Ухвала суду № 90277926, 21.05.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20963/17

Провадження № 2/761/2466/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Ганущака А.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Штокалова Єгора Андрійовича про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Караченцева Артема Юрійовича до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевчнківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Караченцева Артема Юрійовича до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в якому позивач просив стягнути із відповідача ОСОБА_3 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму збитків у розмірі 26502632,50 доларів США, що за офіційним курсом національної валюти України станом на 27.11.2012 складало 211837947,47 грн.

23.05.2018 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва у даній справі позов залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою представника позивача в судові засідання на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України (т.1 а.с.196-197).

29.05.2018 представник відповідача через канцелярію суду (вх.№50484 від 29.05.2018) подав клопотання про компансацію судових витрат по справі, до яких входять витрати на професійну правничу допомогу адвоката Штокалова Є.А., понесених відповідачем ОСОБА_3 в розмірі 150 000 грн. 00 коп. внаслідок необґрунтованих дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» (т.1 а.с.200-205).

В свою чергу, також через канцелярію суду (вх.№79864 від 15.08.2018) надійшли заперечення представника АТ «Банк Таврика» в якому він просить повністю відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись, зокрема, на те, що, починаючи з 21.03.2018, а також і на час винесення судом ухвали про залишення вказаного позову без розгляду та заявлення відповідачем клопотання про відшкодування судових витрат, за Законом вже відсутні Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика», повноваження якої закінчилися 20.03.2018. Крім цього, в своїх запереченнях представник вказує на ту обставину, що саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача та зазначає, що ненадання відомостей щодо вартості окремих робіт (послуг), витраченого в порядку виконання взятих на себе зобов`язань часу, унеможливлює визначення, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (т.1 а.с.246-247).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019 розгляд вказаного клопотання розподілено на суддю Пономаренко Н.В. (т.2 а.с.194). Справа неодноразово призначалась для розгляду по суті заявлених вимог.

В судовому засіданні представник заявника (відповідача) просив клопотання задовольнити з викладених в ньому підстав. В судовому засіданні представник заявника пояснив, що позивач під час розгляду справи діяв недобросовісно, що зумовило залишення без розгляду поданої позивачем позовної заяви після довготривалого, з червня 2017 до травня 2018 її судового розгляду в суді першої інстанції. Про вказане свідчить систематичне неприбуття на призначені судом судові засідання позивача, про які він був повідомлений належним чином, що призвело до залишення позову без розгляду.

Представник сторони позивача в судове засідання не з`явився, по день час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Проте, суд, з`ясувавши думку представника відповідача, розглянув вказане клопотання без участі позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Клопотання розглядалось неодноразово.

Так, 28.02.2019 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено представнику ОСОБА_3 - адвокату Штокалову Є.А. у задоволенні вказаного клопотання на підставі недоведеності факту необґрунтованих дій позивача (т.2 а.с.44-45).

15.05.2019 постановою Київського апеляційного суду ухвалу Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 28.02.2019 скасовано, справу направлено для продовження розгляду (т.2 а.с. 86-93).

Вподальшому, а саме 01.07.2019, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було закрито провадження у справі за клопотанням Штокалова Є.А. про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" Караченцева А.Ю. до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення на підставі припинення повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (т.2 а.с. 115-116).

Однак, 18.09.2019 постановою Київського апеляційного суду ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01.07.2019 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Встановлено, що питання про розподіл судових витрат є виключною компетенцією суду, який постановив ухвалу про залишення позову без розгляду. Закриття провадження без вирішення питання про компенсацію судових витрат Штокалову Є.А. у даній справі є порушенням норм процесуального права (т.2 а.с. 188-191).

За приписами ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).

За приписами частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Аналіз наведених положень приводить до висновку, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, з`ясуванню підлягають обставини, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, чи зловживав своїми правами.

Як вже зазначалось, у зв`язку з неявкою представника позивача в судові засідання, призначені на 22.01.2018 та 23.05.2018, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 23.05.2018 у даній справі позов залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України .

Вимоги ч.4 ст.82 ЦПК України встановлюють, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, 15.05.2019 постановою Київського апеляційного суду ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2019 про відмову в задоволенні клопотання про компенсацію судових витрат скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

За правилами пункту 2 частини першої, частини п`ятої статті 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Так, відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 6 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що саме по собі звернення з позовом до суду та подання заяви про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених ним судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

За змістом частини п`ятої статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 751/10961/16.

При цьому, безпосередньо у вказаній постанові суду апеляційної інстанції від 15.05.2019 також зазначено, що до необґрунтованих дій позивача відноситься саме неявка представника позивача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи та повторно не з`явився в судові засідання, що призвело до затягування розгляду справи, втрату інтересу сторони позивача до розгляду даної справи по суті (т.2 а.с. 86-93).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, вказаною постановою від 15.05.2019 також встановлено, що 16 червня 2016 року між адвокатом Штокаловим Є.А. та ОСОБА_3 укладений договір № 130 про надання правової допомоги (а.с.75, т.1).

20 червня 2017 року до договору № 130 про надання правової допомоги між адвокатом Штокаловим Є.А. та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода (а.с.216, т.1).

25 травня 2018 року між адвокатом Штокаловим Є.А. та ОСОБА_3 була укладена угода про внесення змін до додаткової угоди від 20 червня 2017 року, у якій сторони погодили фіксований гонорар адвоката у розмірі 150 000 грн. (а.с.218, т.1).

Згідно квитанції № 5435713 від 25 травня 2018 року було здійснено оплату за правову допомогу згідно з додатковою угодою № 2 від 20 червня 2017 року до договору про надання правової допомоги № 130 від 16 червня 2016 року від ОСОБА_3 (а.с.227, т.1).

Згідно калькуляції № б/н за період з 20 червня 2017 року по 25 травня 2018 року ОСОБА_3 були надані наступні послуги:

1. Проведено зустріч з Клієнтом з приводу отриманої Клієнтом позовної заяви від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Банк «Таврика» та обговорення перспектив та сценаріїв розвитку судового процесу про стягнення.

2. Проаналізовано позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Банк «Таврика» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та розроблено стратегію захисту прав та інтересів Клієнта у судовій справі №761/20963/17.

3. Проаналізовано судову практику щодо позовів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4. Розроблено правову позицію Клієнта у справі №761/20963/17 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації АТ «Банк «Таврика» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

5. Проведено зустріч з Клієнтом з приводу обговорення стратегії захисту прав та інтересів Клієнта у судовій справі№761/20963/17.

6. Здійснено фотоознайомлення з матеріалами кримінального провадження №220130000000000096 за обвинуваченням ОСОБА_3

7. Здійснено редагування отриманих фотоматеріалів кримінального провадження №220130000000000096 за обвинуваченням ОСОБА_3 з метою отримання можливості їх аналізу.

8. Проведено юридичний аналіз матеріалів кримінального провадження №220130000000000096 за обвинуваченням ОСОБА_3 на предмет можливості використання документів провадження для доказування правової позиції Відповідача.

9. Проведено зустріч з Клієнтом з приводу подання до Шевченківського районного суду м. Києва заяви про застосування позовної давності в судовій справі №761/20963/17.

10. Проаналізовано судову практику щодо застосування наслідків спливу строків позовної давності Шевченківським районним судом м. Києва.

11. Підготовлено та відправлено адвокатський запит Голові Служби безпеки України з метою отримання інформації щодо дати реєстрації заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3

12. Підготовлено та відправлено адвокатський запит Директору-розпоряднику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою підтвердження дати подання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3

13. Підготовлено та відправлено адвокатський запит Генеральному прокурору України з метою встановлення статусу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у кримінальному проваджені №220130000000000096.

14. Підготовлено до Шевченківського районного суду м. Києва заяву про застосування позовної давності в судовій справі №761/20963/17.

15. Проведено зустріч з Клієнтом з приводу подання до Шевченківського районного суду м. Києва заперечення на позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Банк «Таврика» в судовій справі №761/20963/17.

16. Підготовлено та подано до Шевченківського районного суду м. Києва заперечення на позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT«Банк «Таврика» в судовій справі №761/20963/17.

17. Проведено телефонні переговори з працівниками з канцелярій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України з приводу реєстрації адвокатських запитів та дати отримання відповідей на них.

18. Підготовлено та відправлено повторний адвокатський запит Директору-розпоряднику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою підтвердження дати подання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3

19. Здійснено виїзд до Шевченківського районного суду м. Києва з приводу участі в судовому засіданні в судовій справі №761/20963/17.

20. Підготовлено та відправлено адвокатський запит Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT«Банк «Таврика» з метою підтвердження дати подання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3

21. Підготовлено клопотання про відкладення розгляду справи№761/20963/17.

22. Здійснено вихід до відділення пошти з приводу відправлення до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про відкладення розгляду справи №761/20963/17.

23. Проаналізовано судову практику та рекомендації суддів щодо необхідності подання відзиву на позовну заяву за Цивільним процесуальним кодексом в редакції від 10 січня 2018 року замість заперечення на позовну заяву.

24. Проведено зустріч з Клієнтом з приводу подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України в редакції від10 січня 2018 року.

25. Підготовлено та відправлено до Шевченківського районного суду м. Києва відзив на позовну заяву в порядку ст. 178Цивільного процесуального кодексу України в редакції від10 січня 2018 року.

26. Проаналізовано судову практику щодо залишення позовних заяв без руху за умови недотримання вимог Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 10 січня 2018 року.

27. Проведено зустріч з Клієнтом з приводу подання клопотання про залишення позовної заяви без руху.

28. Підготовлено клопотання про залишення позовної заяви без руху.

29. Здійснено виїзд до Шевченківського районного суду м. Києва з приводу подання клопотання про залишення позовної заяви без руху.

30. Проведено зустріч з Клієнтом з приводу обговорення вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування шкоди від 15 березня 2018 року.

31. Підготовлено відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вимогу про відшкодування шкоди.

32. Підготовлено адвокатський запит Голові Національного банку України з метою отримання інформації чи був ОСОБА_3 пов`язаною з банком особою.

33. Здійснено вихід до відділення пошти з приводу відправлення адвокатського запиту Голові Національного банку України та відповіді на вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

34. Здійснено виїзд до Шевченківського районного суду м. Києва з приводу участі в судовому засіданні в судовій справі №761/20963/17.

35. Здійснено виїзд до Шевченківського районного суду м. Києва з приводу отримання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва в судовій справі №761/20963/17.

36. Проведено зустріч з Клієнтом з приводу результатів розгляду судової справи №761/20963/17, можливості апеляційного оскарження ухвали та вчинення подальших дій у проекті.

Загальна кількість годин, витрачених адвокатом Штокаловим Є.А. на надання професійної правничої допомоги, становить 49,5 годин.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача двічі, 22 січня 2018 року, 23 травня 2018 року, в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на: 1) професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що вказана справа не є малозначною, відповідно до звіту за надану правничу допомогу відповідачу адвокатом витрачено 49,5 годин.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №130 від 16.06.2016, укладеного між адвокатом Штокаловим Є.А. та ОСОБА_3 , угоди про внесення змін до додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги, акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 25.05.2018 гонорар адвоката за надання професійної правничої допомоги у справі №761/20963/17 визначений у розмірі 150 000 грн. 00 коп.

При цьому, як вже зазначалось, факт оплати відповідачем 150 000 грн. 00 коп. вартості послуг адвоката підтверджується квитанцією про сплату за рахунком-фактурою за актом прийому-передачі наданої правової допомоги та випискою по особовому рахунку адвоката за 25.05.2018 (а.с.т.1 а.с. 223-225, 226, 227, 228).

Відповідно до звіту за надану правову допомогу у справі №761/20963/17 від 25.05.2018 професійна правнича допомога адвоката Штокалова Є.А. здійснювалась у період з 20.06.2017 по 24.05.2018 і складалась з 36 дій, весь детальний опис яких наведений у звіті та акті прийому-передачі правової допомоги.

Суд приймає до уваги і ту обставину, що витрати на професійну правничу допомогу складають 0,07 % від ціни позову (211 837 947,47 грн.).

У відповідності до ч.5 ст.137 ЦПК, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, що повною мірою відповідає принципу диспозитивності цивільного процесу.

Відтак, питання про зменшення неспівмірних витрат на послуги адвоката може бути ініційоване лише іншою стороною процессу, а даному випадку - стороною позивача, чого, в свою чергу, здійснено не було.

Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи відсутність клопотання позивача про зменшення неспівмірних витрат на послуги адвоката, адже представник банку просив повністю відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі, суд приходить до висновку про співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, розмір якої визначений умовами договору, додатковою угодою та актом наданих послуг, а також про доведеність відповідності даного акту наданих послуг фактично наданим послугам правничої допомоги.

З приводу припинення повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" у зв`язку з ліквідацією Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.07.2019, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було закрито провадження у справі за клопотанням Штокалова Є.А. про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" Караченцева А.Ю. до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення на підставі припинення повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України (т.2 а.с. 115-116).

Однак, постановою Київського апеляційного суду від 18.09.2019 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01.07.2019 скасовано, справу направлено для продовження розгляду. Судом апеляційної інстанції встановлено, що питання про розподіл судових витрат є виключною компетенцією суду, який постановив ухвалу про залишення позову без розгляду. Закриттям провадження по клопотанню відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд залишив нерозглянутим дане клопотання представника відповідача про відшкодування судових витрат у порушення вимог статей 142,260, 263 ЦПК України. Вказане є порушенням норм процесуального права, суд неповно з`ясував обставини справи (т.2 а.с. 188-191).

Слід зазначити, що відповідно до постанови Правління НБУ № 97 від 20 березня 2013 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Таврика", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 17 від 20 березня 2013 року про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Таврика" з 21 березня 2013 року.

Згідно офіційної інформації, яка розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб http://www.fg.gov.ua, для виконання всіх заходів, пов`язаних з ліквідацією ПАТ "Банк "Таврика" та передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідаційна процедура ПАТ "Банк "Таврика" та повноваження уповноваженої особи продовжувались рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 5 від 13 лютого 2014 року, № 37 від 17 лютого 2015 року, № 357 від 17 березня 2016 року та № 859 від 6 березня 2017 року до 20 березня 2018 року (вказана інформація є офіційною та).

20.03.2018 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Таврика" було подано документи для державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з цієї дати припинились повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Таврика" Караченцева А.Ю.(т.2 а.с.72).

28.11.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10741110050000723 про проведення державної реєстрації припинення ПАТ "Банк "Таврика", як юридичної особи, тобто ліквідація банку є завершеною (т.2 а.с. 77-78).

При цьому, позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Караченцев А.Ю., звертаючись із позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення., діяв не як представник банку, а як представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки позовні вимоги заявлені саме на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (т.1 а.с.2).

Суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанова у справі №757/56680/16-ц від 07.11.2018 (№ 14-267цс1), в якій зазначено, що проаналізувавши процедуру визначення уповноваженої особи Фонду, обсяг її повноважень, порядок оплати праці, Велика Палата Верховного Суду вважає, що уповноважена особа Фонду за своїм правовим статусом є представником Фонду, діє у межах повноважень, наданих Фондом, отримує визначену Фондом оплату, несе відповідальність перед Фондом, тоді як за дії такої особи перед іншими суб`єктами правовідносин відповідальність несе Фонд.

Уповноважена особа Фонду у правовідносинах з іншими особами виступає як представник Фонду у межах делегованих ним повноважень. Уповноважена особа Фонду представляє Банк у межах делегованих Фондом повноважень. Тобто вона не виступає як фізична особа, яка захищає власні права чи інтереси.

У частині третій статті 53 Закону № 4452-VI вказано, що ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання про компенсацію понесених витрат на правничу допомогу та наявність правових підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141,142, 257, 261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Штокалова Єгора Андрійовича про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Караченцева Артема Юрійовича до ОСОБА_3 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців,17, м. Київ, 04053,) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150000,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст виготовлено 19.06.2020.

Суддя :