Ухвала суду № 90275730, 07.07.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

07.07.2020 Суддя Бугера О. В..

Справа № 644/4885/20

Провадження № 2-з/644/55/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року суддя Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Бугера О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2020 року ОСОБА_1 до суду подано позовну заяву про визнання права власності. За позовом відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

Одночасно із поданням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви посилається на те, що нею, ОСОБА_1 , до суду разом із цією заявою подано позовну заяву про визнання права власності на легковий автомобіль Ford Focus, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами, НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 білого кольору. На даний момент зазначений автомобіль Ford Focus належить відповідачу. Для забезпечення інших позовів, в яких ОСОБА_2 також був або є відповідачем, було відкрито декілька виконавчих проваджень із примусового виконання рішення суду, відповідно до яких на майно відповідача, в тому числі - на автомобіль Ford Focus, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами, НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 було накладено арешт, що унеможливлювало моє право користування цим майном, а також, накладало заборону на вчинення певних дій щодо відчуження предмету спору на її користь. Станом на 01 липня 2020 року вищезазначений автомобіль знято з арешту відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 05.06.2020 року, винесеною Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скасовано арешт майна боржника (відповідача), накладеного згідно з постановою про арешт майна №59334872 від 08.08.2019 року та постанови про арешт майна №59334872 від 13.09.2019. Відповідно до інформації, що знаходиться у відкритому Єдиному реєстрі боржників, відповідач ОСОБА_2 має статус боржника. Тому заявник має підстави вважати, що на майно відповідача, в переліку якого є легковий автомобіль Ford Focus 2012 року випуску, знов може бути накладено арешт, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду за її позовною заявою.

Заявник просить суд заборонити органам державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - приватним виконавцям, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» створювати виконавчі документи щодо накладення арешту або інших обтяжень на легковий автомобіль Ford Focus, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 білого кольору до виконання рішення суду за її позовною заявою, яким закінчується розгляд справи по суті, а також заборонити органам державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - приватним виконавцям, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове

виконання судових рішень і рішень інших органів» реєструвати виконавчі документи, документи виконавчого провадження, а також фіксувати виконавчі дії в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України, державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також інших реєстрах щодо накладення арешту або інших обтяжень на легковий автомобіль Ford Focus, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами, НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 білого кольору до виконання рішення суду за її позовною заявою, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до вимог ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Заява про забезпечення позову подана одночасно із поданням позову, розгляд заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, суд, вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.149, 150 ЦПК України містяться положення щодо підстав та видів забезпечення позову. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Із змісту поданого позову вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 26.05.2010 року по 18.03.2014 року, під час якого за спільні кошти придбали спірний автомобіль в кредит, право власності на автомобіль було зареєстровано на відповідача, як і кредитні зобов`язання. За домовленістю подружжя, після розлучення спірний автомобіль є власністю дружини. Не зважаючи на повне погашення суми за кредитом безпосередньо самою позивачкою відповідач не здійснив переоформлення права вланості на неї. Внаслідок наявності у відповідача заборгованості по іншим кредитам в рамках виконавчого провадження було накладено арешт на все майно відповідача в тому, числі й на автомобіль, але на момент звернення до суду із даним позовом та заявою про забезпечення позову автомобіль, що є предмеитом спору під обтяженням не перебуває. Інформація щодо наявності обтяження на спірному автомобілі відсутня.

Враховуючи, що будь-яких доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, із змісту позову, доданих до позову додатків та змісту заяви таких обставин не вбачається, а доводи позивача є лише припущеннями, суд вважає, що подана заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-150, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 07.07.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційного скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова або безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Суддя: О.В.Бугера