Рішення № 9027314, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/48 22.03.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. Україна”

до Приватного підприємства "ЕМСІ-2000"

про стягнення 26 086,64 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

від позивача Левіна Т.М.представник за довіреністю від 31.12.2009 р. № б/н

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. Україна” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ЕМСІ-2000" 21 944,85 грн. заборгованості з оплати вартості поставлених товарів за договором поставки № 308/07 від 25.05.2007 р. 321,68 грн. збитків від інфляції, 395,01 грн. 3 % річних, 2825,17 грн. пені відповідно до договору про переведення боргу від 16.07.2008 р.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/48 від 12.02.2010 р. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.03.2010 р.

01.03.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.03.2010 р. зважаючи на неявку в засідання представників сторін та невиконання сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 22.03.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/48 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача під час розгляду спору по суті підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість та штрафні санкції.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. Україна” мотивований неналежним виконанням відповідачем зобовязань з оплати вартості поставлених товарів за договором поставки № 308/07 від 25.05.2007 р. відповідно до договору про переведення боргу від 16.07.2008 р.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії видаткової накладної, договору про переведення боргу, договору поставки, графік погашення заборгованості по договору про переведення боргу.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. Україна” в якості постачальника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Марстек” у якості покупця, укладено договір поставки № 308/07, за умовами якого постачальник зобовязався поставляти товар згідно з прийнятою до виконання заявкою і у встановлений цим договором строк, а покупець зобовязався прийняти і оплатити товар.

При виконанні зазначеного договору поставки у Товариства з обмеженою відповідальністю “Марстек” виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. Україна” у сумі 21 944,85 грн.

16.07.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Марстек” у якості первісного боржника, Приватне підприємство "ЕМСІ-2000" у якості нового боржника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. Україна” у якості кредитора уклали договір про переведення боргу, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Марстек” перевів на нового боржника Приватне підприємство "ЕМСІ-2000" свій борг у сумі 21 944,85 грн., який виник на підставі договору поставки № 308/07 від 25.05.2007 р., видаткової накладної № 15993-Київ від 14.12.2007 р. та довіреності від 13.12.2007 р. № 898007.

Відповідно до п. 3 договору про переведення боргу кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим в договорі поставки.

Відповідно до п. 5 договору про переведення боргу заборгованість перераховується відповідно до графіку погашення заборгованості.

Сторони погодили графік погашення заборгованості , відповідно до якого відповідач зобовязався погасити борг частками у строк до 10 травня 2009 р.

Проте відповідач свої зобовязання за договором про переведення боргу та відповідно до графіку не виконав, борг не погасив.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі встановлених судом обставин справи, позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 21 944,85 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу у доповненнях до позовної заяви позивач також просить суд стягнути з відповідача 321,68 грн. збитків від інфляції, 395,01 грн. 3 % річних, 2825,17 грн. пені.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 п. 5 договору про переведення боргу у випадку порушення строків оплати новий боржник сплачує кредитору суму боргу з урахуванням індексу інфляції, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також 3 % річних.

Перевіривши розрахунок, суд зазначає, що пеню позивачем нараховано за період з 11.05.2009 р. по 15.12.2009 р. без урахування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, пеня підлягає стягненню за період з 11.05.2009 р. по 11.11.2009 р. за розрахунком суду у розмірі 2 406,12 грн.

Розрахунок збитків від інфляції та 3 % річних є таким, що нарахований вірно, а тому позовні вимоги про стягнення 321,68 грн. збитків від інфляції, 395,01 грн. 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ЕМСІ-2000" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 13-б, оф. 11, ідентифікаційний код 34350793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Т.Б.М. Україна” (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26, ідентифікаційний код 31111213) 21 944 (двадцять одну тисячу девятсот сорок чотири) грн. 85 коп. боргу, 2 406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 12 коп. пені, 321 (триста двадцять одну) грн. 68 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 395 (триста дев'яносто пять) грн. 01 коп. 3 % річних, 250 (двісті пятдесят) грн. 68 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Омельченко