Рішення № 90275296, 02.07.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/830/2020 Справа № 641/621/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Сідорова Д.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 641/621/20

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради

про встановлення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просить:

- визнати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05.08.2011 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в них з відповідачем народилась донька ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про народження батьком дитини є ОСОБА_2 . Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Окрім того погрожує позивачу забрати доньку на постійне проживання до себе, а тому позивач не буде мати можливості бачитися з донькою, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з зазначеним позовом.

Відповідачем ОСОБА_2 04.06.2020 подано до суду відзив на позовну заяву в якому він не заперечує проти задоволення позовних вимог.

В обґрунтування свого відзиву ОСОБА_2 посилається на те, що він ніколи не намагався без згоди позивача ОСОБА_1 забрати дитину. Окрім того, він оплачував витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в більшому розмірі, ніж позивач просить в позовній заяві. Також відповідач зазначив, що порушення позивачем батьківських прав відповідача є протизаконним.

Позивач ОСОБА_1 09.06.2020 року надала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на задоволенні позовних вимог.

22.06.2020 року Департаментом служб у справах дітей надано висновок № 322 від 17.06.2020 року щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , згідно якого орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У підготовче судове засідання позивач не з`явилась, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Третя особа у судове засідання представника не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу місцезнаходження. До суду представником третьої особи надано заяву, в якій він позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справи за відсутності представника третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.05.2019 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Відповідно до копії довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім`ї) від 21.01.2020 року, ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді ГУ ДМС України в Харківській області від 26.02.2020 року, за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до висновку Департаменту служб у справах дітей № 322 від 17.06.2020 року щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, що регулюються нормами Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини та приписами Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і має метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні. Державна політика у цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Стаття 18 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову за результатами підготовчого провадження, визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнення з дня пред`явлення даного позову (з позовом до суду позивач звернулась 27.01.2020 року) з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 200, 206, 263 - 265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.01.2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України строк на подання апеляційної скарги продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (адреса місцезнаходження: вул. Чернишевська, 55, м. Харків, код 26489104).

Повний текст рішення складено 08.07.2020 року.

Суддя С. О. Ященко