Ухвала суду № 90269163, 08.07.2020, Волноваський районний суд Донецької області

221/4817/13-ц

6/221/80/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря Сєрих І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву у м. Волноваха заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» про заміну сторони позивача та стягувача,

встановив:

10.06.2020 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» звернувся до суду з заявою про заміну сторони позивача та стягувача.

Свої доводи обґрунтовує тим, що заочним рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 14.10.2013 року по цивільній справі №221/4817/13-ц задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №999-00027210/1 від 18.12.2012 року у сумі 17947,21 грн. та судового збору у розмірі 229,40 грн..

13.11.2013 року стягувану Волноваським районним судом Донецької області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999-00027210/1 від 18.12.2012 року у сумі 17947,21 грн. та судового збору у розмірі 229,40 грн..

31.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (далі - ПАТ «Імексбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (далі – ТОВ «ФК «Фінрайт») було укладено Договір про відступлення прав вимоги №126, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №999-00027210/1 від 18.12.2012 року перейшло до ТОВ «ФК «Фінрайт».

Тому просить замінити позивача та стягувача на ПАТ «Імексбанк» його правонаступника ТОВ «ФК «Фінрайт».

Представник заявника ТОВ «ФК «Фінрайт» у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Боржник в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідом.

Розглянувши заяву про заміну позивача та стягувача, дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи №221/4817/13-ц, рішенням Волноваського районного суду Донецької області задоволено позов ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.32,33).

31.03.2020 року між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «ФК «Фінрайт» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №126, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №999-00027210/1 від 18.12.2012 року перейшло до ТОВ «ФК «Фінрайт».

На підставі заяви представника позивача Волноваським районним судом Донецької області видано виконавчий лист.

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчому провадженні, що стало причиною звернення до суду з даною заявою.

Частинами 1, 2 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Згідно ч. 5 вказаної статті Закону, в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу в виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст.37ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 442 ЦПК України.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний правовий висновок сформовано Постановою ВС від 19.02.2020 по справі № 2-3897/10 (№ в ЄДРСР 87733066).

Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення низання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу стягувача.

До нового кредитора переходять всі права вимоги до боржника ОСОБА_1 по належному виконанню рішення Волноваського районного суду.

Заявником надано докази на виконання умов договору про відступлення прав вимоги, укладеного щодо зобов`язання Первісного кредитора та Нового кредитора повідомити Боржника про відступлення права вимоги за основним договором протягом визначеного строку з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством та вказаними договорами.

Таким чином, суду надано докази виконання положення ч. 2 ст. 516 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» є обґрунтованою, не суперечить вимогам закону, а тому є підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст.11, 18, 512, 514, 515, 1077 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 247, 258-261, 442 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» про заміну сторони позивача та стягувача задовольнити.

Здійснити процесуальне правонаступництво у цивільній справі №221/4817/13-ц відносно позивача (стягувача) Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (код ЄДРПОУ 20971504) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ 40997279).

Замінити стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчих листів на підставі рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14.10.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» заборгованості за кредитним договором №999-00027210/1 від 18.12.2012 року, а саме: Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» - (адреса місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл. Павлівська, буд. 10, офіс 403, ЄДРПОУ 40997279).

Ухвала може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В.Чальцева