Рішення № 90269041, 07.07.2020, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/970/20

Номер провадження № 2/220/422/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем та стягнути аліменти на їх неповнолітніх доньок ОСОБА_3 в розмірі 1198,00 грн., ОСОБА_4 в розмірі 1198,00 грн., ОСОБА_5 в розмірі 961,00 грн., але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на наступне.

10.12.2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають трьох доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з нею. Спільне життя між нею та відповідачем не склалось, шлюбні відносини між ними припинені, сумісного господарства не ведуть, мешкають окремо. Вважає, що їх шлюб розпався остаточно і поновлений бути не може, існує лише формально. На примирення вона не згодна. З того моменту, як вона з відповідачем стали мешкати окремо, діти повністю знаходяться на її утриманні, відповідач допомоги на утримання дітей не надає, в зв`язку з чим вона змушена звернутись з даним позовом до суду. Просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 в розмірі 1198,00 грн., ОСОБА_4 в розмірі 1198,00 грн., ОСОБА_5 в розмірі 961,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачи позову до суду та до досягнення ними повноліття. Також просить стягнути з відповідача на її користь 50 % сплаченого нею судового збору в розмірі 420,40 грн., 50% за правничу допомогу в розмірі 337,50 грн.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 22.06.2020 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином оповіщеною про день та час розгляду справи. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи оповіщеним про день та час розгляду справи у передбаченому законом порядку. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей визнав повністю. Заперечував проти стягнення з нього на користь позивача понесених нею судових витрат.

Суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов, вважаючи його обґрунтованим, і при цьому виходить з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 10 грудня 2011 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб, виданим виконком Краснополянської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, актовий запис №15 (а.с.7).

Від шлюбу мають трьох неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком яких відповідно до свідоцтв про народження є ОСОБА_2 (а.с. 8-10).

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.

Судом встановлено, що сторони не підтримують подружні стосунки, проживають окремо і за цей час ніхто із них заходів для примирення не приймав і не бажає приймати.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що їх сім`я розпалась остаточно і поновлена бути не може.

Таким чином, встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, їх дітей, що має вагоме значення.

Згідно довідки Новопетриківської сільської ради від 15.06.2020 р. № 580 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають з матір`ю – позивачкою по справі ОСОБА_1 (а.с. 12).

Судом встановлено, що відповідач ні в грошовій, ні в натуральній формі допомоги на утримання дитини не надає.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідач ухиляється від матеріальної допомоги дитині, в зв`язку з чим така допомога підлягає до стягнення в примусовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1198,00 грн., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1198,00 грн., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 961,00 грн., щомісячно, до їх повноліття, з моменту звернення позивача до суду, тобто з 15.06.2020 року.

Суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення аліментів в розмірі , не меншому ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки позивач просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі, яка щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 840,80грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на правову допомогу та судового збору за позовними вимогами про розірвання шлюбу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду оплатила судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем до початку розгляду справи по суті, судовий збір в розмірі 420,40 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а іншу частину понесених позивачем витрат по оплаті судового збору в розмірі 420,40 грн. (840,80 грн. - 420,40 грн.) суд покладає на сторони порівну. В зв`язку з викладеним, з відповідача підлягає відшкодуванню на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 210,20 грн.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих до суду акту виконаних робіт (надання юридичних послуг) від 15.06.2020 року, ОСОБА_1 були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 675,00 грн., з яких 10 хвилин витрачено на визначення питання щодо захисту інтересів клієнта, складання плану захисту, договору та інші організаційні моменти щодо захисту із визначеннями витрат часу – 50 грн., 1 год. 20 хвилин витрачено на підготовку позовів про розірванню шлюбу та стягнення аліментів – 600 грн., та виготовлення копій документів, фотокопій документів та копій додатків до позову на 17 арк. – 25 грн. (а.с. 13).

При вирішенні питання про відшкодування витрат на правову допомогу судом враховується не лише, чи передбачено виконання цих робіт договором, але й чи відповідають вони критерію необхідності. Суд критично оцінює час, затрачений на визначення питання щодо захисту інтересів клієнта, складання плану захисту, договору та інші організаційні моменти щодо захисту із визначеннями витрат часу, оскільки адвокат не представляв інтереси позивача в судовому засіданні. Витрати на копіювання документів не підтверджені належними доказами і також не входять до поняття правничої допомоги. Докази, які б підтверджували, що ці витрати передбачені укладеним між сторонами договором, суду також не надано.

А тому, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення вимог позову, у відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати в розмірі 600 грн. за підготовку позовів про розірванню шлюбу та стягнення аліментів. Оскільки в позовній заяві позивач просила стягнути з відповідача на її користь позивачки 50% понесених нею витрат, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 300,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,137,141,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований 10.12.2011 року виконкомом Краснополянської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, актовий запис № 15.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище - « ОСОБА_9 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1198,00 грн., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1198,00 грн., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 961,00 грн., щомісячно, починаючи з 15.06.2020 року і до їх повноліття.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зобов`язати УДКСУ у Великоновосілківському районі Донецької області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 420,40 грн., який був сплачений останньою 15.06.2020 року, квитанція № 61 (банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області; отримувач: Державний бюджет Великоновосілківського району Донецької області; код отримувача: 38047024; р/р отримувача: НОМЕР_3 , МФО 899998, у сумі 420,40 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , понесені нею витрати по оплаті судового збору в розмірі 210,00 грн. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 08.07.2020 р.

Суддя О.М. Якішина