Ухвала суду № 90275402, 08.07.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/113/2020 Справа №641/4363/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря – Вовк К.О.,

прокурора – Надєжкіної Я.О.,

захисника – Калюжної Л.А.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.05.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 12.07.2020 року.

У судовому засіданні прокурором Надєжкіною Я.О., заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду.

Обвинувачений та його захисник Калюжна Л.А. в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечували, просили розглянцути можливість зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 заперечував.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для продовження обраного запобіжного заходу, суд виходить з того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжких злочинів, при цьому стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, які були встановлені судом при обранні міри запобіжного заходу до суду не надано, у зв`язку з чим суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого його слід утримувати під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, на які посилається прокурор, є обґрунтованим.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

При вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд приходить до наступного.

Так, згідно положень ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд заклопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник посилаються на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у клопотаннях про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи, що в обґрунтування клопотання не наведено будь-яких нових даних, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу, суд не вбачає.

Судом враховано аргументи, які наводяться обвинуваченим і його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. ст. 314-316, 369 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 Надєжкіної Я.О. – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без зміни - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 05 вересня 2020 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому ухвали суду.

Суддя- М . Ю . Онупко