Постанова № 90267206, 03.07.2020, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 375/518/20 Провадження № 3/358/234/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Рокитнянського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

21 квітня 2020 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

29 квітня 2020 року виконуючий обов`язків голови Рокитнянського районного суду Київської області О.В. Литвин надіслав до Київського апеляційного суду подання, в якому просив вирішити питання про направлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП для розгляду до іншого суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2020 року подання задоволено та направлено справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області.

15 червня 2020 року до Богуславського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 224460 від 13 квітня 2020 року вбачається, що 13 квітня 2020 року о 15 год. 40 хв. в смт. Рокитне по вул. Зарічна гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у приймальному відділенні Рокитнянської ЦРЛ, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (далі-по тексту ОСОБА_1 ) свою вину в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не визнав, та пояснив, що 13 квітня 2020 року, він рухався на своєму автомобілі марки ВАЗ 2109 номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Зарічна смт. Рокитне Київської області. При повороті його автомобіль занесло і він врізалася у відбійник, оскільки дорога була вкрита камінням, яке посипали для ремонтних робіт. Попереджувальних знаків та огороджень на місці проведення дорожніх робіт не було. Після ДТП він отримав значні тілесні ушкодження та струс головного мозку. Перебував у шоковому стані. Автомобіль після ДТП зазнав значних ушкоджень, через які він не міг самостійно пересуватися. На місце ДТП (за його проханням) приїхала співмешканка ОСОБА_2 , яка визвала швидку допомогу для надання першої допомоги та поліцію, щоб зафіксувати дане ДТП. Швидка допомога та працівники поліції приїхали десь за півгодини. Працівники ДПС проводили обстеження ділянки вулично - шляхової мережі. Він надав їм відповідні документи, що підтверджують його особу та права. Перед тим, як приїхала швидка та поліція, він випив 300 грам горілки. Швидка забрала його до лікарні, де оглянули лікарі та надали медичну допомогу. Від госпіталізації він відмовився. На місці ДТП залишився його батько, ОСОБА_3 , який проводив роботи щодо транспортування розбитого автомобіля. Згодом до лікарні приїхали працівники поліції оформляти якісь документи, а оскільки він був непритомлений, то не пам`ятає, які документи він підписував. У нього було вилучено водійські права.

Крім того, ОСОБА_1 заявив клопотання про виклик в судове засідання в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд розглянувши дане клопотання, відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Статтею 272 КУпАП визначено, що, як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Таким чином, свідком може бути як особа, яка безпосередньо була очевидцем вчинення адміністративного правопорушення,

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція), передбачено, що при оформленні протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності. Також свідками підписується протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, законодавством надається юридичне значення участі свідка під час складання протоколу про адміністративне правопорушення і тому особа вважається свідком у справі про адміністративне правопорушення з моменту її опитування як свідка та надання нею пояснення з приводу обставин вчинення правопорушення.

Згідно п.7 Розділу Х Інструкції зазначено, що не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Також законодавством передбачено, що не можуть бути опитані як свідки: а) захисник, який надає правову допомогу особі, яка притягається до відповідальності за адміністративні правопорушення, про обставини, що стали їм відомі у зв`язку з наданням таких послуг і допомоги; б) особа, яка внаслідок своєї фізичної або психічної вади, не здатна адекватно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати їм правильні пояснення; 3) члени сім`ї та близькі родичі особи, яка притягується до відповідальності, у разі їх небажання давати свідчення відносно цієї особи.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членом сім`ї та близьким родичом ОСОБА_1 , які безпосередньо не були очевидцями вчинення адміністративного правопорушення, не обпитувалися як свідки та не надали пояснення з приводу обставин вчинення правопорушення, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик в судове засідання вищевказаних осіб в якості свідків, так як є сумніви у їх неупередженості.

Крім того, клопотання ОСОБА_1 про виклик вищевказаних осіб в судове засідання в якості свідків, суд розцінює, як намагання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що 13 липня 2010 року закінчується строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП. Якщо б, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали бажання надати суду об`єктивні свідчення щодо члена сім`ї, то у них була можливість разом з ОСОБА_1 з`явитися в судове засідання призначене на 03 липня 2020 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено адміністративний протокол, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху (далі - по тексту Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.3. Правил встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 2.3.б Правил передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Згідно пункту 2.9.а Правил, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з пунктами 2.10.д та 2.10.є Правил передбачено, щоу разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Згідно з пунктом 1.9. Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи положення статті 280 КУпАП щодо з`ясування питання чи було вчинено ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суд виходить із диспозиції даної статті, яка передбачає три різні склади адміністративного правопорушення, а саме:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення дій, що відповідають конкретному (одному або декільком з наведених) складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Із роз`яснень п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 від 19.12.2008), вбачається, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 р.).

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.

Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно пунктів 2, 3, 5 Розділу Х Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП Інструкції передбачено, що обов`язковому огляду підлягають водії транспортних засобів - учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження.

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі-Порядку).

У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння).

Згідно пунктів 9-14 Порядку визначено, що проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов`язкове.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.

Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Відсутність документів не може бути причиною для відмови в проведенні огляду.

У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а випив 300 грам горілки після ДТП, суд розцінює критично, як намагання уникнути адміністративної відповідальності з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 будучи водієм з тривалим часом керування транспортними засобами, знаючи про вимоги Правил дорожнього руху, після ДТП, якщо припустити, що він перебував в шоковому стані, в першу чергу подзвонив родичам, а не працівникам поліції, та якщо він отримав значні тілесні ушкодження і струс головного мозку, вживає 300 грам горілки, чим самим грубо порушує вимоги пунктів 2.10.д., 2.10.є., якими передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі.

Твердження ОСОБА_1 про те, що після ДТП він отримав значні тілесні ушкодження, струс головного мозку, перебував у шоковому стані, був непритомлений, і тому не пам`ятає, які документи підписував працівникам поліції. Однак, він відмовився від госпіталізації, суд не приймає до уваги, оскільки з таким станом здоров`я та симптоматикою жодний лікар не взяв би на себе відповідальність та прийняв би відмову пацієнта від госпіталізації.

Крім того, ОСОБА_1 не надав суду докази про тілесні ушкодження отримані ним внаслідок ДТП, докази про те, що він відмовився від госпіталізації та, що він оскаржував висновок чергового лікаря, згідно якого було встановлено, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд вважає, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, які між собою є узгодженими, не суперечать один одному та відповідають вимогам норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 224460 від 13.04.2020 року; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 13.04.2020 року, в якому не зазначено, що він після ДТП випив 300 грам горілки та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.04.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено.

Суспільна небезпека вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на думку суду полягає у піддані ризику небезпеки життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, майновий стан, стан здоров`я, ступінь вини, яку він не визнає, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, та зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення в межах ст. 130 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з правопорушника слід стягнути 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 130, 276-280, 283-287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом п`ятим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик в судове засідання свідків, відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування даної постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статті 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: суду не відомий, штраф у подвійному розмірі в сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, відповідно до статті 308 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: суду невідомий, на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Головуючий: суддя В. М. Корбут