Постанова № 90270552, 08.07.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1950/20

Провадженя№ 3/266/873/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Д.Г. розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

за ст. 130 ч.1 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2020 року о 15 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Громова в районі б. 12 в с. Знаменівка Волноваського району Донецької області, керував транспортним засобом «ГАЗ 330232 - 414», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, Від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В судове засідання, призначене на 14 травня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час слухання справи був повідомлений співробітниками поліції, про що наявна відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення.

В судове засідання, призначене на 04 червня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, особисто надавши до канцелярії Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області заяву про перенесення розгляду адміністративного матеріалу відносно нього на іншу дату, у зв`язку з карантином.

В судове засідання, призначене на 04 червня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, особисто надавши до канцелярії Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області заяву про перенесення розгляду адміністративного матеріалу відносно нього на іншу дату, у зв`язку з карантином.

При цьому слід зазначити, що направлена на 04 червня 2020 року повістка на адресу ОСОБА_1 повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», однак ОСОБА_1 був обізнаний про дату слухання.

В судове засідання, призначене на 23 червня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, особисто надавши до канцелярії Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області заяву про перенесення розгляду адміністративного матеріалу відносно нього на іншу дату, у зв`язку з карантином.

Заява надана завчасно, 22 червня 2020 року, отже ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

При цьому, суд критично ставиться до заяв ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на у зв`язку з карантином, оскільки він особисто за день до призначеної дати судового засідання, не дивлячись на карантин, все ж таки з`являється до приміщення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області за адресою: м. Маріуполь, пр. Будівельників, 52-а, та подає заяви про відкладення розгляду справи. Враховуючи викладене, суддя вважає, що систематичні заяви про відкладення розгляду справи в зв`язку з карантином свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для їхнього задоволення та вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення ж своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з вимогамист.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбаченийст.266 КУпАП,Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, працівниками поліції до суду надані протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №202629 від 14.04.2020 року, пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозапис.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.3 Порядку КМУ огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно до п.6 Порядку КМУ та п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такій огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

За положеннями п. 1.10Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Факт керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду підтверджено письмовими доказами та відеозаписом.

З наданого суду відеозапису вбачається, що співробітниками поліції не порушено прав водія ОСОБА_1 під час складання матеріалу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 130 ч.1 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (рахунок UA 198999980313090149000005001, отримувач Донецьке УК/Дон.обл./2108300/, ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. Податків), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути з правопорушника судовий збір на користь держави у розмірі 420 грн. 40 коп. (рахунок UA 798999980000031211256026001, банк отримувача коштів – Казначейство України, код банку 899998, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783 ).

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів після винесення в Донецький апеляційний суд.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.