Ухвала суду № 90280307, 08.07.2020, Оболонський районний суд міста Києва

08.07.2020 Справа № 756/7638/20

Унікальний номер судової справи 756/7638/20

Номер провадження 2/756/4566/20

У Х В А Л А

08 липня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Луценко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист авторського прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , де просить:

-визнати дії ОСОБА_2 у частині недозволеного використання об`єктів авторського права: «Збірка творів «Концептуальної колекції декоративних нагрудних металевих значків та прикрас з елементами української символіки «Сучасний український значок» та окремі його частини, а саме: «значок «Прапор двоколірний з Тризубом жовтого та блакитного кольору», «значок «Прапор двоколірний з Тризубом малинового та чорного кольору», «Кулон, підвіска, сережки: малиново-чорний» в магазині «Папірус Магазин Комарова» за адресою: м. Київ, пр. Комарова, 30/28 - протиправними, що призвели до порушення авторського та інтелектуального права ОСОБА_1 ;

-стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, що у разі ухвалення рішення у справі у 2020 році складає 188920 грн.

01.07.2020 ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали, а саме позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1889,20 грн. та надати до суду докази його сплати.

На виконання вказаної ухвали позивачем було подано заяву про усунення недоліків, де просить долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. та долучити до матеріалів справи документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору. У наданому документі позивач посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказує, що за подання позову про стягнення компенсації за порушення авторського права, судовий збір не справляється.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року визначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави. Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно із вимогами ч. 3, 7 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Пунктом «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, як один із способів захисту авторського права, подання до суду позову про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах щодо спорів, що пов`язані з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, що пов`язані з відшкодуванням його вартості громадянам, яких реабілітовано відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Як зазначено Верховним Судом в ухвалі від 25 жовтня 2019 року по справі №640/19996/18, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються винятково громадяни, реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» і тільки у тих спорах, що пов`язані з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних із відшкодуванням його вартості.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не є реабілітованою особою, згідно із цим Законом, то зазначені пільги щодо сплати судового збору на неї не поширюються.

За таких обставин, суд вважає безпідставним посилання позивачки на п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для її звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 01.07.2020 позивачем безпідставно не виконано, внаслідок власного довільного тлумачення норм процесуального права, позовна заява підлягає поверненню позивачу як така, що не подана.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК У країни, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист авторського прав - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя О.М. Луценко