Рішення № 9026997, 30.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/54930.03.10 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

простягнення 44 490,75грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача Бондаренко М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на користь Позивача 44490,75 грн. заборгованості за Договором поставки №5101К від 01.01.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки №5101К від 01.01.2008 року укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО", останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 11.12.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/549.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2010 року задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду спору у справі №15/549 до 30.06.2010 року, а також задовоелно клопотання відповідача про здійснення фіксування судового процесу.

20.01.2010 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій останній зазначає, що основний борг у сумі 44490,75грн. Відповідачем погашено у повному обсязі та просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 10907,20грн., три проценти річних у розмірі 1455,43грн. та індекс інфляції у розмірі 5880,21грн.

У судовому засіданні 09.02.2010 року Відповідач надав суду відзив на заяву Позивача про уточнення позовних вимог, в якому просить суд відмовити позивачу у збільшенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що останній не надав документів, які підтверджують здійснення поставки товару по Договору №4101К від 01.01.2008 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2008 року Фізична особа підприємець ОСОБА_1-Постачальник (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО"- Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір поставки №5101К, за умовами якого, Позивач зобов»язався передати у власність Відповідача Товари, асортимент і ціна яких зазначені в Додаткоу №1 до Договору, партіями, згідно накладних, у відповідності до замовлень Відповідач, а Відповідач зобов»язався проводити оплату за Товар та приймати його на умова, які визначено Договором (далі-Договір (належним чином засвідчена копія договору наявна у справі).

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 46051,88, що підтверджується видатковими накладними: №№3018 від 25.10.2008р. на суму 2292,70грн.; №2921 від 18.10.2008р. на суму 1830,05грн.; №3014 від 25.10.2008р. на суму 4200,83грн.; №3019 від 25.10.2008р. на суму 2545,20грн.; №3175 від 08.11.2008 на суму 4383,30грн.; №3017 від 25.10.2008р. на суму 1689,65грн.; №3184 від 08.11.2008р. на суму 2126,50грн.; №3180 від 08.11.2008р. на суму 2006,45грн.; №3259 від 15.11.2008р. на суму 1184,00грн.; №3185 від 08.11.2008р. на суму 1349,35грн.; №3263 від 15.11.2008р. на суму 3682,85грн.; №3262 від 15.11.2008р. на суму 1635,00грн.; №3340 від 22.11.2008р. на суму 2647,90грн. №3264 від 15.11.2008р. на суму 1186,60грн.; №3349 від 22.11.2008р. на суму 2745,40грн.; № 3346 від 22.11.2008р. на суму 1479,35грн.; №3417 від 29.11.2008р. на суму 3263,10грн.; №3350 від 22.11.2008р. на суму 1005,00грн.; №3425 від 29.11.2008р. на суму 1569,75грн.; №3421 від 29.11.2008р. на суму 1911,60грн.; №3427 від 29.11.08р. на суму 1317,30грн., які скріплені підписами та печатками сторін(належним чином засвідчені копії наявні у матеріалах справи).

Відповідно до п. 1 Розділу VIII Договору передбачено, що оплата за Товар здійснюється по закінченню чотирнадцяти днів з моменту отримання ним Товару від позивача.

В порушення умов Договору, оплата за переданий Товар Відповідачем здійснювалась несвоєчасно і в неповному обсязі.

Таким чином, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 44490,75 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 08.05.2009, підписаного та завіреного печатками сторін(копія наявна у матеріалах справи).

Як вбачається із матеріалів справи та відповідно до заяви Позивача про уточнення позовних вимог, Відповідач 30.12.2009 року погасив основну заборгованість у розмірі 44490,75грн., відповідно до банківської виписки (копія наявна у матеріалах справи).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договорів, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно п.1 Розділу Х Договору за порушення термінів розрахунків Відповідач зобов»язаний сплатити на користь Позивач пенб в розмірі 0,04% від суми простроченої оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки

На підставі Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

У звязку з простроченням платежу за отриманий товар позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 10970,20 грн., що відповідає розрахунку позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у заяві про уточнення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 5880,21 грн. інфляційних нарахувань та 1455,43 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 10907,20грн пені, 1455,43грн.- 3% річних та 5880,21грн індексу інфляції визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 445,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 46490,75 грн.

2. Решту позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03045, м. Київ, пр.-т Науки,8, код ЄДРПОУ 32104254, р/р 26001380658941 в Київській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ «Промінвестбанк», МФО 305501) 10907 (десять тисяч дев»ятсот сім)грн. 20коп. пені, 1455 (одна тисяча чотириста п»ятдесят п»ять)грн. 43коп. -3% річних, 5880(п»ять тисяч вісімсот вісімдесят)грн.21 коп. індексу інфляції, 445(чотириста сорок п»ять) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Хоменко М.Г.