Ухвала суду № 90276305, 08.07.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 707/1042/20

Провадження № 2/712/1801/20

У Х В а л а

8 липня 2020 року суддя Соснівського районного суду м. Черкас Пересунько Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Хутрова фабрика «АНТ» про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

6 липня 2020 року на розгляд судді передано позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Хутрова фабрика «АНТ» про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, стягнення боргу.

Вказаний позов містить також заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти приватного підприємства «Хутрова фабрика «АНТ» в розмірі 473 339,89 грн на конкретно вказаних рахунках; заборонити приватному підприємству «Хутрова фабрика «АНТ» здійснювати будь-які дії щодо відчуження та укладання будь-яких договорів щодо належного цьому товариству рухомого та нерухомого майна та відчужувати будь-яким способом все рухоме та нерухоме майно, що належить йому на праві власності, в тому числі але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування тощо; заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії та укладати будь-які договори щодо належного позивачу приміщення загальною площею 474,3 м2 по АДРЕСА_1 та передати вказане орендоване приміщення позивачу, як законному власнику, до вирішення справи по суті.

З огляду на положення ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає вказану заяву без виклику сторін.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. (п. 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заявляючи про необхідність забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, він посилався на те, що розрахована ним сума заборгованості є значною, а відповідач протягом тривалого часу уникає погашення боргу, а також не отримує поштових відправлень, що свідчить про існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду. Крім того, на думку позивача, існує ймовірність того, що відповідачем будуть укладені договори з охорони приміщення позивача та інші договори, що значно ускладнить виконання судового рішення.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд враховує, що позивачем не надано доказів належності відповідачу наведених банківських рахунків, а також не надано доказів щодо володіння відповідачем будь-яким рухомим чи нерухомим майном.

Відсутність вказаних доказів не дозволяє суду перевірити співмірність забезпечення позову в такий спосіб із розміром нарахованого боргу, який до того ж підлягає доведенню в судовому порядку.

Щодо вимог забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії та укладати будь-які договори щодо належного позивачу приміщення загальною площею 474,3 м2 по АДРЕСА_1 , то позивачем не доведено, що такий спосіб забезпечення позову уможливить виконання рішення суду про розірвання договору оренди та стягнення боргу.

Не підлягає задоволенню й заява про забезпечення позову шляхом передачі орендованого приміщення позивачу, як законному власнику, до вирішення справи по суті, оскільки забезпечення позову в такий спосіб фактично означатиме вирішення справи по суті та призведе до блокування господарської діяльності відповідача, що може здійснюватись у вказаному приміщенні. Крім того, позивачем не надано доказів про те, що відповідач не здійснює жодної діяльності в орендованому нежитловому приміщенні, що належить позивачу.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 259, 261 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Хутрова фабрика «АНТ» про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, стягнення боргу.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Соснівського районного суду м. Черкас протягом п`ятнадцяти днів.

Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Я.В. Пересунько