Вирок № 90268400, 26.05.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4414/17

1-КП/415/84/20

ВИРОК

Іменем України

26.05.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області – Угоду про визнання винуватості, укладену 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12017130240001277 від 25 червня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красний Луч Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 28 липня 2006 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.187 ч.2, ст.69 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 03 вересня 2007 року Лисичанським міським судом за ст.186 ч.2, ст.71 КК України, до 5 років 03 місяців позбавлення волі, 28 листопада 2011 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.304 ч.1, ст.70 ч.1, ст.71 КК України, до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 12 грудня 2016 року Лисичанським міським судом ст.198, ст.71 КК України до 1 року 03 місяців позбавлення волі, 23 січня 2017 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Бєлоусова Д.О.,

захисника Гавриленка О.І.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – 25 червня 2017 року, приблизно о 13 годині 25 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , підійшовши, в районі будинку АДРЕСА_2 , до потерпілої ОСОБА_2 , та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), схопивши і утримуючи останню за ліве передпліччя, що є насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, умисно, повторно, відкрито викрав – золотий ланцюг «585»-проби, вагою 11,8 грама, довжиною 45 см, плетіння «подвійний «Кардинал», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/750е від 12 липня 2017 року, 6745 гривень 71 копійка, зірвавши прикрасу з шиї, шляхом ривку, спричинивши тілесні ушкодження, відповідно до Довідки травмпункту КЛПУ «ЦМЛ імені Титова» КУ «ТМО міста Лисичанська» від 25 червня 2017 року, у вигляді – підшкірного крововиливу в області шиї, праворуч, та лівого передпліччя, а також, майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України, а саме, – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, повторно.

У судове засідання надана Угоду про визнання винуватості, укладена 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_2 , на підставі ст.468-ст.470, ст.472 КПК України, під час судового розгляду кримінального провадження, відповідно до положень якої –

прокурор Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусов Д.О. і обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.186 ч.2 КК України, і обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, тобто, у – відкритому викраденні чужого майна (грабіжу), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, повторно,

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 4 роки,

На підставі ст.469 КПК України – угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, при цьому, укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, вказавши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 – золотого ланцюжка, в районі будинку АДРЕСА_2 , підійшовши, не очікувано, охопивши та утримуючи потерпілу ОСОБА_2 за передпліччя, і, в подальшому, зірвавши прикрасу з шиї останньої, шляхом ривку, та вивтікавши, скориставшись розгубленістю, не реагуючи на крики та здійнятий галас, наприкінці червня 2017 року, в денний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та заключивши відповідну Угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної Угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої. Завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована частково: грошима, залишок – зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила надання нею письмової згоди прокуророві на укладення Угоди про визнання винуватості від 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідно до положень ст.468-ст.470, ст.472 КПК України, підтримавши надану Угоду в повному обсязі, наполягаючи на затвердженні останньої, та, розуміючи наслідки ухвалення вироку на підставі зазначеної Угоди судом.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як вчинення злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, а саме, – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, повторно, – який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про визнання винуватості від 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.468-ст.470, ст.472 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про визнання винуватості від 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні Кириченком ОСОБА_3 – відповідають вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови Угоди про визнання винуватості від 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та строк покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, вирахувано в межах санкції ст.186 ч.2 КК України, та, у відповідності до положень ст.63 КК України, застосування покарання – у виді позбавлення волі, строком на 4 роки, – відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України та визначено, з урахуванням положень ст.65 КК України, – щодо ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання та за місцем реєстрації – характеризується позитивно (а.с.70), притягався до кримінальної відповідальності та є – судимим (а.с.65-66,68-69), вчинив злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень (а.с.81-83,97-99), у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, у скоєному – щиро розкаявся та вибачався за вчинене, активно сприяв розкриттю злочину (а.с.85-86,40), частково відшкодував завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду (а.с.40,43), – і, що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з 26 травня 2020 року.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення останнього з 25 червня 2017 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 25 червня 2017 року (а.с.25,26-27), – до 25 травня 2020 року, включно, оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється – з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 27 червня 2017 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.49), термін дії за яким, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 18 травня 2020 року, – продовжено до 17 липня 2020 року (матеріали о/а), – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні наполягав на затвердженні Угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Гавриленка О.І., який підтримав позицію свого підзахисного, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_2 , яка підтримала зміст Угоди, наполягаючи на затвердженні останньої, погоджуючись з думкою прокурора Бєлоусова Д.О., який вважав, що Угода про визнання винуватості від 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 – може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши надану Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , і, відповідно, призначення обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженого між сторонами покарання, оскільки, – інкриміноване в провину обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, потерпіла ОСОБА_2 , попередньо надавши прокуророві письмову згоду на укладення Угоди, підтримала останню під час судового засідання, і підстав для відмови в затвердженні Угоди про визнання винуватості від 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – не вбачається.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 395 гривень 48 копійок (а.с.92), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/750е від 12 липня 2017 року (а.с.93-95), – з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 – не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі:

диск ТМ «DVD-R» з відеозаписом з камер спостереження у приміщенні ПТ «Ломбард Капітал», що знаходиться в матеріалах кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України (а.с.60,61),

– підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

грошові кошти у сумі 3272 гривні, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.40,43,61),

– підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_2 .

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 25 травня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Бєлоусовим Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12017130240001277 від 25 червня 2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, – затвердити.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 26 травня 2020 року.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення – з 25 червня 2017 року до 25 травня 2020 року, включно.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

395 (триста дев`яносто п`ять) гривень 48 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/750е від 12 липня 2017 року.

Речові докази у справі:

диск ТМ «DVD-R» з відеозаписом з камер спостереження у приміщенні ПТ «Ломбард Капітал», що знаходиться в матеріалах кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

– зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

грошові кошти у сумі 3272 гривні, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 ,

– повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: