Рішення № 90268895, 06.07.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/13433/17

Провадження № 2/219/55/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук М.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - захисника Олицької Л.М.,

представник органу опіки та піклування Бахмутської міської ради Донецької області Літовченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Бахмутської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

27 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.09.2004 року вона уклала шлюб з відповідачем. Шлюбні відносини між ними не склалися. Фактично вони припинили спільне проживання з вересня 2006 року. Шлюб між ними було розірвано 25.03.2008 року. Від спільного шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею. З моменту розлучення відповідач проживає окремо, за цей час з дитиною бачився лише декілька разів. Участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, її фізичним, духовним та моральним розвитком не займається. Матеріальної допомоги не надає. До 02.06.2014 року працював на ТОВ «Агропродресурс», отримував додатковий дохід, з якого не сплачував аліменти. Відповідач дав згоду на позбавлення його батьківських прав про що свідчить заява, яка була зареєстрована в реєстрі першої Бахмутської державної нотаріальної контори за №1-1604 від 28.10.2017 року. Відповідач не спілкується з дочкою та не проявляє ініціативи у такому спілкуванні, не бере участі у навчанні дитини - не відвідує школу, не допомагає у підготовці до школи, не відвідує шкільні заходи за участю дитини тощо. Також не бере участі у позашкільному розвитку дитини - не пропонує гуртки, на які дитина може ходити, не водить дитину на гурти, на які дитини вже записана, не відвідує заходи, організовані гуртками за участю дитини, не турбується про стан здоров`я її здоров`я дитини - під час хвороби не відвідував дитину, не цікавиться станом її здоров`я, не оплачує рахунки із медичних закладів.

Посилаючись на вищевикладене та норми ст.ст. 141, 150, 164 СК України позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказував, що приймає участь у вихованні дитини, спілкується з нею, утримує матеріально, сплачує аліменти, він проявляє ініціативу по спілкуванню з дитиною, разом проводять час, ніколи не забував про свої батьківські обов`язки. Більш спілкуватись з дитиною не має можливості за станом свого здоров`я, оскільки є інвалідом 2 групи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У школу на батьківські збори не ходив, оскільки дитина ніколи не повідомляла та не запрошувала його. На його думку дитина соромилась його, із-за каліцтва ноги. В жовні 2017 року позивачка звернулась до нього з проханням про відмову від батьківських прав, мотивуючи, що її теперішній чоловік бажає вдочерити ОСОБА_3 . Він піддався на уговори позивачки та написав вказану заяву, про що жалкує. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - захисник Олицька Л.М., у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказував, що ОСОБА_2 приймає участь у вихованні дитини, спілкується з нею, утримує матеріально, сплачує аліменти. Факт отримання аліментів позивачка не заперечує, на підтвердження вказаного факту позивачка надала довідку про розмір отриманих аліментів. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Бахмутської міської ради Донецької області Літовченко К.В. в судовому засіданні вказувала, що доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відношенні до його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав викладених у висновку від 01.03.2018 року за № 01/11-122.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 08.09.2004 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Артемівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис 353.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, 25.03.2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , розірвано.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 21.03.2005 року батьками ОСОБА_3 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Артемівську Донецької області є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Відповідно до заяви від 28.10.2017 року, засвідченої державним нотаріусом Першої Бахмутської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки, наданої Бахмутським об`єднаним УПФУ від 30.10.2017 року, вбачається, що з пенсії ОСОБА_2 , утримуються аліменти на одну дитину у розмірі 533,10 грн. щомісячно.

Відповідно до довідки МСЕК, ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності з 08.02.2016 року. Інвалідність встановлена на строк до 01.03.2018 року.

Відповідно до довідки МСЕК, ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності з 22.01.2018 року. Інвалідність встановлена безстроково.

Відповідно до виписки із історії хвороби № 64277, ОСОБА_2 , 1972 року народження перебував на стаціонарному лікуванні в відділенні мікрохірургії кісток ОТБ м. Донецька з 08.12.2008 року по 29.12.2008 року.

Відповідно до епікризу, ОСОБА_2 поступив у відділення в ургентному порядку та перебував та стаціонарному лікуванні з 01.02.2010 року по 03.02.2010 року. Діагноз: закритий перелом середньої третини лівої стегнової (рефрактура) в умовах блокуючого стержня. Супутній діагноз: Посттравматична культі лівої гомілки на рівні верхньої третини.

Відповідно до довідки, виданої ОСОБА_2 , останній з 19.11.2013 року по 05.12.2013 року перебував на стаціонарному лікуванні з приводу дефекту лівої гомілки в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до виписки №1098, ОСОБА_2 . З 12.12.2017 року по 26.12.2017 року перебував на стаціонарному лікуванні. Повний діагноз : облітерірующий атеросклероз сосудів нижніх кінцівок 2 ст. наслідок травми у биту (2008р) у вигляді ампутаційної протезування культі лівої голені на рівні в/з.

Відповідно до виписки №1113, ОСОБА_2 . З 12.12.2017 року по 26.12.2017 року перебував на стаціонарному лікуванні. Повний діагноз : облітерірующий атеросклероз сосудів нижніх кінцівок 2 ст. наслідок травми у биту (2008р) у вигляді ампутаційної протезування культі лівої голені на рівні в/з.

Відповідно до відповіді, наданої в.о. заступника начальника управління Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 06.02.2020 року, вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності, як особа з 2 групи інвалідності загального захворювання, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Утримання з пенсії проводиться згідно із статтею 50 Закону № 1058 на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків(щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону проводиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Згідно постанови держвиконавця 2/7307/2005 від 10.12.2018 року з пенсії ОСОБА_2 проводиться утримання аліментів у розмірі 1/6, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Залишок боргу по аліментам на 31.01.2020 року склав 943,00 грн.

Відповідно до поштового переказу, на ім`я ОСОБА_1 - 31.01.2020 року був здійснений грошовий переказ грошових коштів у сумі 200,00 грн. з позначкою аліменти.

Відповідно до поштового переказу, на ім`я ОСОБА_1 - 15.02.2020 року був здійснений грошовий переказ грошових коштів у сумі 200,00 грн. з позначкою аліменти.

Відповідно до поштового переказу, на ім`я ОСОБА_1 - 05.03.2020 року був здійснений грошовий переказ грошових коштів у сумі 200,00 грн. з позначкою аліменти.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Бахмутської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відношенні до його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд оцінюючи висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відношенні до його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає, що даний висновок є недостатньо обґрунтованим,в ньому відсутні дані про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків по утриманню дитини, не наведено обставин про намагання вказаного органу як відповідального за захист прав дітей об`єктивно визначити ставлення батька до доньки та яким чином позбавлення відповідача батьківських прав захистить інтереси дитини, а тому не може бути беззаперечним доказом для підтвердженням факту ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків та застосування до нього такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав. При цьому, суд враховує, що такий висновок має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (ч. ч. 5, 6 ст.19 СК України).

У судовому засіданні були допитані свідки, які надали наступні пояснення.

Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому засіданні пояснила, що мешкає з мамою. З батьком зустрічається не часто, рази 3-4 на рік, спілкування відбувається приблизно час. Під час спілкування батько цікавиться її життям.

Свідок у справі мати відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 повідомила, що її син приймає участь у вихованні своє дочки ОСОБА_3 , остання телефонує йому, спілкується. Під час зустрічі з дочкою, він дає їй гроші. Онука ОСОБА_3 приходить до них додому, раз на місяць, вона також з нею спілкується.

Свідок у справі ОСОБА_11 , яка є сусідкою відповідача ОСОБА_2 , повідомила, що бачила, як ОСОБА_2 спілкується з донькою ОСОБА_3 , остання у 2019 році проходила до нього до дому. Знає, що батько ОСОБА_2 вітав ОСОБА_3 зі світом дня Святого Миколая .

Свідок у справі ОСОБА_14 , яка є співмешканкою ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 приблизно п`ять років. Його донька ОСОБА_3 приходить до них додому у гості, вона з нею ходила до магазину, спілкувалась. ОСОБА_2 спілкується з донькою ОСОБА_3 , дає їй гроші, на різні потреби, він вітає зі святами, телефонує їй, цікавиться її життям.

Таким чином, свідки не підтвердили того факту що відповідач ухиляється від виховання доньки ОСОБА_3 .

У відповідності до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. В даній постанові суд касаційної інстанції підкреслив наступне, що при позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, а також чи попереджувався батько офіційно про необхідність змінити ставлення до дитини.

Позиція Верховного Суду у даній справі базується, серед іншого, на рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України». З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, не було достовірно доведено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим, слід відмовити в задоволенні позову.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

В судовому засіданні встановлено, що у 2008 році відповідач був травмований, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, після чого постійно потребує медичного лікування, втратив працездатність та був визнаний: з 08.02.2016 року - інвалідом другої групи та з 22.01.2018 року по даний час. Факт наявності у відповідача тяжкого захворювання та тривалого лікування підтверджується медичними документами.

Отже, відповідач ОСОБА_2 не має можливості повноцінно виконувати свої батьківські обов`язки внаслідок тяжкого захворювання.

Позивач в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, посилається на те, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї доньки ОСОБА_3 , однак в судовому засіданні так і не було встановлено, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Посилання позивача на той факт, що ОСОБА_2 надав згоду у нотаріуса на позбавлення його батьківських прав, не може бути прийнято до уваги судом, враховуючи його поведінку, після написання вказаної заяви, яка свідчить про те, що ОСОБА_2 намагався виконувати свої батьківські обов`язки, спілкувався з дитиною, цікавився її життям.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Суд звертає увагу, що саме лише твердження позивача про відсутність належного батьківського контакту між відповідачем ОСОБА_2 та його неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 не може вважатись достатньою підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Суду не надано жодних доказів про те, що відповідач створює середовище, яке суперечить інтересам дитини та є неблагонадійним, а також про те, що позбавлення дитини будь-яких зв`язків з батьком буде відповідати її найкращим інтересам.

При цьому, відповідач категорично заперечує проти позбавлення батьківських прав, що свідчить про його інтерес до дочки.

Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів, суд вважає, що наявність виключних обставин, з якими закон пов`язує можливість позбавлення відповідача батьківських прав, позивач не довела, чим не виконала вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає через необґрунтованість.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд ,

вирішив:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Бахмутської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення суду виготовлений 06.07.2020 року.

Суддя Н.М. Погрібна