Ухвала суду № 90277141, 06.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9143/15-ц

Провадження №: 8/755/17/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до суду із заявою за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 426 ЦПК України заява про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції, визначених ст. 183 ЦПК України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Заявник у своїй заяві неодноразово використовує нецензурну лексику, викладаючи обставини, які зазначає підставою для перегляду рішення суду і стверджує, що звернувся до суду за захистом прав малолітнього сина.

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Отже, неодноразове використання заявником нецензурної лексики у заяві суд вважає такі дії заявника виявом неповаги до суду й інших учасників процесу та констатує, що подання такої заяви є зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про визнання зловживанням процесуальними правами дії ОСОБА_1 та повернення заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 44, 258-261, 268, 352-354 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Визнати зловживанням процесуальними правами дії заявника ОСОБА_1 .

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третьої особи органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування батька з дитиною, стягнення аліментів повернути.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна