Рішення № 90277168, 03.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4300/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2020 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді Марфіної Н. В.

при секретарі Міроненко С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Центральне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради з вимогою визнати поважними обставини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 строком три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, що є предметом позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач посилається на наступне, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , батько позивача. 30 жовтня 1985 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що Палацом одружень «Дарницький» м. Києва 30.10.1985 року було видано Свідоцтво про укладення шлюбу, актовий запис 2891. Після укладення шлюбу позивач змінила дівоче прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло нерухоме майно, а саме: 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 59,8 кв. м., що належить спадкодавцю на праві приватної спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Харківської районної Держадміністрації 27 серпня 1993 року, згідно з розпорядженням №1961 від 20.07.1993 року, зареєстроване 13.09.1993 року в КМБТІ у реєстровій книзі за №3081. Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 59,8 кв. була приватизована родиною у складі трьох осіб, якими є: мати позивача - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 (нині - померлий), та сестра - ОСОБА_6 . Починаючи з 11 листопада 1971 року ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в квартирі АДРЕСА_1 по момент смерті, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 (мати) по даний час зареєстрована та проживає в даній квартирі. Сестра позивача - ОСОБА_6 на даний час є громадянкою Російської Федерації та проживає в АДРЕСА_2 . 10 серпня 2010 року батько позивача - ОСОБА_3 склав Заповіт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 на ім`я сестри ОСОБА_6 , посвідчений Топілко О.О. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1101. Але, ОСОБА_6 не виявила бажання прийняти спадщину, що була заповідана батьком, та 24 березня 2017 року нею було складено Заяву про відмову від спадщини на користь матері ОСОБА_2 , яка засвідчена ОСОБА_7 кою ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1001. Та, незважаючи на це, мати позивача ОСОБА_2 , яка фактично проживала та зареєстрована за адресою де був зареєстрований та проживав покійний батько до моменту смерті, не вчиняла жодних дій для отримання спадщини. 23 березня 2017 року між ОСОБА_6 та позивачем було укладено Договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , посвідчений ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №997. 05 серпня 2017 року між ОСОБА_2 та позивачем будо укладено Договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , посвідчений ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1878. Позивач вказує, що з моменту смерті батька минуло більше шести років та після відмови сестри від права на спадщину на користь матері минуло більше двох років. Коли позивач запитувала матір про те, чому вона не вчиняє дій для оформлення документів на спадкове майно, мати повідомила, що 18 січня 1994 року шлюб з батьком розірвано. Відповідно, мати позивача ОСОБА_2 не є спадкоємцем померлого батька ОСОБА_3 , Свідоцтво про розірвання шлюбу видане 18.01.1994 року Відділом ЗАГС Харківської районної державної адміністрації м. Києва, актовий запис №35. За наведених обставин, позивач вказує. що єдиним спадкоємцем на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , враховуючи відмову рідної сестри від прийняття спадщини, є вона. Однак, звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини отримала відмову, оскільки вона пропустила встановлений законом строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 24 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду від 04 червня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, представник позивача звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача - Територіальної громади в особі Київської міської ради, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи надав до суду пояснення щодо предмета позову, просить справу розглядати без участі представника третьої особи та ухвалити рішення згідно чинного законодавства.

Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Харківської районної Держадміністрації від 27 серпня 1993 року, кв. АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумістної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а. с. 16).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1159. (а.с. 13)

Відповідно до статі 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1233 Цивільного кодексу України встановлено, щозаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. (ст. 1234 Цивільного кодексу України)

При цьому, відповідно до ст. 1235 Цивільного кодексу України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2010 року, ОСОБА_3 складено заповіт, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Топілко О. О., яким на випадок своєї смерті заповів доньці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, і все те, що йому буде належати на день смерті і на що він згідно з законом буде мати право. (а. с. 17)

Відповідно до частини першої та другої статі 1273 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини..

24 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу посвідчено заяву ОСОБА_6 , про те, що вона спадщину після смерті її батька не приймала, на неї не претендує, заяву про прийняття спадщини у встановлені законом строку не подавала, за продовженням цього строку до суду звертатись не буде, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення, без застосування для неї фізичного чи психологічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею повідомила, що не заперечує, щоб спадщина, яка залишилась після померлого батька, була оформлена на користь спадкоємця першої черги дружини померлого - ОСОБА_2 (а.с. 18).

23 березня 2017 року між ОСОБА_6 та позивачем було укладено Договір купівлі-продажу 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , посвідчений ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №997. (а.с. 19 - 20)

05 серпня 2017 року між ОСОБА_2 та позивачем будо укладено Договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , посвідчений ОСОБА_9 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №1878 (а. с. 21-22)

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвали шлюб, про що Відділом ЗАГС Харківської районної державної адміністрації м. Києва, 18 січня 1994 року в книзі реєстрації актів про розірвання зроблено запис за № 35. (а. с. 28)

Таким чином, з аналізу зібраних в матеріалах справи доказів, слід прийти до висновку, що єдиним спадкоємцем першої черги на 1/3 частини кватири АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його донька ОСОБА_1 , ступінь родинних відносин яких, підтверджується долученими до матеріалів справи Свідоцтвом про народження (а. с. 23) та Свідоцтвом про одруження, згідно якого, позивач змінила своє дівоче прівище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а. с. 24).

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини другої ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеними обставини наведені позивачем, які підтверджують поважні причини несвоєчасного звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчасне подання заяви про прийняття спадщини, оскільки у позивача, як спадкоємця першої черги були перешкоди для подання такої заяви у встановлений законом строк, а обставини на які посилається позивач, у їх сукупності суд вважає такими, що є поважними, тому для реалізації права позивача на прийняття спадщини за законом визначає додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, який потрібно рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Київської міської Ради, ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, ст. 38 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Київської міської Ради, ОСОБА_2 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , як спадкоємцю першої черги за законом майна спадкодавця - батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03 липня 2020 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Територіальна громада в особі Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141);

Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 );

Третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, пров. Музейний, 2д, код ЄДРПОУ 43315602).

Суддя -