Рішення № 9027410, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/3222.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські печериці» До Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ ФРУКТ»

Про стягнення 11438,93 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача Лелет А.М. – за дов. № б/н від 01.01.2010

Від відповідача          не з’явились

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

                    Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 11438,93 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу № 03 від 01.12.2008, з яких 8931,92 грн. основного боргу, 595,49 грн. інфляційних витрат, 196,32 грн. 3% річних.

           Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання вимог зазначеного договору поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи

                    Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2010 було порушено провадження у справі № 49/32 та призначено розгляд справи на 03.03.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 03.03.2010 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 49/32 від 18.02.2010, від 03.03.2010 направлені відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: 03083 м. Київ, вул. Квітки Основ'яненка, буд. 14 та 03150 м. Київ, вул. Горького, буд. 97, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 49/32 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Причини неявки відповідача в судові засідання 03.03.2010 та 22.03.2010 суду не відомі. Письмових заяв, повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача судовому засіданні 03.03.2010 та 22.03.2010 від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

01 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські печериці»(далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСІ ФРУКТ»(далі - Покупець) було укладено угоду купівлі-продажу № 03, відповідно до умов якої Продавець продає , а Покупець купує Печериці свіжі (далі - Товар) кількість та ціна за одиницю Товару визначається за допомогою рахунків - фактур або накладних за кожну крему партію товару.

На виконання умов Договору за період з 01.12.2008 по 20.07.2009 Позивач поставив Відповідачу партію товару на загальну суму 64167,17 грн., що підтверджується податковими накладними: №866 від 05.12.08р., №875 від 09.12.08р., №885 від 12.12.08р., №897 від 16.12.08р., №909 від 19.12.08р., №922 від 23.12.08р., №935 від 26.12.08р., №955 від 30.12.08р., №8 від 06.01.09р., №14 від 09.01.09р., №27 від 13.01.09р., №37 від 16.01.09р., №44 від 20.01.09р., №54 від 23.01.09р., №62 від 27.01.09р., №73 від 29.01.09р., №91 від 03.02.09р., №103 від 06.02.09р., №110 від 09.02.09р., №122 від 13.02.09р., №134 від 17.02.09р., №140 від 19.02.09р., №147 від 23.02.09р., №151 від 24.02.09р., №166 від 03.03.09р., №174 від 05.03.09р., №176 від 06.03.09р., №189 від 11.03.09р., №192 від 13.03.09р., №196 від 14.03.09р., №203 від 17.03.09р., №211 від 19.03.09р., №215 від 20.03.09р., №223 від 24.03.09р., №233 від 28.03.09р., №237 від 31.03.09р., №249 від 07.04.09р., №263 від 10.04.09р., №264 від 11.04.09р., №269 від 14.04.09р., №272 від 15.04.09р., №284 від 17.04.09р., №286 від 19.04.09р., №288 від 21.04.09р., №290 від 22.04.09р., №294 від 24.04.09р., №299 від 27.04.09р., №303 від 28.04.09р., №308 від 30.04.09р., №315 від 06.05.09р., №325 від 08.05.09р., №339 від 14.05.09р., №340 від 15.05.09р., №353 від 19.05.09р., №362 від 23.05.09р., №366 від 26.05.09р., №377 від 29.05.09р., №420 від 16.06.09р., №495 від 20.07.09р..

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом повноважної особи та печаткою відповідача на видаткових накладних: № РН-00866 від 05.12.08р., № РН-00875 від 09.12.08р., № РН-00885 від 12.12.08р., № РН-00897 від 16.12.08р., № РН-00909 від 19.12.08р., № РН-00922 від 23.12.08р., № РН-00935 від 26.12.08р., № РН-00955 від 30.12.08р., № РН-0000008 від 06.01.09р., № РН-0000014 від 09.01.09р., № РН-0000027 від 13.01.09р., № РН-0000037 від 16.01.09р., № РН-0000044 від 20.01.09р., № РН-0000054 від 23.01.09р., № РН-0000062 від 27.01.09р., №РН-0000073 від 29.01.09р., № РН-0000091 від 03.02.09р., № РН-0000103 від 06.02.09р., № РН-0000110 від 09.02.09р., № РН-0000122 від 13.02.09р., № РН-0000134 від 17.02.09р., № РН-0000140 від 19.02.09р., № РН-0000147 від 23.02.09р., № РН-0000151 від 24.02.09р., № РН-0000166 від 03.03.09р., № РН-0000174 від 05.03.09р., № РН-0000176 від 06.03.09р., № РН-0000189 від 11.03.09р., № РН-0000192 від 13.03.09р., № РН-0000196 від 14.03.09р., № РН-0000203 від 17.03.09р., № РН-0000211 від 19.03.09р., № РН-0000215 від 20.03.09р., № РН-0000223 від 24.03.09р., № РН-0000233 від 28.03.09р., № РН-0000237 від 31.03.09р., № РН-0000249 від 07.04.09р., № РН-0000263 від 10.04.09р., № РН-0000264 від 11.04.09р., № РН-0000269 від 14.04.09р., № РН-0000272 від 15.04.09р., № РН-0000284 від 17.04.09р., № РН-0000286 від 19.04.09р., №РН-0000288 від 21.04.09р., № РН-0000290 від 22.04.09р., № РН-0000294 від 24.04.09р., № РН-0000299 від 27.04.09р., № РН-0000303 від 28.04.09р., № РН-0000308 від 30.04.09р., № РН-0000315 від 06.05.09р., № РН-0000325 від 08.05.09р., № РН-0000339 від 14.05.09р., № РН-0000340 від 15.05.09р., № РН-0000353 від 19.05.09р., № РН-0000362 від 23.05.09р., № РН-0000366 від 26.05.09р., № РН-0000377 від 29.05.09р., № РН-0000420 від 15.06.09р., № РН-0000495 від 20.07.09р. (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2 Угоди передбачено, що умови постачання (само вивіз чи доставкою): за домовленістю. Крім того, Покупець бере на себе зобов’язання попередньо оплатити Товар по ціні, яка вказана в рахунках –фактурі (п. 3.1 Угоди).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, а саме на суму 55235,78 грн., що підтверджується банківськими виписками в період з 10.12.2008 по 24.06.2009, а тому має заборгованість у розмірі 8931,39 грн.

01.03.2010 Позивач направляв на адресу відповідача узагальнюючий акт звірки взаєморозрахунків на загальну суму 8931,39 грн., проте відповіді не отримав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 8931,39 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не заперечується.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 8931,39грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 595,49 грн. інфляційних витрат, 196,32 грн. 3% річних.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 572,15 грн. та 3% річних у сумі 196,32 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимога позивача про забезпечення позову судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь –якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 110,92 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ ФРУКТ»(03150 м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Горького, буд. 97, ЄДРПОУ 36203827, п/р26000001000005, МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські печериці»(08014 Київська обл., Макарівський р-н., с. Липівка, вул. Шевченка 48, ЄДРПОУ 32810449, п/р26006227517, МФО380805) 11438,93 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу № 03 від 01.12.2008, з яких 8931,92 грн. основного боргу, 595,49 грн. інфляційних витрат, 196,32 грн. 3% річних, крім того 110,92 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційного технічне забезпечення судового процесу.

           3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 29.03.2010