Рішення № 9028132, 19.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/57719.02.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/577

за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

доЗакритого акціонерного товариства «Танго Дельта Груп»

простягнення 5231076,11 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Перетятько С.М. від відповідача - Овчаренко І.І.,

- Нестеров Є.Г.,

- Горбенко К.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В жовтні 2010 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(надалі ВАТ КБ «Надра») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Танго Дельта Груп» (надалі ЗАТ «Танго Дельта Груп») про стягнення 4453911,64 грн. та 97097,01 дол. США заборгованості за кредитом, 371033,64 грн. та 11781,14 дол. США загальної заборгованості по відсоткам, а всього - 5231076,11 грн.

В обґрунтування предявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за Договором про відкриття кредитної лінії № 25/5/2006/980-К/26 від 14.04.2006 р. (в редакції додаткової угоди № 20 від 09.10.2008 р.), укладеного між ВАТ КБ «Надра»та ЗАТ «Танго Дельта Груп».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 02.12.2009 р. в судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 02.12.2009 р., від 22.01.2010 р., від 05.02.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Поряд з цим, строк вирішення спору у даній справі продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України ухвалою Голови господарського суду міста Києва від 11.01.2010 р. та ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2010 р.

В процесі розгляду справи позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 4453911,64 грн. та 97097,01 дол. США (еквівалент - 777009,11 грн.) заборгованості за кредитом, 738521,54 грн. та 17822,74 дол. США (еквівалент - 142624,70 грн.) заборгованості по відсоткам з врахуванням індексу інфляції, 48580,37 грн. пені, 20066,00 грн. інфляційні нарахування. Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

У судове засідання 19.02.2010 р. представники сторін з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить суд відмовити в його задоволенні.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2006 року між ВАТ КБ «Надра»(Банк) та ЗАТ «Танго Дельта Груп»(Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 925/5/2006/980-K/26 (в редакції додаткової угоди № 20 від 09 жовтня 2008 року), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію в розмірі 8585000,00 грн., строком з 14 квітня 2006 року до 14 лютого 2011 року (надалі - Договір).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договорів позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1.2. Договору відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі ставки в розмірі 14,5 % річних при наданні кредитних коштів у доларах США, 13,0 % річних - при наданні кредитних коштів у євро та 18,5 % річних - при наданні кредитних коштів у гривні.

Відповідно до п. 1.3 Договору видача кредитних коштів Позичальнику здійснюється окремими траншами після підписання окремих додаткових угод до цього Договору при подачі останнім заявок на видачу кредитних траншів відповідно до п. 3.3 цього Договору.

Сума кожного кредитного траншу, строки його повернення, розмір процентів за кредитом, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії цього договору, обумовлюються окремими додатковими угодами, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.4 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 14.06.2006 р. відсоткова ставка за користуванням кредиту у гривні змінена на 14,5% починаючи з 14.06.2006 р.

Додатковою угодою № 3 від 01.12.2006 р. відсоткова ставка за користуванням кредиту у гривні змінена на 12 % починаючи з 01.12.2006 р.

Додатковою угодою № 12 від 22.11.2007 р. відсоткова ставка за користуванням кредиту у гривні змінена на 18,9 % починаючи з 22.11.2007 р.

Додатковою угодою № 16 від 09.06.2008 р. відсоткова ставка за користуванням кредиту у гривні змінена на 23 % починаючи з 09.06.2008 р.

На виконання умов Договору ВАТ КБ «Надра»перерахувало на користь відповідача грошові кошти в сумі 4453911,64 грн. та 97097,01 дол. США (еквівалент - 5231076,11 грн.), що підтверджується меморіальними ордерами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії виконав належним чином.

При цьому, в процесі розгляду справи факт отримання коштів за Договором відповідачем не заперечувалось.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що погашення кредиту, наданого в межах відкритої згідно цього Договору кредитної лінії проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Банка. Погашення процентів за кредитом проводиться щоквартально в термін до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Як стверджує позивач, станом на день розгляду справи відповідачем не погашено кредит та проценти за його користування. Протилежного відповідачем не доведено.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, факт наявності заборгованості за кредитом у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 4453911,64 грн. та 97097,01 дол. США (еквівалент - 5231076,11 грн.), всього 9684987,75 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, отже, визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Також, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 738521,54 грн. та 17822,74 дол. США (еквівалент 142624,70 грн.), всього 881146,24 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути 48580,37 грн. пені за прострочення сплати відсотків та 20066 грн. інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків.

Відповідно до п. 5.1 Договору за несвоєчасне повернення кредиту та/або процентів за ним в тому числі предявлених до дострокового погашення позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені за прострочення сплати відсотків та інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню та інфляційні нарахування в заявленому розмірі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Танго Дельта Груп»(01001, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 32657813) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 2005453) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 5230920,75 грн. заборгованості за кредитом, 881146,24 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 48580,37 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 20066 грн. інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків, 25500 грн. державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 23.03.2010 р.