Рішення № 90283364, 09.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 липня 2020 р. Справа № 120/1737/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення заборгованості з заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент ПП НПУ, відповідач), в якому просить суд:

- стягнути з Департаменту ПП НПУ на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.02.2016 по 23.02.2017 в сумі 2031,00 грн;

- стягнути з Департаменту ПП НПУ на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 19.02.2016 по 30.10.2017 включно в сумі 813,90 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що з 19.02.2016 проходить службу в Управлінні патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП у Вінницькій області ДПП НПУ). У період з 19.02.2016 по 23.02.2017 позивач відпрацював 49 нічних змін, однак за вказаний період доплата за службу в нічний час та індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена не була, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою суду від 24.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

25.06.2020 на адресу суд від Департаменту ПП НПУ надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_1 . Свою позицію мотивує тим, що виплата грошового забезпечення позивача здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання". Також вказує, що при розрахунку заборгованості по доплаті за службу в нічний час позивачем не враховано положення п. 11 Розділу ІІ "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", яким передбачено двохгодинну перерву для відпочинку поліцейським, які несуть службу в нічний час, яка не включається в службовий час. Також відповідач звертає увагу, що посадовий оклад позивача відповідно до схеми посадових окладів поліцейських, установлений постановою Кабінету міністрів України № 988, становить 2400 грн. Щодо індексації грошового забезпечення вказували, що таке право, на переконання відповідача, виникло після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 782 від 18.10.2017, якою доповнено "Порядок проведення індексації грошових доходів населення" та передбачено право на індексацію особам, що проходять службу в лавах Національної поліції. З огляду на викладене, на думку відповідача, правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, а тому просить в його задоволенні відмовити повністю.

07.07.2020 від позивача на адресу суду надійшла заява, в якій він зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив подавати не буде та просить суд розглянути справу за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 працював в УПП у Вінницькій області ДПП НПУ з 19.02.2016 по 23.02.2017 перебував на посаді інспектора роти № 3 батальйону УПП в місті Вінниці, з 14.11.2017 по 01.04.2019 перебував на посаді старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Вінницькій області ДПП НПУ, з 01.04.2019 перебуває на посаді старшого інспектора відділу кадрового забезпечення УПП у Вінницькій області ДПП НПУ.

Відповідно до листа Департаменту ПП НПУ у Вінницькій області від 21.04.2020 №18зі/41/21/02-2020 кількість нічних змін ОСОБА_1 за період з 19.02.2016 по 31.01.2018 становить 49. На посаді інспектора роти батальйону управління патрульної поліції у Вінницькій області (стройовий підрозділ) розмір посадового окладу ОСОБА_1 становив - 2400,00 грн. відповідно до додатку 8 Постанови № 988.

Позивач, вважаючи, що має право на доплату за службу в нічний час за період з 19.02.2016 по 23.02.2017 та індексацію грошового забезпечення, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 п. 5 цієї Постанови визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 260 від 06.04.2016, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Згідно з п. 3 Розділу І вказаного Порядку, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.

Відповідно до п. 11 Розділу II Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як слідує із вищенаведених норм права, розрахунок доплати за службу в нічний час здійснюється наступним чином: "місячний посадовий оклад" поділити "на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні" помножити на "кількість годин служби в нічний час" помножити на "35 відсотків (відсотковий розмір доплати за службу в нічний час)".

Відповідач всупереч вимогам постанови № 988 та Порядку № 260 доплату ОСОБА_1 за службу в нічний час за період з 19.02.2016 по 23.02.2017 не здійснював.

Суд встановив, що згідно з листом Департаменту ПП НПУ у Вінницькій області від 21.04.2020 № 18зі/41/21/02-2020 кількість нічних змін ОСОБА_1 за період з 19.02.2016 по 31.01.2018 становить 49, відповідно до наказу Департаменту ПП від 18.03.2016 № 51 о/с, з 19.02.2016 по 23.02.2017 та архівних відомостей посадовий оклад позивача згідно штату становив - 2400 грн.

З врахуванням пункту 11 Розділу ІІ Порядку № 260 ОСОБА_1 до виплати належала доплата за службу в нічний час за період з 19.02.2016 по 23.02.2017 в такому розмірі:

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у лютому 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,29 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 16 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (2 нічних зміни у лютому 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 80,02 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 175 (кількість годин фактичного часу служби у березні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 13,71 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних змін у березні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 268,72 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у квітні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,29 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 56 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (7 нічних змін у квітні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 280,08 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 152 (кількість годин фактичного часу служби у травні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 15,79 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 64 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (8 нічних змін у травні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 353,70 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у червні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 15,09 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 24 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (3 нічних зміни у червні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 126,76 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 168 (кількість годин фактичного часу служби у липні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 14,29 грн. (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (5 нічних змін у липні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 200,06 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у вересні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 13,64 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (4 нічних змін у вересні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 38,20 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 159 (кількість годин фактичного часу служби у жовтні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 15,09 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (4 нічних змін у жовтні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 169,01 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у листопаді 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 13,64 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 40 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (5 нічних змін у листопаді 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 190,96 грн;

- 2400 грн (посадовий оклад позивача) поділити на 176 (кількість годин фактичного часу служби у грудні 2016 року при 40 годинному робочому тижні = 13,64 грн (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на 32 год. (кількість годин фактичного часу служби в нічний час (4 нічних змін у грудні 2016 року помножити на 8 год.) помножити на 35% (посадовий оклад з розрахунку за кожну годину служби в нічний час) = 152,77 грн.

Оскільки в серпні 2016 року, січні та лютому 2017 року позивачем відпрацьовано 0 змін, то доплата за службу в нічний час за вказаний період не розраховується.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.02.2016 по 31.12.2016 становить 1974,85 грн., згідно посадового окладу позивача, а відтак в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Департаменту ПП НПУ у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості по індексації грошового забезпечення, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Вказана норма Закону є чинною з моменту прийняття Закону України "Про Національну поліцію".

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі також Закон №1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

В контексті наведеного суд відхиляє посилання представника відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ № 782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Більш того, в силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Позивач прийнятий на службу 19.02.2016. Відповідно до інформації, що розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України у квітні 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка. Оскільки індекс споживчих цін за квітень 2016 року було опубліковано у травні 2016 року, то індексація грошового забезпечення повинна була б здійснюватися з червня 2016 року. Натомість індексація грошового забезпечення фактично розпочала здійснюватися відповідачем лише з листопада 2017 року.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню індексація за період з 19.02.2016 по 23.02.2017 (період перебування на посаді) включно в сумі 813,90 грн.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності своїх дій.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.09.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору у даній категорії справ в силу пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", то згідно зі статтею 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.02.2016 по 23.02.2017 в сумі 1974,85 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири гривні вісімдесят п`ять копійок).

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 19.02.2016 по 23.02.2017 включно в сумі 813,90 грн. (вісімсот тринадцять гривень дев`яносто копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: ? АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович