Рішення № 90274141, 01.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7035/20

Провадження №2-а/522/329/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Скибінської Є.С.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30.04.2020 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно якого просив поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, скасувати постанову Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №025/20 від 09.01.2020 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, та накладено стягнення в розмірі 5950,00 гривень, закрити справу про адміністративне правопорушення.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 09.01.2020 року №025/20 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн. за порушення ч.4 ст. 96 КУпАП.

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, грубо порушує права позивача, вимоги діючого законодавства та підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 04.05.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 10 червня 2020 року.

Судове засідання 10.06.2020 року не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді в нарадчий кімнаті, розгляд справи перенесено на 01.07.2020 року.

11.06.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно яких заначено, що з позовними вимогами Позивача про скасування постанови №025/20 від 09.01.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, Управління не згодне, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання 01.07.2020 року з`явились представник позивача Сухецька С.М. та представник відповідача Картавцева А.М. Стороною позивача надано пояснення, позовну заяву підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов з підстав викладених в ньому. Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених в відзиві на позовну заяву.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін по справі, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В ч. 1ст. 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 025/20 від 09.01.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5950 грн.

Зі змісту даної постанови вбачається, що відповідно до зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № ОД 061192041772 від 23.07.2019 року: зазначено «будівельний паспорт, виданий Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради за №01-07/145 від 17.05.2017 року», а відповідно до даних містобудівного кадастру Одеської міської ради встановлено, що ДАМБ ОМР замовнику будівництва ОСОБА_1 виданий будівельний паспорт для будівництва дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 за №01-07/224 від 11.07.2019 року. Також відповідно до даних містобудівного кадастру Одеської міської ради встановлено, що за №01-07/145 Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 23.06.2017 року для проектування реконструкції 23/100 частин індивідуального житлового будинку з надбудовою другого поверху та мансарди та реконструкції сараю за адресою: АДРЕСА_2 1 Враховуючи викладене, замовником будівництва ОСОБА_1 наведено недостовірні дані в поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстроване Управлінням за № ОД 061192041772 від 23.07.2019 року, чим порушено п. 11 Порядку виконанням підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13.04.2011 року.

Позивачу, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка, площею 0,0880 га. Кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:50:003:0125, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за №7471.

Право власності у встановленому законом порядку було зареєстровано 18.10.2013 році в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради було видано Будівельний паспорт на дачний будинок за адресою АДРЕСА_3 . Одеса, вул. Посмітного, 10/12/37 (кадастровий номер 5110137500:50:003:0125), реєстровий номер 01-07/224.

Відповідно Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта за №061192041772 від 23.07.2019 року, ОСОБА_1 подав відповідно повідомлення зазначивши будівельний паспорт №01-07/145 від 17.05.2017 року.

Згідно скріншоту з офіційного сайту ДАБІ України щодо реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, позивачем було здійснено відповідне повідомлення, зареєстрованого за №061192041772 від 23.07.2019 року.

Форма повідомлення про початок будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст. 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності"). З аналізу вищевказаної норми можливо дійти висновку, що саме замовником подається повідомлення про початок будівельних робіт.

Позивач зазначає, що при складені повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту, зареєстрованого за №061192041772 від 23.07.2019 року, було допущено технічну описку та замість належного номер реєстрації виданого позивачу будівельного паспорту №01-07/224 від 11.07.2019 року було помилково вказано №01/07/145 від 17.05.2017 року. Позивач посилається на ті обставини, що помилково вказаний будівельний паспорт №01/07/145 від 17.05.2017 року не стосується спірного об`єкту, та є очевидним, що його було зазначено помилково, разом з тим всі необхідні для будівництва документи були отриманні у відповідності до вимог закону, позивач вважає, що технічна помилка, описка не містить ознак та складу адміністративного правопорушення та не тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватись у вигляді позапланових перевірок з підстав перевірки виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553.

Згідно із п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Відповідно до п. 12 Порядку посадові особи органу державного архітектурно- будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 13 Порядку суб`єкт містобудування, відносно якого здійснюється перевірка має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із п. 17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до п. 20 та 21 Порядку протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акту.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із ст. 254 КУпАП один примірник протоколу під розписку вручається особі, яка притягається до відповідальності.

Отже, КУпАП не передбачено складення протоколу про адміністративне правопорушення без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 244-6 КУпАП, від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об`єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42)

З наведеного вище слідує, що посадова особа Відповідача мала скласти протокол про адміністративне правопорушення або безпосередньо під час здійснення перевірки, або протягом наступних 24 годин. При цьому із обов`язковим дотриманням приписів ч. 4 ст. 256 КУпАП - із обов`язком роз`ясненням особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем, в порушення положень ст. 278 КУпАП не здійснено належну підготовку до розгляду справи, зокрема не перевірено, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення, та чи сповіщено осіб, які беруть участь у справі, про час і місце її розгляду. Відповідачем на підтвердження сповіщення ОСОБА_1 надано копії списків групових поштових відправлень листів рекомендованих, відповідно яких зазначено, що відправлення були здійсненні з повідомленням, разом з тим, з даних списків неможливо встановити яку саме кореспонденцію направляли, та доказів щодо вручення, або причин невручення листів до суду не надано, хоча повідомлення повинні були повернутись на адресу відповідача.

При тому, що у разі належного дотримання положень ст. 278 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, має застосувати положення ст. 268 КУпАП - щодо неможливості розгляду справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із неповідомленням особи, яка притягається до відповідальності.

Стаття 7 КУпАП зазначає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 2 статті 2 КАСУ визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 77. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також суд приймає до уваги той факт, що під час проведення перевірки відповідачу було надано належну документацію, в тому числі будівельний паспорт для будівництва дачного будинку за адресою: АДРЕСА_4 Одеса, Приморський район, АДРЕСА_5 /37 за №01-07/224 від 11.07.2019 року. Суд вважає, що зазначене є технічною помилкою, оскільки позивач не власноручно записав невірні дані щодо номеру та дати будівельного паспорту №01/07/145 від 17.05.2017 року, а ним лише поставлено підпис під друкованим текстом.

З наведеного вище слідує, що відповідачем оскаржувану постанову винесено із порушенням норм чинного законодавства, з огляду на що вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була отримана позивачем 27.04.2020 року, з відповідним позовом позивач звернувся до суду 30.04.2020 року, тому суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений строку звернення до суду з відповідними позовами.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 9, 77, 205, 241-246, 268-271, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Постанову Управління Державного архітектурно-будвельного контролю Одеської міської ради №025/20 від 09.01.2020 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 96 КпАП України – скасувати, провадженні по справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складено 06.07.2020 року.

Суддя Д.Ю. Донцов