Рішення № 9027873, 22.09.2008, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 2-23/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2008 року Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Л.В. при секретарі Бондаренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергон», про визнання дійсними змін до умов договору, та за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» про розірвання договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2005 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дійсними змін до умов договору купівлі-продажу від 15.08.2005 року, укладеного між ТОВ «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2 в частині збільшення строку для розрахунку до закриття кримінальної справи, порушеної слідчим відділом РУ ГУ МВС України у м. Києві за ознаками ст. 309 КК України за фактом виявлення у гр. ОСОБА_2 наркотичних речовин.

Свою заяву позивач ОСОБА_1 обґрунтував тим, що згідно статуту ТОВ «Бест-Олвіс» в редакції від 24.06.2005 року, він та третя особа ТОВ «Ергон», є учасниками ТОВ «Бест-Олвіс». 15.08.2005 року на виконання рішення зборів учасників зазначеного товариства, оформленого протоколом від 12.08.2005 року, його директором від імені ТОВ «Бест-Олвіс» було укладено з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 65, 70 кв. метрів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 1 658 925 гривень. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Бест-Олвіс» частково виконало взяті на себе зобов'язання щодо розрахунків за придбаний об'єкт, перерахувавши в безготівковому порядку на банківський рахунок продавця ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 252 500 гривень. Але, розрахуватися повністю в строк до 15.10.2008 року, як було передбачено договором, товариство не змогло, оскільки ОСОБА_2 запропонував ТОВ «Бест-Олвіс» призупинити виконання умов договору в частині остаточного розрахунку до закриття кримінальної справи, порушеної слідчим відділом Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві за ознаками ст. 309 Кримінального кодексу України за фактом виявлення у нього наркотичних речовин, або розрахуватися з ним в готівковому порядку. У відповідь на дану пропозицію ТОВ «Бест-Олвіс» погодилося призупинити розрахунок за договором та, в свою чергу, запропонувало ОСОБА_2 укласти додаток до договору щодо зміни умов договору в частині збільшення строку для остаточного розрахунку. Одночасно відповідачу ОСОБА_2 було запропоновано день і час для укладення цих змін в письмовій формі з подальшим нотаріальним посвідченням. В подальшому ці зміни до договору укладено не було, оскільки ОСОБА_2 почав ухилятися від зустрічі. У зв'язку з цим, 28.10.2005 року на його адресу ТОВ «Бест-Олвіс» направило листа зі своєю згодою на внесення змін до умов договору купівлі-продажу в частині збільшення строку для розрахунку. Незважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 до ТОВ «Бест-Олвіс», останнє не здійснило ніяких дій для врегулювання питання про нотаріальне посвідчення фактично укладених змін до умов договору купівлі-продажу в частині збільшення строку для розрахунку. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що ухилення відповідачів від укладення змін до договору, пов'язаних зі збільшенням строку для розрахунків, створює загрозу завдання йому значних збитків. При цьому, в якості правової підстави для звернення до суду посилався на положення ч. 2 ст. 220, ст. ст. 641, 642 та 644 Цивільного кодексу України.

У квітні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Бест-Олвіс» про розірвання договору купівлі-продажу нежилого приміщення номер сорок чотири (в літері «А») загальною площею 65, 7 кв. метрів, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 21, укладений між ним та ТОВ «Бест-Олвіс» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 4302, вчинений на нотаріальних бланках ВСІ № 992754 та ВСІ № 992755, стягнення штрафу у розмірі 75 746, 51 гривень, 2 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, 887, 46 гривень судових витрат. Згодом ОСОБА_2 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд розірвати зазначений договір купівлі-продажу нежилого приміщення, стягнути з ТОВ «Бест-Олвіс» на його користь 75 746, 51 гривень штрафу, 16 000 гривень у відшкодування збитків, 5 000 гривень компенсації сплачених витрат на правову допомогу, 1 000 гривень у відшкодування моральних збитків та 1 098, 46 гривень судових витрат.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2006 року справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Бест-Олвіс» про розірвання договору було передано на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.11.2006 року позовні заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Бест-Олвіс», ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «Ергон», про визнання дійсними змін до умов договору, та ОСОБА_2 до ТОВ «Бест-Олвіс» про розірвання договору купівлі-продажу, було об'єднано в одне провадження.

Свою заяву позивач ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що 15.08.2005 року він уклав з ТОВ «Бест-Олвіс» договір купівлі-продажу нежитлового приміщення номер сорок чотири (в літері «А») загальною площею 65, 7 кв. метрів, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 21. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном

Ю.В., зареєстровано в реєстрі за № 4302 та вчинено на нотаріальних бланках ВСІ № 992754 та ВСІ № 992755. Відповідно до даного договору він продав, а товариство купило зазначене приміщення. Проте, всупереч умовам договору та нормам діючого законодавства, покупець ТОВ «Бест-Олвіс» в строк до 15.10.2005 року (строк, обумовлений договором) не розрахувалося з ним повністю за придбаний об'єкт, зокрема не сплатило йому 1 406 425 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав його позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Бест-Олвіс» позов ОСОБА_1 визнав повністю, проте заперечував проти позову ОСОБА_2 з огляду на безпідставність його вимог.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 , посилаючись на обставини, викладені в заяві про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання представник третьої особи ТОВ «Ергон» не з'явився, про час і місце розгляду справи товариство повідомлене належним чином, про причини неявки суд не повідомило.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та письмові докази, що містяться в ній, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Бест-Олвіс», від імені якого на підставі статуту діяла директор Віржанська Л.М. , було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення номер сорок чотири (в літері «А») загальною площею 65, 7 кв.м. , що знаходиться в місті Києві, вул. Горького, 21. Договір було вчинено на нотаріальних бланках ВСІ № 992754 та ВСІ № 992755 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстровано в реєстрі за № 4302.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Статтею 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити майно за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з п.3 договору купівлі-продажу загальна вартість (ціна) нежилого приміщення за домовленістю сторін склала 1 658 925 гривень, що, як вони обумовили, становило еквівалент 328 500 доларів США за курсом Національного банку України на день укладення договору. При цьому, сторони домовилися, що вказана сума буде сплачена покупцем продавцю шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця в три етапи. Так, в строк до 18-ої години 16.08.2005 року покупець зобов'язався сплатити продавцю суму в національній валюті, що еквівалентна 40 000 доларів США, в строк до 18-ої години 25.08.2005 року - еквівалент 10 000 доларів США, і в строк до 18-ої години 15.10.2005 року - решту ціни в сумі, еквівалентній 278 500 доларів США.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити майно після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати майна.

З платіжних доручень № 88 від 16 серпня 2005 року та № 109 від 03 жовтня 2005 року, наданих суду представником позивача ОСОБА_1, вбачається, що покупець ТОВ «Бест-Олвіс» загалом сплатило продавцю ОСОБА_2 в безготівковому порядку 252 500 гривень, тобто виконало взяті на себе зобов'язання по сплаті майна, передбачені в підпунктах 3.1 та 3.2 договору купівлі-продажу (а.с. 194, 195).

Але, як встановлено судом з пояснень представників ОСОБА_1, ТОВ «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2, решту вартості придбаного майна в сумі 1 406 425 гривень ТОВ «Бест-Олвіс» не оплатило, тобто не виконало взятий на себе обов'язок згідно підпункту 3.4 договору купівлі-продажу (а.с. 21).

З позовної заяви позивача ОСОБА_1 та з пояснень його представника в судовому засіданні слідує, що невиконання ТОВ «Бест-Олвіс» даного договірного зобов'язання сталося із-за ОСОБА_2 , який запропонував товариству призупинити виконання умов договору в частині остаточного розрахунку до закриття кримінальної справи, порушеної слідчим відділом Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві за ознаками ст. 309 Кримінального кодексу України за фактом виявлення у нього наркотичних речовин, або розрахуватися з ним в готівковому порядку. У відповідь на дану пропозицію товариство, начебто, і призупинило сплату ОСОБА_2 решти вартості приміщення у сумі 1 406 425 гривень та запропонувало йому укласти додаток зі змінами до умов договору купівлі-продажу щодо збільшення строку для остаточного розрахунку, а також запропонувало ОСОБА_2 день та час для укладення цих змін в письмовій формі з подальшим нотаріальним посвідченням. Подальше ухилення відповідачем ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення змін до договору зробило неможливим кінцевий розрахунок за договором.

Проте, суд не може погодитися з такою позицією позивача ОСОБА_1, оскільки зазначене не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Відповідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звідси слідує, що позивач ОСОБА_1, а також відповідач ТОВ «Бест-Олвіс», яке визнало позов ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на відповідні обставини, зокрема, на наступне:

- ОСОБА_2 попередив ТОВ «Бест-Олвіс» про те, що за фактом виявлення у нього наркотичних речовин слідчим відділом Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу за ознаками ст. 309 Кримінального кодексу України;

- ОСОБА_2 запропонував ТОВ «Бест-Олвіс» призупинити виконання умов договору в частині остаточного розрахунку до закриття кримінальної справи або розрахуватися з ним в готівковому порядку;

- ТОВ «Бест-Олвіс» запропонував ОСОБА_2 укласти додаток до договору щодо змін до договору в частині збільшення строку для остаточного розрахунку;

- ТОВ «Бест-Олвіс» запропонувало ОСОБА_2 день і час для укладення змін до умов договору в письмовій формі з подальшим нотаріальним посвідченням;

- ОСОБА_2 почав ухилятися від зустрічі для укладення змін до договору у встановленому законом порядку;

- 28.10.2005 року на адресу ОСОБА_2 було направлено листа зі згодою на внесення змін до умов договору в частині збільшення строку для розрахунку;

- ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Бест-Олвіс» з пропозицією щодо змін умов договору в частині збільшення строку для розрахунку,

повинні були довести їх існування з огляду на те, що позивач ОСОБА_1 посилався на дані обставини як на підставу своїх вимог визнати дійсними зміни до умов договору.

Натомість, ні позивач ОСОБА_1, ні відповідач ТОВ «Бест-Олвіс», не надали суду докази на підтвердження зазначених обставин, на які посилалися їх представники в судовому засіданні, а відтак і не довели їх існування.

Посилання представників цих сторін на існування лише усних домовленостей між ТОВ «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2 , як на докази існування викладених вище обставин, суд вважає безпідставними, оскільки вони заперечуються поясненнями представника ОСОБА_2 і не підтверджуються іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 27.04.2006 року судом було задоволене письмове клопотання представника позивача ОСОБА_1 та призначено у справі судову будівельну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо змін в технічних характеристиках нежитлового приміщення та його ринкової вартості на момент укладення договору купівлі-продажу з урахуванням змін після переобладнання, провадження у справі було зупинено. Проведення даної експертизи було доручено спеціалістам КНДІСЕ, куди і було спрямовано матеріали справи.

Проте, справа декілька разів поверталася до суду без проведення експертизи та надання відповідного висновку, оскільки провести експертизу було неможливо то із-за відсутності її оплати позивачем ОСОБА_1, то із-за заявленого його представником відводу експерту, то із-за відсутності технічної документації на нежиле приміщення. Тому судом, з огляду на вимоги ст. 157 ЦПК України щодо розумності строку розгляду справи, та відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦПК України, 29.05.2008 року було винесено ухвалу про відновлення провадження у справі без проведення зазначеної експертизи.

В даному випадку суд виходив з того, що між сторонами відсутній спір щодо вартості нежилого приміщення чи з приводу його технічних розмірів.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ч. 2 цієї статті для встановлення у судовому засіданні даних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Враховуючи зазначене та характер позовних вимог, а також вимоги ст. 212 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивної необхідності в проведенні зазначеної експертизи.

Згідно ч. 2 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у даній справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

При цьому, суд вважає, що наявні в матеріалах справи довідки № 55/13236к від 02.03.2006 року та № 58/23816к від 15.03.2006 року, видані Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві, з яких вбачається, що за фактом виявлення у гр. ОСОБА_2 наркотичних речовин СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві 03.10.2005 року було порушено кримінальну справу № 07-3994, ніяким чином не підтверджують доводи позивача ОСОБА_1 щодо існування обставин, на які він посилається в якості обгрунтування своїх вимог. Суду не було доведено, що факт порушення даної кримінальної справи перебуває у будь-якому, в тому числі і в причинному зв'язку, з тими обставинами, про які йдеться у позові ОСОБА_1

З огляду на відсутність інших доказів, якими б спростовувалися заперечення представника ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_1, суд вважає безпідставним його посилання на норми ст. 641, 642 та 644 ЦК України.

Зі змісту даних норм права вбачається, що обидві сторони майбутнього договору повинні вчинити ряд безумовних дій, які б однозначно свідчили про прийняття чи неприйняття однією з них пропозиції іншої укласти договір. Але, за будь-яких обставин, пропозиція має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. При цьому, законодавець, в будь-якому випадку, пов'язує пропозицію укласти договір з настанням певного факту.

Так, відповідно до ч.3 ст. 641 ЦК України, у разі письмової пропозиції, сторона яка її надіслала, зобов'язана мати докази отримання її адресатом або, згідно ч. 2 ст. 644 - одержала відповідь протягом певного строку. У разі усної пропозиції, то відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. З документів, що містяться в матеріалах справи, не вбачається наявність будь-яких пропозицій сторін договору купівлі-продажу одна одній щодо зміни строків для розрахунків за договором, а відтак і відсутні будь-які докази прийняття таких пропозицій.

Суд вважає, що лист ТОВ «Бест-Олвіс» за вихідним № 275 від 28.10.2005 року, на який посилається позивач ОСОБА_1, не є доказом прийняття відповідачем ОСОБА_2 пропозиції, викладеній в ньому, оскільки даний лист не містить ані доказів його направлення адресату, ані доказів його отримання ОСОБА_2 Інших же доказів на підтвердження своїх доводів позивач суду не надав (а.с. 22).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до даних правовідносин норми ч. 2 ст. 220 ЦК України, оскільки в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 не було доведено наявність домовленостей між ОСОБА_2 та ТОВ «Бест-Олвіс» щодо усіх істотних умов змін до договору купівлі-продажу в частині збільшення строку для розрахунків, ним не було доведено факту повного чи часткового їх виконання сторонами договору, як і не було ним доведено наявність у ОСОБА_2 обов'язку вчинити будь-які дії для нотаріального оформлення цих змін.

Тому, посилання позивача ОСОБА_1 на призупинення ТОВ «Бест-Олвіс» розрахунків за договором як на свідчення прийняття пропозиції ОСОБА_2 призупинити виконання умов договору в частині остаточного розрахунку до закриття кримінальної справи або розрахуватися готівкою, сприймається судом як одностороння відмова ТОВ «Бест-Олвіс» від виконання свого договірного обов'язку.

Крім цього, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд також виходить з того, що позивач ОСОБА_1 не є стороною договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.08.2005 року, а є лише учасником ТОВ «Бест-Олвіс» - сторони даного правочину.

Права позивача ОСОБА_1, як учасника господарського товариства, визначені в ст. 10 Закону України «Про господарські товариства». До таких віднесено право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, зазначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом; право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); право вийти в установленому порядку з товариства; право одержувати інформацію про діяльність товариства; право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом; інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Системний аналіз даної норми дає суду підстави стверджувати, що твердження позивача ОСОБА_1 про порушення відповідачами його прав та обов'язків як учасника товариства, грунтуються виключно на його уяві про появу у нього в майбутньому збитків. Тому, в даному випадку суд дійшов висновку, що права позивача ОСОБА_1, який не є стороною даного договору купівлі-продажу, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання дійсними змін до умов договору купівлі-продажу, стороною в якому він не є, тобто з застосуванням правового механізму, встановленого ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 11 договору купівлі-продажу одностороння відмова від виконання прийнятих на себе за цим договором зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що покупець ТОВ «Бест-Олвіс» не виконало своє зобов'язання щодо повної оплати нежилого приміщення, що не заперечується як самим позивачем ОСОБА_1, так і представником відповідача ТОВ «Бест-Олвіс». Тому суд вважає, що тим самим відповідач ТОВ «Бест-Олвіс» порушило умови пункту 3 договору купівлі-продажу в частині розрахунку за придбаний об'єкт.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_2 , звертаючись до суду за захистом своїх прав, просить розірвати договір купівлі-продажу нежилого приміщення номер сорок чотири (в літері «А») загальною площею 65, 7 кв. метрів, що знаходиться в місті Києві, вул. Горького, будинок 21, укладений 15.08.2005 року між ним та ТОВ «Бест-Олвіс».

Суд вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач ОСОБА_2 істотно обмежений у здійсненні свого права власності на нежиле приміщення, оскільки не може отримати прибуток від його продажу, як і не може ним фактично користуватися, так як правоустановчі документи на даний об'єкт до цього часу зберігаються у нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки. Крім цього, згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Пунктом 3.4 договору купівлі-продажу встановлено, що у разі невиконання умов цього договору, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 4, 566 % від вартості нерухомого майна.

Суд, враховуючи викладене, вважає позовну вимогу ОСОБА_2 до ТОВ «Бест-Олвіс» про стягнення з останнього штрафу обґрунтованою. Із розрахунком, наведеним представником ОСОБА_2 в заяві про збільшення розміру позовних вимог, суд погоджується, тому на момент подання позову сума штрафу, який ОСОБА_2 має право вимагати виплатити йому ТОВ «Бест-Олвіс», складає 75 746 гривень 51 копійка.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що право на правову допомогу особі, яка бере участь у справі, надається фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. Відповідно до ст. 40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.

З наданих суду документів, зокрема з договору про надання юридичних послуг № 29/06-А від 17.04.2006 року, укладеного ОСОБА_2 з фахівцем у галузі права суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, довіреності від 05.12.2005, виданій ОСОБА_2 представнику ОСОБА_5 та посвідченій ОСОБА_6, державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрованій у реєстрі за № 7-2010, диплому ОСОБА_5 НОМЕР_1, виданого Національним університетом імені Тараса Шевченка 17.06.1994 року, реєстраційний № 177, свідоцтва про державну реєстрацію СПД ОСОБА_5, виданого Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 01.02.2002 року, номер запису 2 070 0170000 001437, свідоцтва про сплату єдиного податку № 427929, виданого СПД ОСОБА_5 ДШ у Печерському районі м. Києва 01.01.2005 року, прибуткового касового ордеру № 69 від 03.07.2006 року та квитанції до прибуткового касового ордеру № 69 від 03.07.2006 року, виданими СПД ОСОБА_5, а також оборотно-сальдової відомості СПД ОСОБА_5 за 01.04.06-30.07.06, вбачається, що ОСОБА_2 поніс документально підтверджені витрати на правову допомогу з метою захисту свого порушеного права у розмірі 5 000 гривень (а.с. 28-39 справи, яка надійшла з Голосіївського райсуду м. Києва).

У відповідності до норми ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В ч.3 цієї ж статті встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать в тому числі витрати на правову допомогу. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги ОСОБА_2 відшкодувати йому 5 000 гривень в якості компенсації сплачених витрат на правову допомогу фахівця у галузі права.

Також суд дійшов висновку, що з відповідача ТОВ «Бест-Олвіс» слід частково стягнути на користь ОСОБА_2 моральну шкоду.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Вирішуючи питання про розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить із наданих позивачем ОСОБА_2 та його представником доказів в підтвердження позовних вимог, враховує стан його здоров'я, тривалість його страждань, ту обставину, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу був вимушений терпіти безвідповідальне ставлення до нього з боку ТОВ «Бест-Олвіс», яке протягом тривалого часу не виконувало умов договору купівлі-продажу щодо сплати ОСОБА_2 значної грошової суми, останній весь цей час жив з постійною тривогою за своє майно (нежитлове приміщення), оскільки фактично був позбавлений права як користуватися, так і розпоряджатися ним. З урахуванням цього, суд вважає необхідним стягнути з ТОВ «Бест-Олвіс» на користь ОСОБА_2 500 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Суд також вважає, що відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_2 слід стягнути понесені ним та документально підтверджені 1 068 гривень 46 копійок витрат на сплату судового збору, а також 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Поряд з цим, суд вважає, що ОСОБА_2 слід відмовити у задоволенні його позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Бест-Олвіс» збитків у розмірі 16 000 гривень у відшкодування понесених ним витрат у зв'язку з нотаріальним оформленням договору купівлі-продажу нежитлового приміщення. В цьому випадку суд виходить з того, що договір купівлі-продажу було укладено за взаємною волею його сторін, при цьому ОСОБА_2 добровільно взяв на себе зобов'язання сплатити витрати на нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу, відтак вказана грошова сума була обов'язковою до сплати ОСОБА_2 , тому відсутні підстави вважати сплату цих коштів його збитками в розумінні ч. 2 ст. 22 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 55 та 59 Конституції України, ст. ст. 16, 22, 23, 526, 610-612, 623, 641, 642, 644, 651, 653, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10-12, 40, 60, 79, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергон», про визнання дійсними змін до умов договору відмовити.

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» про розірвання договору купівлі-продажу задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу нежилого приміщення номер сорок чотири (в літері «А») загальною площею 65, 7 кв. метрів, що знаходиться в місті Києві, вул. Горького, будинок 21, укладений 15.08.2005 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 4302, вчинений на нотаріальних бланках: ВСІ № 992754 та ВСІ № 992755, ідентифікаційний код 16477276.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-ОЛВІС» на користь ОСОБА_2 75 746, 51 гривень штрафу, 5 000 гривень компенсації сплачених витрат на правову допомогу, 500 гривень моральних збитків та судові витрати в сумі (1068, 50 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), а всього стягнути на його користь 82345 (вісімдесят дві тисячі триста сорок п'ять) грн. 01 коп. та на користь держави 631 (шістсот тридцять одна) грн.50 коп. недоплаченого судового збору.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.