Вирок № 90278408, 06.07.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/500/20

Провадження № 1-кп/930/355/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2020 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Путій З.О.

з участю прокурора: Сивака О.М.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката: Кіцули В.І.

потерпілого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017020240000456 від 07.09.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгорнє Дніпропетровської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно - технічна, одруженого, без посійного місця роботи, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

10.10.2016 близько 00:30 хв., ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , якого вироком Тульчинського районного суду Вінницької області у справі №140/2392/17 (провадження № 1-кп/148/258/17) від 17.11.2017 визнано винним у вчиненні даного злочину та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році», його звільнено від відбування призначеного покарання, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи на території будівельного майданчика, що розташований за адресою: вул. І. Франка, м. Немирів Вінницької області, побачили легковий автомобіль бежевого кольору, марки «ВАЗ» моделі 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1991 року випуску, який належить ТОВ «Ладиженська ПМК-42».

Після цього, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння вищезазначеним транспортним засобом, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, підійшли до автомобіля марки «ВАЗ» моделі 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 та реалізуючи свій протиправний намір, шляхом відчинення дверей проникли до салону даного автомобіля, де ОСОБА_3 сів на пасажирське переднє сидіння, а ОСОБА_1 сів за кермо та шляхом короткого замикання проводів замка запалення завів двигун і вони рушили з місця, тобто незаконно, без дозволу власника, заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ» моделі 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 17 від 06.03.2017 становить 31730 грн. та розпорядились ним на власний розсуд.

Окрім цього, 10.10.2016 близько 00:30, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , яка направлена на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території будівельного майданчика, що розташований за адресою: вул. І. Франка, м. Немирів Вінницької області, побачили причіп до легкового автомобіль синього кольору з державним номерним знаком НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .

Після цього, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, приєднали вказаний причіп до автомобіля марки «ВАЗ» моделі 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи №85 від 05.04.2017, складає 7240 грн. Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 шляхом вільного доступу демонтували з трьох вантажних автомобілів які належать ТОВ «Ладиженська ПМК-42» та знаходились на вказаному будівельному майданчику, чотири акумуляторні батареї марки «6СТ-190А (1000EN) СТАНДАРТ САДА 12В», загальною вартістю 13164 грн. та завантажили їх до причепу з державним номерним знаком НОМЕР_3 .

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виконавши усі дії для доведення злочину до кінця з місця скоєння злочину зникли розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 своїми умисними, протиправними діями завдали матеріальної шкоди на загальну суму 20404 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро кається, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та дав покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті. Повністю погоджується з обвинуваченням, запевняє, що більше скоювати злочинів не буде, просить суворо не карати.

Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 дав покази, що восени 2016 року в м. Немирів по вул. Івана Франка його бригада, директором якої він був від підрядної організації, будувала будинок. Серед працівників в його бригаді були ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . На вихідні він та працівники з бригади поїхали додому в м. Ладижин. Після закінчення вихідних в понеділок по приїзді він виявив, що відсутній автомобіль ВАЗ 21065, який належить підприємству - ТОВ «Ладижинська пересувна механізована колона №42» та його причіп до легкового автомобіля. Також виявив відсутність чотирьох акумуляторних батарей до вантажних автомобілів, після чого відразу ж повідомив до поліції. Через деякий час йому повідомили, що автомобіль був виявлений згорівшим, однак причіпу не було. На даний час, будь яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає, завдана йому шкода відшкодована у повному обсязі обвинуваченим ОСОБА_1 , цивільного позову заявляти не буде. Просить суд обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі.

Захисник обвинуваченого - адвокат Кіцула В.І. в судовому засіданні просив суд врахувати при призначенні покарання, те що його підзахисний раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, на підтвердження чого надав ксерокопії свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження сина, відсутність будь яких претензій з боку потерпілого, щире каяття та визнання вини.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, в яких він обвинувачується в достатній мірі підтверджується його ж показами, які він давав в судовому засіданні та показами потерпілого, які відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспоруються.

А тому, відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою усіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істиною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, його дії органами досудового розслідування кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 263 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд вважає визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування збитків.

Обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, його соціальне становище, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, який раніше не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані ним збитки, відсутність даних про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, пом`якшуючі та обтяжуючі вину обставини, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання згідно санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, із застосуванням ст.ст. 70, 75,76 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив два злочини, а тому до нього слід застосувати вимоги ч.1 ст. 70 КК України і призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення експертизи в сумі 4181 гривня 90 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази по кримінальному провадженні - відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді застави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 50, 63, 65-67, 70, 72, 75, 76, ст. 185 ч. 2, ст. 289 ч. 2 КК України, 100, 349, 368 - 370, 371, 373, 374, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

В порядку ст. 76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов`язати засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання,роботи, навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 4181 (чотири тисячі вісімдесят одна) гривня 90 копійок.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання за цим вироком зарахувати ОСОБА_1 строк утримання в слідчому ізоляторі на підставі ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 09.02.2020 року з 09.02.2020 року по 10.02.2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді застави.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_5 сплачені в якості застави за ОСОБА_1 в розмірі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень статті 349 КПК України.

Копії вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя:(підпис)

Копія вірна:

Суддя: В.М. Алєксєєнко