Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/53425.03.10 За позовом Малого приватного підприємства "Атос"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні
будівельні технології"
Про стягнення 4 859,74 грн.
Суддя: Смілянець В.В.
Представники сторін:
Від позивача: Яценко Я.В. (довіреність від 02.07.2009р.)
Від відповідача: не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Мале приватне підприємство "Атос" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні будівельні технології" 4769,97 грн. основного боргу, 89,77 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
25.03.2009р. в судовому засіданні Позивач надав суду доповнення до позовних вимог, в якому просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні будівельні технології" 486,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
04 липня 2007 року між Позивачем - Малим приватним підприємством "Атос" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальні будівельні технології" був укладений усний договір поставки, відповідно до умов якого Позивач (Покупець) зобов’язувався прийняти та оплатити, а Відповідач (Постачальник) поставити та передати Покупцю будівельні матеріали (далі - товар).
04.07.2007р. Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальні будівельні технології" було виставлено рахунок-фактуру № 0000001011 на оплату товару на суму 7949,95 грн. (належним чином засвідчена копія наявна у справі).
05.07.2007р. Позивач - Мале приватне підприємство "Атос" здійснив попередню оплату товару в розмірі 4769,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3368 від 05.07.2007р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
В зв’язку з тим, що Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні будівельні технології" не виконав зобов’язання по поставці товару, 08.04.2009р. Позивач направив на адресу Відповідача вимогу вих. № 25/03-1 від 25.03.2009р., в якій вимагав в 7-денний строк повернути суму попередньої оплати в розмірі 4769,97 грн.
Вищевказаний лист-вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.
На день розгляду справи заборгованість Відповідача складає 4769,97 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.
Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 4769,97 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком Позивача розмір 3% річних становить - 89,77 грн.
Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 89,77 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно доповнень до позовних вимог Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 486,00 грн. витрат на адвокатські послуги, наданих відповідно до договору № 141209-МП про надання адвокатських послуг від 14.12.2009 року, укладеним між Позивачем та адвокатським об’єднанням "Серьогін, Стоянов та партнери". Факт понесення Позивачем цих витрат підтверджується квитанцією № F134016 від 16.12.2009р. Надання послуг саме адвокатом підтверджується копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, вимога Позивача про стягнення з відповідача 486,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтованою, підтверджується доданими до матеріалів справи доказами та підлягає задоволенню.
Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні будівельні технології" (м. Київ, пр-т. Возз’єднання, 15; код ЄДРПОУ 32662289; р/р 26003052701263 в Печерській філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" м. Київ, МФО 300711; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Малого приватного підприємства "Атос" (61112, м. Харків, просп. 50 річчя ВЛКСМ, буд. 90, кв. 57; код ЄДРПОУ 22622601; р/р 26002035858600 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) 4769 (чотири тисячі сімсот шістдесят дев’ять) грн. 97 коп. основного боргу, 89 (вісімдесят дев’ять) грн. 77 коп. 3% річних, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. Рішення надіслати сторонам.
5. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя В.В. Смілянець
Судове рішення № 9027327, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 24/534. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: