Рішення № 90271558, 02.07.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 02.07.2020

Справа № 334/6635/19

Провадження № 2/334/1237/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Манюхіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну “Міські теплові мережі” про визнання правовідношення припиненим та визнання вимог про оплату послуг протиправними

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Концерну “Міські теплові мережі” про визнання правовідношення припиненим та визнання вимог про оплату послуг протиправними, починаючи з 01.10.2008р.

Позов мотивовано тим, що з жовтня 2008 року квартиру позивача від`єднано від централізованого теплопостачання, в квартирі облаштоване автономне опалення з використанням газового котла, а відповідач не визнає факту припинення відносин з централізованого теплопостачання та продовжує виставляти рахунки з вимогами оплати за послуги з централізованого теплопостачання, які позивач не отримує.

Ухвалою суду від 20.09.2019р. відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання. До початку підготовчого засідання від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, із якого слідує, що відповідач позову не визнає.

02.04.2020 за участі обох сторін відбулося підготовче засідання суду по справі. Сторони додаткових доказів, крім наданих раніше, не надали, клопотань про витребування судом інших доказів не заявили. Ухвалою суду від 02.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання 02.07.2020р. представник відповідача не з`явився, заяв та клопотань до початку судового засідання не подав. Відповідача повідомлено про день і час судового засідання своєчасно і належним чином . Заслухавши думку позивача та його представника, суд вирішив розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті позивач уточнив свої позовні вимоги, та з врахуванням загального терміну позовної давності (три роки) та дати звернення з позовом (16.09.2019р.), просить суд визнати правовідношення з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності, припиненим, а вимоги Концерну “Міські теплові мережі” щодо оплати послуг за централізоване опалення квартири - протиправними, починаючи з 16 вересня 2016 року (замість з 1 жовтня 2008р., як було зазначено в позовній заяві).

Уточнені позовні вимоги прийняті судом.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з врахуванням уточнень на підставах, викладених в позовній заяві, та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Із відзиву відповідача на позовну заяву вбачається, що відповідач не визнає позов на тій підставі, що на момент здійснення позивачем реконструкції квартири наказом Мінбуду України № 169 від 06.11.2007р. внесено зміни до Наказу Мінбуду України № 4 від 22.11.2005р. “Про порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води”, які унеможливлюють відключення від ЦО та ГВП окремих квартир у багатоквартирному будинку і передбачають можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів всіх власників приміщень у житловому будинку. Позивачем порушено порядок відключення квартири від централізованого теплопостачання, тобто відключення здійснено самовільно, що не може слугувати підставою для припинення відповідних нарахувань.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, ознайомившись з відзивом відповідача на позов та наявними у справі доказами, судом встановлено наступні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 5195.К від 23.09.1997 року набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 67, 15 м.кв. Квартира опалювалась централізовано.

В 2007 році за замовленням позивача Запорізьким відділенням Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій розроблено проект реконструкції належної їй квартири АДРЕСА_1 з приєднанням мансардного приміщення.

Проектом реконструкції, крім іншого, передбачалось відособлення опалювальної системи квартири від опалювальної системи жилого будинку та влаштування автономного опалення квартири від настінного газового двоконтурного котла, що підлягає встановленню у мансардному приміщенні квартири.

Дозвіл на проведення реконструкції квартири надано рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.06.2008р. № 274/25.

Проект реконструкції узгоджено з головним архітектором міста протокольним рішенням № 375/3 від 25.06.2009р.

Відключення квартири АДРЕСА_2 8 від центрального опалення та АДРЕСА_3 , про що складені відповідні листи узгоджень, які додані до проекту реконструкції квартири від 10.11.2007р.

30.10.2008р. мешканцями квартир АДРЕСА_4 , що розташовані на одному стояку подачі централізованого опалення з квартирою позивача № 8, складено акт, яким підтверджено, що у вересні 2008р. квартира АДРЕСА_2 8 від`єднана від централізованої мережі теплопостачання, що не призвело до погіршення теплозабезпечення інших квартир по стояку.

Квартира позивача № 8 розташована на п`ятому (останньому) поверсі будинку. Подача централізованого теплоносія здійснюється знизу. Відключення системи опалення квартири від системи опалення будинку здійснено шляхом обрізання та заглушення труб подачі та повернення теплопостачання на рівні четвертого (нижчого) поверху у приміщенні квартири АДРЕСА_5 на рівні опалювальних приладів. Внаслідок чого загальнобудинкові мережі теплопостачання закінчуються на АДРЕСА_5 та до квартири позивача АДРЕСА_6 не доходять.

Система теплозабезпечення будинку в цілому не порушена, що підтверджується висновком Запорізького відділення ДП “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” від 27.01.2017р. та іншими матеріалами справи.

У зв`язку із від`єднанням квартири від загальнобудинкових мереж централізованого теплопостачання у спосіб, який унеможливлює постачання централізованої послуги з теплопостачання (відсутність в квартирі стояків для подачі послуги), відносини щодо централізованого опалення квартири позивача фактично припинились.

По завершенню реконструкції квартири з приєднанням мансардного приміщення комісією складено Акт готовності об`єкта до експлуатації від 01.03.2010.

На підставі Акту готовності об`єкта до експлуатації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області видано Сертифікат відповідності № ЗП 00049 від 15.03.2010р., яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта “Квартира АДРЕСА_1 після реконструкції з приєднанням мансардного поверху" проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Технічний паспорт квартири, складений 27.04.2010р. після завершення реконструкції, підтверджує, що квартира в цілому має автономне опалення.

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.08.2012р. № 323/86 “Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 після виконаного перепланування” позивачем отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 132, 5 кв.м. та здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру після реконструкції.

Із технічного паспорту на квартиру, складеному після завершення реконструкції, а також довідки ПП ЗМБТІ № 146 від 11.09.2018р. вбачається, що квартира позивача має два рівні: перший рівень загальною площею 67, 6 кв.м., в т.ч. балкон 2,8 м.кв.; другий рівень (мансарда) площею 64, 9 кв.м.

З 01.02.2009р. виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення для населення м. Запоріжжя, що мешкає у житловому фонді комунальної власності є Концерн “Міські теплові мережі” (відповідач).

Квартира позивача була від`єднана від централізованої послуги теплопостачання до 01.02.2009р. Договір між позивачем та Концерном “Міські теплові мережі” на централізоване опалення її квартири загальною площею 132, 5 м.кв. (з урахуванням площі балкону- 129,7 м.кв.) не укладався.

Відповідач не заперечує, що позивач неодноразово зверталася до Концерну із заявами про припинення нарахувань та пред`явлення рахунків за послуги з централізованого теплопостачання, які вона не отримує, однак Концерн продовжує нараховувати та виставляти рахунки на оплату цих послуг.

Концерн визнає, що в квартиру позивача не заходять стояки центрального опалення. Однак вважає, що оскільки позивачем порушено порядок відключення квартири від системи централізованого теплопостачання, а саме не отримано до 06 листопада 2007р. (дати прийняття наказу Мінбуду України № 169, яким заборонено відключення окремих квартир в в багатоквартирному будинку від системи централізованого теплопостачання) дозвіл міжвідомчої комісії на від`єднання квартири, вона зобов`язана сплачувати за фактично надані послуги.

Однак, яким чином в квартиру позивача фактично подаються централізовані послуги, за відсутності в цій квартирі мереж, через які вони мають подаватися, відповідачем не доведено.

Крім того, відповідач не заперечує, і це також підтверджується рахунками відповідача, що послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_6 нараховуються відповідачем на загальну АДРЕСА_7 , 7 м.кв., яка складається із площі квартири першого рівня 64, 8 кв. м. та площі мансарди 64, 9 кв.м.

Відповідач не заперечує, що горище будинку, яке внаслідок реконструкції стало мансардою, до реконструкції не мало централізованої опалювальної системи. Відповідно, щодо горища не потребувався дозвіл на його від`єднання. Листом № 6068/14 від 31.10.2008р. Концерн “МТМ” повідомив позивача, що улаштування автономного опалення мансарди на горищі житлового будинку по АДРЕСА_8 необхідно узгодити тільки з балансоутримувачем житлового будинку. Відповідач не обгрунтував свою позицію щодо здійснення нарахувань за централізоване опалення мансарди.

В листопаді 2017р. позивач звернулася із заявою до постійно діючої комісії при районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району для розгляду питань відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання в Дніпровському районі (далі — Комісія) з метою вирішення питання щодо від`єднання її квартири від централізованого опалення.

Протокольним рішенням № 1 від 22.11.2017р. Комісія дійшла висновку, що відсутні підстави вважати, що реконструкція квартири позивача виконана незаконно. Одночасно Комісією здійснено обстеження квартири позивача та підтверджено відсутність в ній мереж централізованого теплопостачання, що виключає можливість подачі централізованого опалення в квартиру, про що складено акт від 24.11.2017р.

З врахуванням висновків Комісії, 14.12.2017р. позивач звернулася до відповідача щодо визнання ним припинення відносин з централізованого опалення її квартири та здійснення перерахунку вартості пред`явлених до оплати послуг.

Листом № С-2721/п від 22.01.2018р. Концерн в задоволенні звернення позивача відмовив.

05.06.2018р. відбулося повторне засідання Комісії, на якій прийнято рішення про визнання виконаної у відповідності до “Проекту улаштування мансардного поверху над квартирою АДРЕСА_1 ” реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з відособленням опалювальної системи квартири від опалювальної системи будинку законною. Концерну “Міські теплові мережі” припинити нарахування та пред`явлення рахунків за централізоване опалення квартири АДРЕСА_1 (протокол № 2 від 05.06.2018р.).

Зазначене рішення Комісії Концерном виконано не було. Концерн не визнає факту припинення правовідношення з централізованого теплопостачання в квартиру позивача та продовжує нараховувати та пред`являти рахунки на оплату послуг з централізованого теплопостачання на загальну площу квартири 129, 7 м.кв.

Позивач вичерпала всі можливості позасудового врегулювання спору та звернулася за захистом своїх порушених прав споживача до суду.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності наявні докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Завданнями цивільного судочинства відповідно до статей 2, 4 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Положеннями ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.2 ст.283 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Закон України “Про теплопостачання” надає споживачу теплової енергії право ( ч.1 ст.24 Закону) на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про захист прав споживачів” визначено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Зазначені законодавчі акти надають пріоритет правам споживача на свій розсуд обирати вид необхідних послуг, їх кількість та якість.

Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), а також пунктом 32 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі — Типовий договір), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 і діяли на момент виникнення спірних відносин, передбачено право споживача відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також достроково розірвати договір у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця.

Пунктом 6 ст.26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” в редакції, що діяла під час виникнення спірних відносин, також передбачено, що у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Пунктом 2 Правил визначено, що централізоване опалення - послуга спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Пунктом 22 Типового договору визначено, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: 1) у багатоквартирному будинку послуги з централізованого опалення — відгалуження від стояків у межах квартири.

Підпунктом 9 п.29 Правил передбачено, що споживач має право на звільнення плати за послуги у разі їх ненадання. Одночасно пунктом 28 Правил визначено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Заборона відключення окремих квартир від централізованого опалення, впроваджена наказом Мінбуду України № 169 від 06.11.2007р. не змінює ту обставину, що фактично послуга з централізованого теплопостачання в квартиру позивача не подається. Від`єднання здійснено у спосіб, який передбачено проектом реконструкції квартири, та який унеможливлює подачу послуги з централізованого теплопостачання в квартиру позивача, оскільки централізовані мережі теплопостачання не заходять в квартиру позивача, і закінчуються на рівні опалювальних пристроїв квартири четвертого поверху. Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві — відгалуження від стояків у межах квартири, в квартирі позивача вітсутні.

Таким чином, фактичні правовідносини з централізованого теплопостачання квартири позивача припинено. Нарахування та пред`явлення відповідачем рахунків на оплату послуг, які споживачем не отримуються, навіть якщо відмова від послуг відбулася в односторонньому порядку, не відповідає фактичним відносинам сторін та вимогам закону.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі одностронньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частиною 2 ст. 653 ЦК передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту застосовується акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд при оцінці правовідносин сторін виходить із необхідності застосування норм Цивільного кодексу України, Закону України “ Про житлово-комунальні послуги”, Закону України “Про теплопостачання”, які мають пріорітет над наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України “Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, що є підзаконним актом.

Крім того, оцінюючи взаємовідносини сторін, суд враховує ті обставини, що відключення квартири позивача від системи централізованого опалення здійснено у зв`язку з реконструкцією квартири з приєднанням мансардного поверху на підставі проекту реконструкції, виготовленого державною установою, що має відповідну ліцензію, у відповідності з державними будівельними нормами, а частиною цього проекту було відособлення квартири від централізованої системи теплозабезпечення; від`єднання квартири від загальнобудинкових мереж здійснено за згодою власників всіх інших квартир будинку; дозвіл на проведення реконструкції у відповідності з наданим проектом надано рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради; проект реконструкції узгоджено з головним архітектором міста і іншими державними службами; реконструкцію квартири, в тому числі влаштування автономного опалення, здійснено у повній відповідності з проектом; відповідність об`єкту після реконструкції державним будівельним нормам підтверджено Сертифікатом відповідності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю; згода постійно діючої комісії при районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району для розгляду питань відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання в Дніпровському районі (далі — Комісія) на відключення квартири позивача між мереж централізованого опалення та припинення нарахувань за неотримувані послуги централізованого опалення, оформлена протоколами № 1 від 22.11.2017р. та № 2 від 05.06.2018р.; відсутність претензій власників інших квартир будинку щодо погіршення опалення їх квартир з причини від`єднання квартири відповідача від централізованої системи опалення; тривалий термін (більш ніж 11 років) користування позивачем автономною системою опалення.

Між позивачем та відповідачем не було укладено договору на постачання послуги з централізованого теплозабезпечення. Внаслідок від`єднання квартири від централізованого опалення та влаштуванням автономного опалення в 2008 році, правовідносини, які існували до цього з приводу централізованого теплозабезпечення квартири, фактично припинились. Нарахування відповідачем оплати за послуги опалення квартири площею 129, 7 кв. м., які фактично не надаються, є безпідставним.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення.

З огляду на наведене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись нормами матеріального права, наведеними в мотивувальній частині рішення, а також ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 19, 28, 81, 89, 223, 259, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Концерну “Міські теплові мережі” задовольнити.

Визнати правовідношення з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , припиненим з 16 вересня 2016 року.

Визнати протиправними вимоги Концерну “Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 щодо оплати послуг за централізоване опалення квартири АДРЕСА_1 , починаючи з 16 вересня 2016 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Н.Ю.Козлова