Рішення № 90277809, 18.06.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2092/20

Справа №760/33244/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

відповідача- ОСОБА_1

представника відповідача- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного / транспортного /страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 14 224, 00 гр. виплаченого ним страхового відшкодування в порядку регресу та 700, 00 гр. витрат, понесених на проведення дослідження.

Посилається в позові на те, що 12 травня 2018 року о 09:20 год. на а/д Баришівка-Власівка Баришівського району Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2102», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням відповідача, та автомобіля «Volkswagen», д. н. з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 .

За результатами ДТП на відповідача за порушення вимог п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України складено протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 31 травня 2018 року відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті ДТП автомобіль «Volkswagen» був пошкоджений, внаслідок чого його власнику завдано матеріальні збитки.

Станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для визначення матеріального збитку було надано відповідне доручення ТОВ «Свател Груп», у зв`язку з чим були понесені витрати у розмірі 700, 00 гр.

Відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу № 7100/05/18 від 30 травня 2018 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 14 224, 00 гр.

Зазначена шкода особисто відповідачем потерпілому не відшкодована.

03 серпня 2018 року відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий подав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та подав заяву про відшкодування шкоди.

На підставі п. 36.1 та п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 .

На підставі наказу № 7116 від 23 липня 2018 року було відшкодовано ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 14 224, 00 гр., що підтверджується платіжним дорученням № 992272 від 10 серпня 2018 року.

Виходячи з цього, вини відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, якою просить розглядати справу за його відсутності.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 05 грудня 2019 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

28 січня 2020 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому останній проти позову заперечує.

Не заперечуючи обставин дорожньо-транспортної пригоди та своєї вини в ній, в той же час зазначив, що 03 вересня 2018 року за банківськими реквізитами, наданими позивачем, він особисто перерахував кошти в розмірі 14 924,00 гр., що підтверджується квитанцією № ПН1388417 від 03 вересня 2018 року.

Після цього представник позивача усно повідомив, що справу закрито і МТСБУ не має до нього жодних претензій.

Виходячи з цього, просить відмовити в позові.

Заслухавши відповідача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.п. «а» п. 41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Судом встановлено, що 12 травня 2018 року о 09:20 год. на а/д Баришівка-Власівка Баришівського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2102», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля «Volkswagen», д. н. з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 31 травня 2018 року відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

/ а. с. 4 /

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Судом встановлено та підтверджено відповідачем, що останній в момент дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зі Звіту про оцінку транспортного засобу № 7100/05/18 від 30 травня 2018 року, вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 14 224, 00 гр.

03 серпня 2018 року потерпілий подав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про відшкодування шкоди, позивачем було прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 .

На підставі наказу № 7116 від 23 липня 2018 року відшкодовано ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 14 224, 00 гр., що підтверджується платіжним дорученням № 992272 від 10 серпня 2018 року.

/ а.с. 6 - 10 /

Відповідно до п.39.1, 39.2.1 ст.39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Одним із основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно з п.п. 43.1.2 п. 43.1 статті 43 Закону для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, у тому числі фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.

За змістом п.п.»а» п. 41.1 статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пункту 38.2.1 ст.38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Судом встановлено, що 24 липня 2018 року на адресу відповідача надійшов лист № 3.1-05/23896 з пропозицією компенсувати в добровільному порядку витрати здійснені позивачем, які були спрямовані на відшкодування шкоди ОСОБА_3 , в розмірі 14 924,00 гр.

03 вересня 2018 року відповідачем перераховано кошти в розмірі 14 924,00 гр. на рахунок позивача, що підтверджується квитанцією № ПН1388417.

/ а.с. 27 - 28 /

Ці обставини підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - син відповідача.

Враховуючи викладене вище, виплату відповідачем компенсації на користь МТСБУ, яка була спрямована на відшкодування шкоди ОСОБА_3 , суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 15,16, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Моторного / транспортного /страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 липня 2020 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва