Рішення № 9028290, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/722.02.10 ва № 17/722.02.2010 р. За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київгаз»

До відповідачаКиївської міської клінічної лікарні № 18

Простягнення 17291,06 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЧорній М.С. (за дов.)

Від відповідачаСковоринська Л.В. (за дов.)

Пилипченко Л.В. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство«Київгаз»до Київської міської клінічної лікарні № 18 про стягнення заборгованості в сумі 17291,06 грн. за договором на поставку природного газу та надання послуг з його транспортування бюджетним споживачам, з яких 15505,80 грн. –основний борг, 196,86 грн. –інфляційні збитки, 61,69 грн. –три проценти річних, 750,53 грн. –пеня, 776,18 грн. –штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі № 17/7 та призначено її до розгляду на 08.02.2010 р..

          У судове засідання 08.02.2010 р. відповідач на виклик суду не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.02.2010 р..

          Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, вказавши у відзиві на позовну заяву, та зазначив, що заборгованість перед позивачем виникла не з вини відповідача, оскільки відповідач є державною неприбутковою установою та фінансується з місцевого бюджету. За твердженням останнього, кошти з місцевого бюджету на оплату за вказаним договором своєчасно не поступили. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти стягнення пені у розмірі 750,53 грн., яка, на його думку, підлягає стягненню в сумі 420,28 грн., та просив суд не стягувати з нього штрафні санкції з огляду на те, що останній є неприбутковою бюджетною установою, кошторисом відповідача не передбачена сплата штрафних санкцій.

          У судовому засіданні 22.02.2010 р. позивач подав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 15505,80 грн., у зв’язку з тим, що з моменту подачі позову до суду відповідачем було сплачено суму основного боргу.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.01.2009 р. між відкритим акціонерним товариством «Київгаз»(далі - ВАТ «Київгаз») та Київською міською клінічною лікарнею № 18 (споживачем) було укладено договір на поставку природного газу та надання послуг з його транспортування бюджетним споживачам № 211060 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) ВАТ «Київгаз»зобов’язується поставити природний газ, а також виконати послуги з його транспортування розподільними газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а споживач зобов’язується прийняти і оплатити вартість газу та послуги з його транспортування в обсягах, зазначених в Договорі.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що обсяги природного газу, вказані в пункті 1.1. Договору, можуть змінюватись і мають визначатись в межах коштів, передбачених бюджетом.

Кількість поданого споживачу природного газу визначається за показниками встановленого у споживача комерційного вузла обліку, похибка вимірювання якого відображена у свідоцтві про метеорологічну атестацію, повинна бути в межах встановлених «Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання». За рахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр газу при температурі 20 град. С, тиску 101,325 кПа/760 мм рт. ст. і вологості рівній нулю. До розрахунку приймаються вимірювання обсягу спожитого газу в діапазоні виміру лічильника від Qmin до Qmax (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.15. Договору визначено, що кількість поданого споживачу газу оформлюються за станом на останній календарний день місяця двостороннім актом встановленої форми по одному примірнику для кожної сторони. Цей акт є основою для проведення розрахунків за газ та послуги ї його транспортування між сторонами.

Згідно з п. 5.1 Договору загальна ціна за 1000 м. куб. газу за цим Договором становить 1670,7498 грн., крім того ПДВ 334,1500 грн., разом з ПДВ 2004,8998 грн.

          Вартість послуг за місяць визначається обсягами газу, протранспортованого у даному місяці, помноженому на ціну за послуги. Загальна сукупна вартість послуг за Договором складається з сум вартості місячних обсягів усіх послуг з газопостачання (п. 5.3 Договору).

          Відповідно до п. 6.1 Договору оплата вартості газу та послуг з його транспортування проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку: перший платіж споживач здійснює до 15 числа поточного місяця, у розмірі 100% вартості газу та послуг з його транспортування, передбачених договором на місяць поставки газу; остаточний розрахунок здійснюється протягом п’яти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених ВАТ «Київгаз»послуг за звітній місяць.

До вказаного договору сторони уклали додаток № 1 та додаток № 2, в яких зазначені адреси пунктів споживання природного газу.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі та поставив відповідачу природний газ в обсягах, передбачених Договором, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами за серпень, вересень, жовтень та листопад 2009 р. на загальну суму 17670, 22 грн.

Кількість та вартість наданих послуг та поставленого природного газу, зазначених позивачем, відповідачем не заперечувалась.

          Відповідач належним чином умови Договору не виконав. Вартість природного газу та послуг з його транспортування оплатив частково в сумі 2164,42 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 15505,80 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю сплатив суму основного боргу у розмірі 15505,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 59510 від 28.01.2010 р., № 59509 від 28.01.10 р., № 59511 від 28.01.2010 р., № 148903 від 17.02.2010 р., № 148904 від 17.02.2010 р., № 148905 від 17.02.2010 р., № 148906 від 17.02.2010 р.., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження, якщо відсутній предмет спору.

          Оскільки відповідачем було сплачено основний борг в сумі 15505,80 грн. заборгованості, суд вважає за необхідне припинити провадження в частині стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційна складова боргу становить 196,86 грн., три проценти річних становлять 61,69 грн.

Суд приймає розрахунок заборгованості, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 7.3 Договору в разі не оплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, споживач сплачує на користь ВАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Отже, вимоги позивача про стягнення 750,53 грн. пені та 776,18 грн. штрафу є законними та обґрунтованими.

          Заперечення відповідача не беруться судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України визначено, що після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 36 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно з приписами частин п'ятої та шостої статті 51 Бюджетного кодексу України: розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями; витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Отже, враховуючи те, що відносини, що виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем договору та природного газу згідно актів прийняття послуг у нього виникли безумовні зобов’язання виконання умов договору та оплати природного газу, при цьому чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача, який є бюджетною установою, від виконання своїх зобов’язань в зв’язку з відсутністю фінансування.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 196,86 грн. інфляційних, 61,69 грн. трьох процентів річних, 750,53 грн. пені, 776,18 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 172,92 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 18 (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 17, рахунок 35411001001205 у ГУДКУ м. Києві, МФО 820019, код 01993776) на користь відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, рахунок 26030302253 у філії ГУ по м. Києву і області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код 03346331) 196,86 грн. інфляційних, 61,69 грн. трьох процентів річних, 750,53 грн. пені, 776,18 грн. штрафу, 172,92 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 15505,80 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 02.04.2010 р.