Ухвала суду № 90270930, 08.07.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4102/20

Провадження № 2/639/1385/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценка Павла Геннадійовича, треті особи: ОСОБА_2 , Департамент реєстрації, державний нотаріус Другої Харківської міської нотаріальної контори Волохіна Олена В`ячеславівна про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценка П. Г., в якій просить суд скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (в теперішній час - державний реєстратор Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради) Луценка Павла ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), яке стало підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 3667731 (індексний номер рішення 8588867 від 03.12.2013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 229664963101) про право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115,1 кв. м, житловою площею 52,4 кв. м; зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради внести зміни до запису Державного реєстру прав: 1) закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу, відкриті на підставі рішення державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Луценка Павла Геннадійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (дата державної реєстрації 19.11.2013, індексний номер рішення 8588867 від 03.12.2013), на підставі якого внесено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) скасувати реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 229664963101; 3) внести дані щодо розміру частки співвласника ОСОБА_2 , який згідно рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.10.2012 складає 45/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) внести дані щодо загальної площі об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка складає 91,4 кв. м; 4) внести дані щодо житлової площі об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка складає 62,1 кв. м.

Разом з позовом ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З вказаних підстав суд у порядку, передбаченому законом, також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно преамбули Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 за № 3674-VI, цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити її від сплати судового збору, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналіз вказаних положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може звільнити сторону від сплати судових витрат, враховуючи її майновий стан.

При цьому особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 в обґрунтування клопотання про звільнення його від сплати судового збору зазначив, що він є непрацездатною особою і отримує пенсію за віком. При цьому розмір пенсії з грудня 2019 р. складає суму 1638 грн. Інших доходів ОСОБА_1 не має.

Проте, з довідки про доходи № НОМЕР_1 , виданої пенсіонеру ОСОБА_1 Шевченківським ОУ ПФУ м. Харкова в Харківській області, вбачається, що річний дохід останнього за попередній календарний рік, тобто за 2019 р., складає 18440,00 грн.

П`ять відсотків розміру річного доходу позивача складає 922,00 грн.

В той час, як згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2020 рік складає 840,80 грн.

Таким чином, судовий збір не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не вбачає підстав для задоволення необґрунтованого клопотання ОСОБА_1 .

Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 "Про судове рішення у цивільній справі", обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, відмова заявнику у задоволенні необґрунтованої заяви про звільнення його від сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні необґрунтованого клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Положеннями ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

Як вже вище судом зазначено, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2020 рік складає 840,80 грн.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн за вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами: Отримувач коштів – УК у Новобаварськомй р-ні м. Харкова, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37999612, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача – UA908999980313131206000020008, Код класифікації доходів бюджету – 22030101; та надати суду документ, який підтверджує його сплату.

Окрім того, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено повне найменування третьої особи № 2, а лише вказано «Департамент реєстрації».

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки, надавши до суду уточнену позовну заяву з її копіями, відповідно кількості учасників процесу, в якій буде зазначено повне найменування третьої особи № 2;попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; а також додавши документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені необґрунтованого клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценка Павла Геннадійовича, треті особи: ОСОБА_2 , Департамент реєстрації, державний нотаріус Другої Харківської міської нотаріальної контори Волохіна Олена В`ячеславівна про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк