Рішення № 9026477, 11.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-23/160-7/41111.02.10 За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"

до Міністерства оборони України

треті особи: Квартирно експлуатаційний відділ (КЕВ), м. Сімферополь

Військовий комісаріат АР Крим, м. Сімферополь

про стягнення 15141,27 грн.          

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Омельченко А.В. –довіреність №20-3/5796 від 25.12.09р.;

від відповідача: не з»явилися;

від 3-ї особи-1: не з»явилися;

від 3-ї особи-2: не з»явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача 26675,16 грн. заборгованості за договором №372 від 20.11.2003 року, в тому числі 21490,90 грн. сума основного боргу, 623,37 грн. - 3% річних, 4560,37 грн. - інфляційних збитків, 266,75 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

У процесі розгляду справи судом замінено відповідача - Київський райвіськомат, м. Сімферополь на належного - Міністерство оборони України, м. київ на підставі того, що у кінці 2007р. Залізничний райвіськомат був реорганізований у зв'язку із скороченням штатів та переформований у Сімферопольський об'єднаний міський військовий комісаріат (іден. код 09812981 без права юридичної особи).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.05.2009 передано справу за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Оскільки вказана ухвала ніким не оскаржена та набрала законної сили, справу призначено до розгляду Господарським судом м. Києва з присвоєнням їй порядкового номеру 2-23/1608-7/411.

Ухвалою суду від 14.09.2009 позов Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до Міністерства оборони України, м. Київ про стягнення 15141,27 грн. залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.09.2009. Справу направлено для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2010 справу призначено до розгляду на 11.02.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договорами № 98 від 04.02.2002 на постачання теплової енергії у гарячій воді, не оплатив вартість отриманої теплової енергії, заборгувавши позивачу 12 626, 94 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 12 626, 94 грн. - боргу, 2 199, 50 грн. –індексу інфляції, 314, 83 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –151, 41 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.02.2010 р. представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.02.2010 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2002 року між позивачем та Київським районним військовим комісаріатом м. Сімферополь (споживач) було укладено Договір № 98 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Розрахунки за теплову енергію здійснюється за тарифами, затвердженими у встановлено порядку в строк до п’ятого числа наступного місяця (п. 11 Договору).

Позивач свої зобов’язання за Договорами виконав належним чином, в період з 01.10.2007 до 01.01.2008 поставив відповідачу теплову енергію на суму 12626, 94 грн. (копії реєстрів про отримання відповідачем рахунків в матеріалах справи).

Однак, відповідач в порушення умов Договору за спожиту теплову енергію не розрахувався, заборгувавши позивачу 12626, 94 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 12626, 94 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 199, 50 грн. –індексу інфляції та 314, 83 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:          

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, код ЄДРПОУ 03358593) –12626 (дванадцять тисячі шістсот двадцять шість) грн. 94 коп. –основного боргу, 2 199 (дві тисячі сто дев’яносто дев’ять) грн. 50 коп. –індексу інфляції, 314 (триста чотирнадцять) грн. 83 коп. –3% річних, 151 (сто п’ятдесят одна) грн. 41 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 01.03.2010р.