Рішення № 9028199, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/7731.03.10 За позовомДочірньої компанії «УКРТРАНСГАЗ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСПРІНГ»

Простягнення 43752,14 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

від позивача:                     Єршова С.В. –дов. № 2-18 від 17.12.09 р.                               

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірньої компанії «УКРТРАНСГАЗ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСПРІНГ»про стягнення 43752,14 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманої продукції за договором купівлі-продажу № 27 від 02.10.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р. було порушено провадження у справі № 37/77, розгляд справи призначено на 17.03.10 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 17.03.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 08.02.10 р. надав витребувані документи частково та надав клопотання про відкладення розгляду справи № 37/77 для уточнення позовних вимог, яке судом було задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 17.03.10 р. не з’явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги вищезазначене клопотання позивача, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 08.02.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/77 на 31.03.10 р.

У судовому засіданні 31.03.2010 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також надав уточнення до позовної заяви, у відповідності до якого просить стягнути з відповідача вартість відпущеної продукції в сумі 43752,14 грн. за договором № 27 від 02.10.09 р. та судові витрати.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотному боці ухвали від 08.02.2010 р., відповідно до якої ця ухвала була направлена відповідачу службою діловодства суду 13.02.2010 р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Богородчанським тепличним господарством (структурним підрозділом) Філії «УМГ «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»ДК «УКРАТРАНСГАЗ»НАК «Нафтогаз України»(продавець) та ТОВ «ЄВРОСПРІНГ»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 27 від 02.10.09 р., відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов’язується передати продукцію, а відповідач (покупець) зобов’язується прийняти та оплатити її на умовах цього договору; найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю продукції вказується у накладній на відпуск продукції.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.1. предметом договору купівлі-продажу № 27 від 02.10.09 р. є продукція, яку вирощує Богородчанське тепличне господарство, свіжі овочі.

Відповідно до п. 1.5. вищевказаного договору, приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється на складі продавця в присутності представників сторін.

Позивач пояснив суду, що на виконання умов вищевказаного договору ним за накладними № 552п від 02.10.09 р. на суму 3676,14 грн., № 1662 від 02.10.09 р. на суму 63549,12 грн. та № 1663 від 02.10.09 р. на суму 6026,88 грн. було передано відповідачу продукцію, а відповідач її прийняв, про що свідчать підписи представника відповідача на зазначених накладних. Загальна вартість відпущеної продавцем продукції становила 73252,14 грн.

Відповідно до п. 2.3. зазначеного договору, розрахунки за продукцію здійснюються шляхом попередньої чи послідуючої на протязі 7 банківських днів оплати з моменту виписки накладної на відпуск продукції.

За отриману продукцію відповідач розрахунок здійснив не в повному обсязі, перерахувавши 02.10.09 р. –20000,00 грн. і 09.10.09 р. –9500,00 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 43752,14 грн.

Богородчанське тепличне господарство (структурний підрозділ) Філії «УМГ «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»ДК «УКРАТРАНСГАЗ»НАК «Нафтогаз України»направило ТОВ «ЄВРОСПРІНГ»претензію (вихідний № 189 від 04.11.09 р.), в якій просило перерахувати на розрахунковий рахунок позивача вищевказану суму боргу.

ТОВ «ЄВРОСПРІНГ»направило ДК «УКРТРАНСГАЗ»НАК «Нафтогаз України»гарантійний лист (вихідний № 127/10/09 від 21.10.09 р.), яким визнало заборгованість та гарантувало погасити борг в сумі 43752,14 грн. до 31.10.09 р. Однак, станом на день подання позивачем позову до суду, заборгованість відповідачем не була погашена.

За таких обставин Дочірня компанія «УКРТРАНСГАЗ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСПРІНГ»про стягнення 43752,14 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманої продукції за договором купівлі-продажу № 27 від 02.10.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 43752,14 грн. боргу, а відповідач їх визнав, то позов Дочірньої компанії «УКРТРАНСГАЗ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю суми боргу за договором купівлі-продажу №27 від 02.10.2009 р. у розмірі 43752,14 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСПРІНГ»(03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 34353794) на користь Філії «Управління магістральних газопроводів «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ»Дочірньої компанії «УКРТРАНСГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 48, код ЄДРПОУ 00153133) 43 752 (сорок три тисячі сімсот п’ятдесят дві) грн. 14 коп. боргу, 437 (чотириста тридцять сім) грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.