Рішення № 9027728, 01.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/201.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна

компанія «Легіон»

про стягнення 256967,40 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Позднякова Л.В.

Від відповідача не з’явився           

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»про стягнення заборгованості за Договором оренди №1254 від 24.10.06р. в сумі 256967,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009р. порушено провадження у справі.

Ухвалою від 22.03.10р. суд замінив відповідача по справі № 2/2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»(ідентифікаційний код 33194914) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(ідентифікаційний код 33194914).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2006р. року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»(правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(ідентифікаційний код 33194914) (Відповідач), уклали між собою Договір оперативної оренди обладнання № 1254 (Договір), відповідно до умов якого Відповідач отримав у тимчасове платне користування (оренду) будівельне риштування РЕRІ (в т.ч. спеціалізовану тару для її транспортування) (Обладнання), асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За Договором загальний розмір орендної плати за період листопад 2006 року - вересень 2008 року становив 1 097 458, 48 грн., що встановлено Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.08р. по справі №18/362 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус».

За Договором загальний розмір орендної плати за період жовтень 2008 року - лютий 2009 року становив 256 967,40 грн., що підтверджується актами наданих послуг № 3360 від 31.10.08р., № 3736 від 30.11.08р., № 4062 від 31.12.08р., № 0209 від 31.01.09р., № 0450 від 28.02.09р.

Орендна плата має сплачуватися шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача (п. 4.1.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1.5 Договору, Відповідач повинен щомісячно сплачувати орендну плату протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяця.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору розмір орендної плати становить 4,5 % від оціночної вартості обладнання за один місяць.

Додатковою угодою № 3 від 30 листопада 2007р. розмір орендної плати починаючи з 1 грудня 2007р. встановлено 4% від оціночної вартості обладнання за один місяць.

Додатковою угодою № 4 від 08 грудня 2008р. строк дії Договору встановлено до 31.03.09р.

Додатковою угодою № 5 від 28 лютого 2009р. сторони домовились припинити дію Договору з 01.03.09р.

Відповідач не скористався своїм правом з’явитися до суду та надати усні або письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості згідно актів наданих послуг № 3360 від 31.10.08р., № 3736 від 30.11.08р., № 4062 від 31.12.08р., № 0209 від 31.01.09р., № 0450 від 28.02.09р.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за Договором, відповідно до якого заборгованість відповідача по орендній платі згідно актів наданих послуг № 3360 від 31.10.08р., № 3736 від 30.11.08р., № 4062 від 31.12.08р., № 0209 від 31.01.09р., № 0450 від 28.02.09р., за період жовтень 2008 року - лютий 2009 року становить 256 967,40 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 256 967, 40 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 35, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(м. Київ, вул. Пирогова, 10-в; код ЄДРПОУ 33194914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к. 822; код ЄДРПОУ 31032954) 256967 (двісті п’ятдесят шість тисяч дев’ятсот шістдесят сім) грн. 40 коп. заборгованості, 2569 (дві тисячі п’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.О.Домнічева