Рішення № 90274156, 07.07.2020, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2313/19

Провадження № 2/510/462/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом Ренійської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа – Виконавчий комітет Ренійської міської ради Одеської області) про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не явилися, відзиву на позов не надали.

Представник позивача – Ренійської міської ради Одеської області в судове засідання не явився, просив про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.07.2019р.; довідка виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області від 26.11.2019р. про реєстрацію відповідачів; копія постанови Ренійської міської виборчої комісії від 30.10.2015р. про визнання обраним Ренійським міським головою Плєхова І.В.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач в особі Ренійського міського голови Плєхова І.В. звернувся до суду із позовом та просить визнати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 , зазначивши, що на підставі: листа регіонального відділення фонду державного майна від 06.02.2019р., рішення органу місцевого самоврядування – Ренійської міської ради Одеської області від 20.06.2019р., рішення органу місцевого самоврядування – Ренійської міської ради Одеської області від 02.03.2012р. – позивач – Ренійська міська рада Одеської області є власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності позивача підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №174605277 від 22.07.2019р.

В зазначеній квартирі рахуються зареєстрованими відповідачі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області.

Відповідачі у зазначеній квартирі фактично не проживають, їх фактичне місце проживання невідоме. Позивач стверджує, що відповідачі, будучи зареєстрованими в квартирі, створюють перешкоди в реалізації Ренійською міською радою в повному обсязі прав та охоронюваних законом інтересів, як власника цього майна, закріплених ст.ст. 317, 319 ЦК України, та здійсненню повноважень, які покладені на неї ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами. Вже пройшов тривалий період часу з моменту реєстрації відповідачів, вони за місцем реєстрації не з`являлися, з реєстраційного обліку не знялися, їхнє теперішнє місцезнаходження позивачу невідомо.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності із ст. 317, ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Згідно п. 26 Правил реєстрації місця проживання,затверджених постановою КМУ від 02.03.2016р. №207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду,яке набрало законної сили (в тому числі) про зняття з реєстрації місця проживання особи.

У відповідності до Постанови ВСУ від 16.01.2012р., зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою. Виходячи з того, що ЗУ від 11.12.2003р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно - правовим актом,який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин,виникнення,зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном,власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом із тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно із ч. 8 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Частиною 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування,визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документом, до якого вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є у т.ч. паспорт громадянина України.

Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.

Слід також зазначити, що ч. 2 п. 15 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996р. вбачає, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що

наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Виходячи із вищевказаного, матеріалів справи, доводів позивача, викладених у позові, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вже тривалий час не мешкають за спірною адресою, вони не являються власниками житла, у якому прописані, їхнє теперішнє місце проживання позивачу невідоме, оскільки вони про себе не повідомляють, за місцем реєстрації не з`являються, в добровільному порядку не знялися з реєстраційного обліку зі вказаної адреси. Згідно наданих документів, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , на житлоплощі якого рахуються прописаними відповідачі. У зв`язку із тим, що відповідачі не проживають у будинку вже достатньо тривалий час, яких-небудь витрат по утриманню житла вони не несуть, їхніх особистих речей там також немає. Договором, законом або рішенням суду не було встановлено право відповідачів на користування ними квартирою з підстав ст. 401 ЦК України. У зв`язку із вищевикладеним, є правові підстави для визнання відповідача такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь Ренійської міської ради Одеської області підлягає стягненню солідарно судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 33, 41 Конституції України, ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р., ст. ст. 10, 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Ренійської міської ради Одеської області задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 і зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Ренійської міської ради Одеської області (Код ЄДРПОУ 35549578) 1921 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник