Рішення № 90283356, 09.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 липня 2020 р. Справа № 120/1908/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Немирівської міської ради (далі - Немирівська міськрада, відповідач) про:

- визнання неправомірною та скасування відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговуванння житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території міста Немирів Немирівського району Вінницької області (поруч із ділянкою за кадастровим номером 0523010100:01:009:0655) ;

- зобов`язання надати дозвіл на розробку документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговуванння житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території міста Немирів Немирівського району Вінницької області (поруч із ділянкою за кадастровим номером 0523010100:01:009:0655).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вона в лютому 2020 року звернулась до Немирівської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку документації з землеустрою за наслідком розгляду якої отримала відповідь, у якій зазначено, що земельна ділянка перебуває у приватній власності.

На думку позивача, така відмова суперечить статті 118 Земельного кодексу України, якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яких на момент надання відмови не існувало.

Ухвалою суду від 08.05.2020 р. відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у письмовому провадженні.

Немирівською міською радою подано відзив на позов (вх.№15089/20 від 04.06.2020 р.), в якому просить відмовити в задоволенні позову вказуючи, що заява розглянута та відповідь на неї направлено позивачу. Окремо вказано, що земельна ділянка на яку претендує позивач перебуває у приватній власності, відтак, не може бути надана у власність.

За таких обставин, вважає доводи позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

10.06.2020 р. надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказала, що з наданих відповідачем державних актів не є можливим встановити відповідність земельної ділянки обраної позивачем, до однієї із таких земельних ділянок. Окремо зазначив, що надання дозволу не означає позитивного рішення про надання у власність земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

26.02.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до Немирівської міської ради із клопотанням, в якому, керуючись ст.ст. 116, 118, 121 та 122 ЗК України, просила надати дозвіл на розробку документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговуванння житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території міста Немирів Немирівського району Вінницької області (поруч із ділянкою за кадастровим номером 0523010100:01:009:0655). До клопотання додано копію паспорту та документа про присвоєння ідентифікаційного номера і викопіювання з кадастрової картки.

За наслідком розгляду вказаного звернення, 31.03.2020 р. виконавчим комітетом Немирівської міської ради надано відповідь за вих.№02-17-0677, якою позивачу повідомлено, що земельна ділянка зазначена на Додатку №3 належить до житлової зони, розміщена в кварталі садибної забудови та знаходиться у приватній власності громадян.

Не погоджуюючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо відмови у наданні дозволу, суд керується та виходить з наступного.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї норми передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Крім того, частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно пункту 1 частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Із аналізу наведених норм видно, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях суб`єктом владних повноважень (органом місцевого самоврядування) питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема, надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою або мотивована відмова у його наданні.

Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, Немирівською міської радою надано лише лист, у якому взагалі не зазначено про прийняте на сесії рішення щодо відмови або щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Цим листом також не відмовлено у надані дозволу, а лише повідомлено про приналежність землі до житлової зони, її розміщення в кварталі садибної забудови та перебування у приватній власності.

Відтак, оцінюючи досліджувану вимогу, суд, з урахуванням процитованих вище норм, вказує, що згідно загальних засад права, бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. В свою чергу, дії - це юридично значуща активна (тобто врегульована нормами права) поведінка суб`єкта владних повноважень, що спричиняє юридичні наслідки.

Як встановлено судом, відповідач за наслідком розгляду заяви позивача не прийняв рішення про надання дозволу чи відмову у наданні такого, тобто не вчинив дії, а отже має місце протиправна бездіяльність, адже суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений законами України.

Відтак, в частині визнання неправомірною та скасування відмови у надані дозволу на розробку документації, позов задоволенню не підлягає, оскільки жодної відмови у вставновленій законом формі в наданні дозволу на розробку документації - відповідачем не приймалось.

Разом з цим, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".

Відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Так, оцінюючи відповідь відповідача, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем, всупереч вимог статей 118, 122 ЗК України, не прийнято по суті рішення за наслідком розгляду поданого позивачем клопотання, зокрема щодо відмови чи надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому, така бездіяльність є протиправною.

Визначаючись щодо позовної вимоги про зобов`язання надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою, суд виходить з наступного.

Згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Однак, як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідачем не прийнято по суті жодне із рішень ані щодо надання дозволу, ані щодо відмови у надані такого.

При цьому, дозвіл надається у разі відсутності умов для відмови та виконання всіх умов, визначених законом для отримання дозволу. В свою чергу, як видно із матеріалів справи, міської радою не досліджувались графічні матеріали додані позивачем до клопотання, зокрема на предмет відповідності таких вимогам статті 118 ЗК України.

Як видно "сторінка №2" містить інформацію лише стосовно земельної ділянки з КН 0523010100:01:009:0655, що така відноситься до комунальної власності, однак щодо землі на яку претендує позивач такої інформації у викопіюванні не вказано.

При цьому, відповідач заперечуючи проти позову вказуючи, що така земля не належить до комунальної власності та перебуває у приватній власності.

За таких обставин, суд вважає передчасним зобов`язувати відповідача надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки відповідачем не здійснено перевірку відповідності клопотання та документів доданих до нього на предмет відповідності статті 118 ЗКУ, що унеможлювлює встановити наявність чи відсутність підстав для відмови у наданні дозволу. При цьому, оскільки відсутнє рішення за наслідком розгляду клопотання від 26.02.2020 р. є необхідним зобов`язати суб`єкта владних повноважень розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти мотивоване рішення.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 420, 40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі грн. (1/2 задоволених вимог) за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради .

Окрім того, представником позивача подано в порядку, визначеному ч. 3 ст. 143 КАС України клопотання про вирішення питання про витрати на оплату правничої допомоги після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову та враховуючи заявлене клопотання, питання про судові витрати на правничу допомогу необхідно вирішити в судовому засіданні у строк, визначений ч. 4 ст. 143 КАС України.

На підставі положень ч. 3, 4 ст. 143 КАС України суд признає судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі на 28.07.2020год. 11-00 року в залі судових засідань № 4 Вінницького окружного адміністративного суду.

Надати позивачу строк для подання суду доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу до 27.07.2020 року.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо неприйняття по суті рішення за наслідком розгляду клопотання ОСОБА_1 від 26.02.2020 р. щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговуванння житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території міста Немирів Немирівського району Вінницької області (поруч із ділянкою за кадастровим номером 0523010100:01:009:0655) .

Зобов`язати Немирівську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.02.2020 р. щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговуванння житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території міста Немирів Немирівського району Вінницької області (поруч із ділянкою за кадастровим номером 0523010100:01:009:0655) та прийняти мотивоване рішення .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 420, 40( чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради (м. Немирів, Вінницька область, вул.Соборна, 26, код ЄДРПОУ 03772619).

В решті позовних вимог - відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі на 28.07.2020 11-00 год. року в залі судових засідань № 4 Вінницького окружного адміністративного суду.

Надати позивачу строк для подання суду доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу до 27.07.2020 р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач:Немирівська міська рада (м. Немирів, Вінницька область, вул.Соборна, 26, код ЄДРПОУ 03772619).

Повний текст рішення сформовано:09.07.20 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна