Рішення № 90270474, 08.07.2020, Близнюківський районний суд Харківської області

612/227/20

2/612/122/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання – Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою позовною заявою АТ «Державний експортно – імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

АТ «Державний експортно – імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на їх користь у розмірі 12513,45 грн. та судові витрати.

В обгрунтування позову вказав, що відповідно до Договору про відкриття у рамках зарплатного проекту карткового рахунку та кредитної лінії від 22.01.2014 №8342216572 БД 2014-01 (далі – Договір), укладеним між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно – імпортний банк України» та ОСОБА_1 , відповідачу було відкрито кредитну лінію для проведення операцій з використанням картки з лімітом заборгованості не більше 3000,00 грн., терміном користування до 31.12.2016 року з оплатою процентів в розмірі 36% річних.

Підписаним відповідачем Договором підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ «Державний експортно – імпортний банк України».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 за №567, тип Публічного акціонерного товариства «Державний експортно – імпортний банк України» змінено з публічного на приватне та перейменовано в акціонерне товариство «Державний експортно – імпортний банк України» (скорочене найменування – АТ «Укрексімбанк»).

Кредитним договором передбачено надання позивачем відповідачу кредиту на певних умовах, а відповідач зобов`язаний виконувати усі умови Договору, у тому числі здійснювати погашення кредиту відповідно до умов договору (п. 2.4. Договору) та сплачувати нараховані проценти за користування кредитом (п. 2.7 Договору).

АТ «Укрексімбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

Відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також інші витрати відповідно до умов договору. Таким чином, відповідач зобов`язання за Договором не виконав і станом на 17.03.2020 має заборгованість у сумі 12513 грн. 45 коп., яка складається з наступного: 2992,61 грн. – заборгованість за основним боргом; 4892,86 грн. – заборгованість за процентами; 1392,86 грн. – пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 942,02 грн. – пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом; 595,83 грн. – три проценти річних; 1697,27 грн. – інфляційне збільшення суми боргу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, раніше надав до суду заяву з проханням розгляду справи без його участі. Позов підтримує та не заперечує проти прийняття заочного рішення на підставі наявних у справі документів.

Відповідач у судове засідання, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Причин неявки відповідач суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 22 січня 2014 року між АТ «Укрексімбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття у рамках зарплатного проекту карткового рахунка та кредитної лінії.

Відповідно до пункту 2.4. Договору позивач та відповідач домовилися про відкриття позивачем відповідачу кредитної лінії, у межах якої позивач надає відповідачу кредит з лімітом не більше - 3000,00 (трьох тисяч) гривень, для проведення операцій із застосуванням картки, а відповідач зобов`язується повернути кредит позивачу та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.6. Договору кредитна лінія відкривається до 31.12.2016 року.

Відповідно до п. 2.7. Договору за користування кредитом відповідач зобов`язаний щомісячно сплачувати позивачу проценти, нараховані за фіксованою процентною ставкою у розмірі – 36% річних.

Відповідно до розділу 6 Договору відповідач був ознайомлений з умовами нарахування та сплати процентів за цим Договором.

Відповідно до п. 8.1.1 Договору у разі прострочення сплати заборгованості за кредитом/овердрафтом та/або процентами за кредитом/овердрафтом відповідач сплачує позивачу за кожний день прострочення пеню.

Банк повністю виконав свої зобов`язання за Договором, що підтверджується поточною випискою за контрактом від 18.03.2020 року.

15.04.2020 відповідачу було надіслано претензію №068/15-93 від 15.04.2020 року з вимогою погасити заборгованість. Однак дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Матеріали справи містять поточну виписку за контрактом, з якої вбачається рух коштів за виданою кредитною карткою, договір згідно якого відповідачу було видано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 3000 грн.

З наданого банком розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 станом на 17.03.2020 має заборгованість у сумі 12513,45 грн., яка складається з наступного: 2992,61 грн. – заборгованість за основним боргом; 4892,86 грн. – заборгованість за процентами; 1392,86 грн. – пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами; 942,02 грн. – пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом; 595,83 грн. – три проценти річних; 1697,27 грн. – інфляційне збільшення суми боргу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Укрексімбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Договорі від 22.01.2014 №8342216572 БД 2014-01 визначена річна процентна ставка у розмірі 36 % річних (п. 2.7. Договору), пеня за прострочення зобов`язання ( п.п. 8.1.1. – 8.1.3. Договору).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами нарахованими; пеню, нараховану на прострочену заборгованість за процентами; пеню нараховану на прострочену заборгованість за основним боргом та за проценти, а також три проценти річних та інфляційне збільшення.

Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З Договору від 22.01.2014 №8342216572 БД 2014-01 вбачається, що строк кредитування встановлений до 31 грудня 2016 року включно, що також було підтверджено позивачем у клопотанні про залучення доказів від 30.06.2020 (а.с. 49).

Таким чином, вимоги банку про стягнення процентів та пені після 31.12.2016 (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідача, починаючи з 01.09.2015 за відповідачем почала обліковуватись непогашена заборгованість за процентами, яка до 31.12.2016 включно склала 1522 грн. 73 коп.

Таким чином, позовні вимоги Банку щодо стягнення процентів в сумі 4892,86 грн. є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню на суму 1522,73 грн., інша сума процентів нараховувалась Банком за межами строку кредитування, а тому в їх стягненні слід відмовити за необґрунтованістю.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За своєю правовою природою неустойка має акцесорний характер і, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов`язання.

Таким чином, право кредитодавця нараховувати обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання..

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк кредитування закінчився в останній день грудня 2016 року, а тому Банк має право на стягнення пені тільки до 31 грудня 2016 року включно.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідача, пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами у розмірі 1392, 86 грн. та пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом у розмірі 942,02 грн. були нараховані Банком в період з 18.03.2019 по 30.01.2020, тобто за межами строку кредитування, у зв`язку з чим в їх стягненні слід відмовити за необґрунтованістю.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційного збільшення суми боргу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у цій справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК після закінчення строку кредитування, тобто з 01.01.2017 року по 17.03.2020 (строк зазначений позивачем у позові).

Так, згідно розрахунку заборгованості за період з 01.01.2017 по 17.03.2020 Банком були нараховані три проценти річних у загальному розмірі 569 грн. 20 коп. та інфляційне збільшення суми боргу у загальному розмірі 1116,27 грн.

Таким чином, позовні вимоги Банку щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційного збільшення суми є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах вищенаведених сум.

Щодо стягнення заборгованості за основним боргом у розмірі 2992,61 грн.

Як вбачається з Договору від 22.01.2014 №8342216572 БД 2014-01 відповідачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 3000 грн.

В позові Банк просить стягнути заборгованість за основним боргом в розмірі 2992,61 грн., тобто в межах встановленого кредитного ліміту.

Таким чином, з урахуванням того, що у справі відсутні заперечення відповідача щодо факту отримання кредиту в АТ «Укрексімбанк», суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за основним боргом станом на 17.03.2020 у розмірі 2992,61 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості станом на 17.03.2020, яка складається з наступного: 2992,61 грн. – заборгованість за основним боргом; 1522,73 грн. – заборгованість за процентами; 569,20 грн. – три проценти річних та 1116,27 грн. – інфляційне збільшення суми боргу.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно (49,55%) задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -в и р і ш и в:

Позовну заяву АТ «Державний експортно – імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний експортно – імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові заборгованість за Договором про відкриття у рамках зарплатного проекту карткового рахунку та кредитної лінії від 22.01.2014 №8342216572 БД 2014-01 у розмірі 6200 ( шість тисяч двісті ) грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний експортно – імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1041 (одну тисячу сорок одну) грн. 54 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного рішення 08 липня 2020 року.

позивач:Акціонерне товариство «Державний експортно – імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, ЄДРПОУ 19362160).

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.П. Масло