Ухвала суду № 90267264, 30.06.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/4921/20

1кс/359/1403/2020

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

30 червня 2020 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.

за участю секретаря судового засідання Петрової Я.А.,

прокурора Динник Т.В.., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Борзих Ю.В.

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Іваніченко Андрія Сергійовича про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке 12.02.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100000320 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Іваніченко А.С. за погодженням із прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Томчай Р.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що Слідчим відділом Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110100000320 від 12.02.2020 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України. За твердженням слідчого, у ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

У червні 2020 року, точна дата не встановлена, однак не пізніше 15.06.2020 року ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у попередню злочину змову з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та невстановленими досудовим розслідуванням особами (далі - невстановленими особами), спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом обману та заздалегідь розробили план учинення злочину, розподіливши між собою злочинні ролі. Згідно розробленого плану для заволодіння чужим майном шляхом обману необхідно було:

- знайти на веб-сайті ТОВ «Ларді-Транс» (https://lardi-trans.com/uk/) (далі - ТОВ «Ларді-Транс») малоактивне оголошення в якому б містилась інформація про надання юридичною особою (далі - виконавцем) послуг із здійснення перевезення вантажу з-за кордону на територію України, та внести в оголошення недостовірні відомості про контактні дані, в тому числі й номер мобільного телефону та прізвище, ім`я, по-батькові представника юридичної особи, яка розмістила це оголошення;

- знайти на цьому ж веб-сайті активне оголошення в якому б містилась інформація про надання юридичною чи фізичною особою (далі - виконавцем № 2) послуг із здійснення перевезення вантажу з-за кордону на територію України, та укласти з нею договір транспортного експедирування та транспортну заявку, і таким чином отримати дані про водія, його мобільний телефон, а також набути можливості укласти з іншою юридичної особою договору транспортного експедирування та транспортної заявки, виступивши при цьому як виконавець;

- знайти на веб-сайті ТОВ «Ларді-Транс» оголошення в якому б містилась інформація про пошук юридичною чи фізичною особою (далі - замовником) транспортного засобу для здійснення перевезення вантажу з-за кордону на територію України, та виступивши як виконавець укласти з нею договір транспортного експедирування та транспортну заяву, замінивши при цьому справжній телефон водія на телефон, який вони мали намір використати для вчинення злочину;

-отримавши дані, в тому числі номер мобільного телефону замовника, а також дані та номер мобільного телефону водія виконавця послуг з перевезення, здійснювати підтримання зв`язку з ними шляхом введення їх в оману, а саме під час спілкування із водієм транспортного засобу отримувати інформацію про його фактичне місце перебування під час руху маршрутом видаючи себе за замовника послуг і в той же час, під час спілкування із замовником послуг вводити його в оману видаючи себе за водія транспортного засобу виконавця;

-підшукати та орендувати складське приміщення, яке буде використано для розвантаження чужого майна, з метою його подальшого перевантаження на інші транспортні засоби та заволодіння ним;

-підшукати та замовити послуги з перевезення чужого майна, яким останні планували заволодіти розвантаживши на заздалегідь орендованому складському приміщенні до місця його подальшого зберігання чи реалізації.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину, домовилися про спільне його вчинення.

В подальшому, 15.06.2020 року на електронну адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , який протягом останніх 5 років надає експедиторські послуги, від іноземної компанії «Impet sp z o.o.» надійшла заявка № 1366/20/SP на перевезення побутової техніки (63 холодильників марки Samsung) за маршрутом м. Вронкі (Республіка Польща) - с. Велика Димерка (Україна). У свою чергу ОСОБА_5 у цей же день, тобто 15.06.2020 року розмістив оголошення на біржі веб-сайту ТОВ «Ларді-Транс» з метою знайти транспортний засіб з відповідними технічними характеристиками, яким можливо буде здійснити перевезення вказаного вантажу. З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у невстановлений слідством час, однак не пізніше 15.06.2020 року внесли в базу даних ТОВ «Ларді-Транс» недостовірні відомості в зміст оголошення юридичної особи - ТОВ «ТК «Інтер Транс» (ЄДРПОУ 39481896), додавши інформацію про представника вказаного товариства на ім`я ОСОБА_6 та його контактний номер телефону НОМЕР_1 , яким насправді користувались вони.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшукали на сайті ТОВ «Ларді-Транс» оголошення юридичної особи ПП «Дніпро-Трейд» (ЄДРПОУ 31761050) про надання послуг вантажного перевезення з-за кордону на територію України, та уклали з вказаним товариством договір від 15.06.2020 року № 1506/20-3 про надання транспортно-експедиторських послуг при організації перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України, та заявку № 15.06.2020-3 від 15.06.2020 року, і таким чином отримали повні дані про водія та транспортний засіб, а також набули можливості укласти з іншою юридичної особою договір транспортного експедирування та транспортної заявки, виступивши при цьому як виконавець. Після чого, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшукали на сайті ТОВ «Ларді-Транс» оголошення ОСОБА_5 про пошук транспортного засобу для перевезення вантажу з-за кордону на територію України, та видаючи себе за працівників ТОВ «ТК «Інтер-Транс» уклали договір транспортного експедирування № 1506-0103 та транспортну заявку № PL1506-0236, змінивши при цьому мобільний номер справжнього водія ОСОБА_7 на мобільний телефон НОМЕР_2 , яким вони користувались для вчинення злочину.

В результаті вказаних дій для здійснення перевезення вантажу поставлено під завантаження в м. Вронкі (Республіка Польща) транспортний засіб марки DAF XF 105.410, н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом бортовим KOGEL S24, н.з. НОМЕР_4 , який належить ПП «Дніпро-Трейд» та яким керував водій ОСОБА_7 . Приблизно 15.06.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжуючи готування до вчинення злочину прибули до м. Києва та вийняли в оренду квартиру за адресою: АДРЕСА_1 куди привезли оргтехніку для виготовлення завідомо підроблених документів. Після чого протягом 16.06.2020 року та 17.06.2020 року придбали нові мобільні телефони та сім-картки для використання їх під час вчинення злочину та спілкування між собою створивши таким чином закриту групу спілкування.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 24.06.2020 року ОСОБА_1 знайшов в мережі Інтернет оголошення про оренду складського приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 37, та яке належить ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт». У невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 24.06.2020 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 видаючи себе за представників ТОВ «ТК «Інтер-Транс» прибули на територію складських приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 37, де уклали з ТОВ «Інжернерно-будівельна компанія «Малахіт» договір оренди приміщення № 2406/20.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підшукали та взяли в оренду складське приміщення, з метою його використання для розвантаження та завантаження чужого майна. В період з 23.06.2020 по 27.06.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 та представляючись менеджером ТОВ «ТК «Інтер Транс» під час спілкування із водієм транспортного засобу ОСОБА_7 отримували інформацію про його фактичне місце перебування під час руху маршрутом, і в той же час під час спілкування із ОСОБА_5 вводили його в оману, видаючи себе за водія транспортного засобу. В подальшому, 26.06.2020 року ОСОБА_1 надіслав водієві ОСОБА_7 номер мобільного телефону контакту НОМЕР_5 , якого зазначив як ОСОБА_8 та повідомив він буде відповідати за розвантаження автомобіля та оформлення усіх необхідних документів. Також, 27.06.2020 року невстановлений учасник вчинення злочину з абонентського номера НОМЕР_5 надіслав водієві ОСОБА_7 смс-повідомлення, в якому зазначив адресу розвантаження: м. Київ, вул. Довбуша, 37. Цього ж дня, близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прибули до складських приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 37, де ОСОБА_3 безпосередньо зайшов на територію складських приміщень, а ОСОБА_4 залишився біля в`їзду на територію складських приміщень з метою спостереження за обстановкою на місці вчинення злочину.

Крім того, 27.06.2020 року водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки DAF XF 105.410, н.з. НОМЕР_3 , з напівпричепом бортовим KOGEL S24, н.з. НОМЕР_4 , які належать ПП «Дніпро-Трейд», після 22 год. 00 хв. прибув за вищевказаною адресою, де його зустрів ОСОБА_3 , який надав вказівку розвантажити вантаж у боксі № 1, де в цей час вже очікувало 6 замовлених вантажників. Безпосередньо на території складських приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 37 , ОСОБА_7 передав ОСОБА_3 пакет документів, в тому числі 2 примірниках CMR, посвідчення про відрядження та подорожній лист № 639115 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні. Отримавши перераховані документи, ОСОБА_3 вийшов з території складських приміщень та передав їх ОСОБА_4 . В свою чергу ОСОБА_4 з отриманими документами вирушив до орендованої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , де на нього очікували ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Безпосередньо в приміщенні вказаної квартири ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з використанням оргтехніки (ноутбука та струменевого принтера) виготовили заздалегідь підготовлені в електронному вигляді фотознімки відтисків печатки ТОВ «ROZETKA UA» (ЄДРПОУ 37193071) «Для паперів» на 2 примірники CMR, посвідчення про відрядження та подорожній лист № 639115 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні, після чого повернувся до складських приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 37, та повернув вищеперераховані документи ОСОБА_3 для передачі їх водію ОСОБА_7 . Водночас, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману - холодильниками марки Samsung в кількості 63 шт., які на той час вже знаходилися на території складських приміщень, розташованих за адресою: м. Київ. вул. Довбуша, 37 замовили два вантажних автомобілі, в які завантажено 63 холодильники марки Samsung, та надали вказівку водіям прямувати до м. Харків.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 юридичній особі Samsung Electronics Poland Manufacturing SP.Z.O.O, яка відповідно до СMR є відправником вищевказаного вантажу заподіяно матеріальних збитків на суму 509 676,3 грн., що в 484 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є великим розміром.

Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про наявність у діях підозрюваного складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після цього, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, вказав на підтвердження доказами підозри та наявність ризиків кримінального провадження. Захисник та підозрюваний заперечили щодо поданого клопотання та просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що 28.06.2020 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 3 ст. 190 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а тому, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути враховані при обранні запобіжного заходу. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практика ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана в клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема протокол обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 28.06.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 28.06.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 23.06.2020 року; протокол обшуку автомобіля «МАН» моделі 18.225, н.з. НОМЕР_6 від 28.06.2020 року; протокол обшуку автомобіля «Renault» моделі Premium, 270, н.з. НОМЕР_7 від 28.06.2020 року; повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 28.06.2020 року у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 одружений та має постійне місце проживання. В свою чергу, з урахуванням пояснень підозрюваного, а також долучених до клопотання матеріалів, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, хоча останній є мінімальним. Водночас, прокурором взагалі не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики незаконного впливу свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Отже, слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Суд вважає, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що до підозрюваного можна застосувати менш суворий запобіжний захід. Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З огляду на те, що прокурором не доведено обставин, передбачених пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 у період з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби, а також зобов`язавши його виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту та заборонити йому залишати житло за адресою АДРЕСА_5 у період з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, а також виконувати такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу діє до 22 серпня 2020 року.

Негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі судового засідання.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і повідомити про це слідчому.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді оголошено 02.07.2020 об 08.30 год.

Слідчий суддя Д.В. Ткаченко