Ухвала суду № 90267654, 08.07.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4126/20

Провадження №2-з/367/178/2020

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

08 липня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.,

за участі секретаря Бабакової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

встановив:

До суду від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшла вищевказана заява, де заявник просить накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) в межах заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 651 577,63 грн., а саме: нежитлове приміщення АДРЕСА_1 корпус АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 35,8 кв.м., що розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

В судове засідання сторони не викликались.

Суд, дослідивши подану заяву, дійшов висновку, що подана заява не підлягає до задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було подано позовну заяву до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 651 577,53 грн.

На даний час провадження у справі не відкрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судом, заявник ставлячи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне ОСОБА_3 в межах суми позову 651 577,53 грн., не надала до суду доказів тих обставин, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернулася до суду. Згідно заяви заявник зазначає, що відповідач може відчужити зазначене у заяві нерухоме майно на користь 3-х осіб, а на рахунках відповідача коштів виявлено не буде, він офіційно не працює, тому існує імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів. Однак на підтвердження зазначених обставин справи суду не було надано відповідних доказів, а саме відсутність у відповідача грошових коштів, які позивач просить стягнути із відповідача на свою користь. Крім того, заявником до заяви про забезпечення позову додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 213711193 від 24.06.2020 з якої вбачається, що ОСОБА_3 є власником ряду іншого нерухомого майна.

На підставі вищевикладеного суд відмовляє у задоволенні заяви у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 149 – 153, 260-261 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Л.П. Саранюк