувати у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва матеріали виконавчого провадження у відношенню ОСОБА_1 ;

- до прийняття рішення по справі заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії з виконання виконавчого напису по відношенню до ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту.

Так, у змісті даного позову (його прохальній частині) позивачкою заявлена вимога, зокрема про заборону відповідачу вчиняти будь-які дії з виконання виконавчого напису. Водночас, за своєю суттю зазначена вимога має ознаки клопотання про забезпечення позову (ст. 152 КАС України), проте такому не відповідає ні по формі, ні по змісту.

Суд роз`яснює позивачу, що у разі, якщо вищезазначена вимога направлена на вжиття заходів забезпечення позову, позивачу слід оформити її у відповідності до вимог ст. 152 КАС України та сплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір". В іншому разі позивачці, з урахуванням приписів частини першої статті 5 КАС України, слід уточнити спосіб захисту порушеного права та предмет позову - матеріально-правову вимогу позивачки до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Теж саме стосується і іншої вимоги прохальної частини позову щодо витребування у відповідача матеріалів виконавчого провадження по відношенню до ОСОБА_1 . По своїй суті така вимога може розцінюватись також як клопотання про витребування доказів, яке по формі та змісту має відповідати приписам частин 1 та 2 статті 80 КАС України. Проте, відповідних положень процесуального закону позивачем дотримано не було. Тобто, якщо позивач заявляє про витребування доказів, то таке прохання має бути оформлено у відповідному клопотанні з дотриманням правил ст. 80 КАС України, можливість подання якого також передбачена ч. 5 ст. 161 КАС України.

В контексті зазначення доказів на підтвердження обставин позову, суд також звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта, а у разі його відсутності у позивача - клопотання про його витребування.

В даному випадку із долучених до позовної заяви матеріалів судом встановлено, що позивачем надано лише першу сторінку копії постанови відповідача про арешт коштів боржника від 24.04.2020 року, оскільки на звороті цього документу міститься зменшеного масштабу зображення, яке неможливо прочитати та зрозуміти його зміст, в тому числі і дійти висновку, що це є продовженням оскаржуваної постанови боржника.

Як зазначено у ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. В даному випадку та копія оскаржуваної постанови відповідача від 24.04.2020 року, яка надана позивачем, таким вимогам не відповідає, оскільки є неповною та неякісною копією документа. Причини, за яких позивач не виконав положення ч. 7 ст. 161 КАС України та не надав суду належним чином завірену копію оскаржуваної постанови суду не відомі.

У зв`язку з цим позивачу потрібно надати суду або належним чином завірену копію оскаржуваного акта (постанови від 24.04.2020 року), а в разі його відсутності у позивача - клопотання про його витребування.

2. Відповідно до частини першої, третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Із матеріалів позовної заяви слідує, що позивачка оскаржує постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Оніщенка Д.С. про арешт коштів боржника від 24.04.2020 року ВП № 61598868 при примусовому виконанні виконавчого напису за № 8456, виданого 27.09.2019 року, щодо якої встановлені спеціальні строки для звернення до суду із вимогою про її оскарження.

Так, відповідно до статті 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відтак, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статетю 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Однак, даний адміністративний позов поданий позивачем (зданий на пошту) 01.07.2020 року (штрихований ідентифікатор: 2280001662490) та надійшов до суду 06.07.2020 року. Таким чином, позивачка пропустила десятиденний строк звернення до суду, визначений п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України. У той же час, суд зважає на тривалий термін такого пропуску, а саме: період з 24.04.2020 року по 01.07.2020 року (день звернення до суду), а також відсутність жодних пояснень та доказів на підтвердження неможливості звернення до суду у вказаний період за захистом порушеного права та відомостей про дату отримання оскаржуваної постанови.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу розумного строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб, який вказано в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Оніщенка Дмитра Степановича про скасування постанови залишити без руху.

2. Встановити позивачці 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду шляхом:

- уточнення способу захисту порушеного права та предмету позову - матеріально-правової вимоги позивачки до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення;

- надання належним чином завіреної копії повного тексту оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 24.04.2020 року, а в разі її відсутності у позивача - клопотання про витребування.

- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом із зазначенням підстав для поновлення такого строку.

3. Враховуючи положення пункту 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, у випадку неможливості виконання процесуального обов`язку щодо усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

4. Копію ухвали направити на адресу позивача.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович